Угода з МВФ - план Маршалла для України - Радослав Сікорський

Член польського уряду, колишній голова Міністерства закордонних справ Радослав Сікорський про виконання обіцянок з боку України та Європи.

- Чи є сьогодні втома у європейських політиків і у людей, які чекають на результати реформ в Україні, чи є втома взагалі від ситуації в Україні, яка склалась через російську агресію?

- Це правда, що поки революція на Майдані, стикається з проблемою недовіри. Тому що успішні політичні лідери робили гучні обіцянки про реформи, а вони не відбуваються так, як було обіцяно. І така ситуація не нова. Наприклад, колишній президент Польщі, Олександр Квасневський обіцяв амністію для деяких в’язнів. А цього так і не сталось. Я вважаю, найважливішим аспектом відносин між Україною та Європою має бути виконання обіцянок з обох сторін. 80 відсотків наших проблем зникнуть, якщо всі робитимуть те, що пообіцяли. Україні потрібно втілювати реформи, а Європа має лібералізувати візовий режим, ратифікувати Угоду про асоціацію, і виконувати те, що стоїть за нею.

- Тож на якому етапі зараз Європа? Адже ми слідкуємо за тим, що робить український уряд і Українська держава. Отже, як Ви оцінюєте політику щодо Угоди, віз тощо?

- В Європі є консенсус: по-перше, Україна – жертва агресії. Це дуже цінна перевага – бути жертвою в очах навколишнього світу, а не тими, ким вас хочуть бачити вороги, по-друге, обіцянки, які були зроблені Україні у Вільнюсі. Я не бачу жодних дискусій в Європі з метою відмовитися від них. За умови, що Україна виконає свою частину зобов’язань, Європа теж виконає обіцянки, які дала. Інакше кажучи, Україна матиме привілейовану торгівельну угоду. Якщо ви відповідатимете технічним критеріям, зможете подорожувати без віз. А потім ви зможете стати кандидатом на вступ у ЄС. За умови, що переконаєте європейців, що здатні поводитись як європейці, як потенційний член ЄС.

- Яка тут роль дотримання Мінських угод? Якщо говорити про дотримання обіцянок із української сторони.

- Мінські угоди не дуже чіткі. Вони залежать від бажання їх виконувати з обох сторін. Моя думка така: Європа бачить Україну як таку, що виконує свою частину угоди і змінює Конституцію. Я знаю, яке контроверсійне це питання. Є вдосталь доказів, що Україна робить усе можливе, абивиконати угоду. Це створює тиск на президента Путіна, який тепер змушений теж щось робити.

Читайте також: Чи стане Путін союзником Заходу в боротьбі з Ісламською державою?

- На сьогодні, які ще є інструменти тиску на Росію? Ви казали, що час на боці України і грає проти Кремля…

- Я намагався переконати президента Путіна, що час не на його боці. Не певен, що мені це вдалося. Маю зараз на увазі його рухи в останні дні: поїздку в Нью-Йорк, майбутній виступ на Генеральній Асамблеї ООН. Зараз на східному фронті мир, Путін намагається допомогти у сирійському конфлікті. Можливо, він хоче таким чином змусити послабити санкції та ізоляцію. Це хороший урок, ми хочемо, щоб Росія повернулась в перелік країн, які поважають міжнародне право. Я думаю, це певна перевірка і заохочення Путіна.

- Які Ваші відчуття: політики готові прийняти його як когось, хто хоче йти назустріч?

- Якщо він перестане підтримувати терористів, звільнить політичних в’язнів, почне говорити про відновлення українського суверенітету... Демократія нескінченно терпляча, уникає конфліктів і завжди надає перевагу угоді, а не війні. Це певна перевага, яку має інша сторона над нами, але також це – хороша можливість.

- Як ви ставитесь до того, що Польща більше не бере участь в жодних переговорах? Ваша країна була активною під час Майдану, ви багато говорили з Януковичем і грали велику роль у переговорах у різні важкі часи для України. Але потім з’явились Нормандський та інші формати. Тож яка зараз роль Польщі?

- Сполучені Штати теж не є частиною переговорів. Об’єднане Королівcтво - не частина формату. Як мені здається, навіть європейські інституції теж не учасники переговорів. Ми маємо дві великі кризи по сусідству: на сході – конфлікт в Україні, а на півдні – Лівія та Сирія. І я – не прихильник Нормандського формату. Знаю, що в України не було особливо і вибору. Тож, це не звинувачення у ваш бік. Але я вважаю, що лідери європейських держав поручились за себе і підтримали консолідовану європейську зовнішню політику. І нам слід дотримуватись цього. Мені здається, ми значно переконливіші з нашими партнерами, навіть з такими непростими, як президент Путін, коли говоримо від імені 28 країн, ніж від імені двох.

- Зважаючи на майбутні парламентські вибори і поточну політичну ситуацію, що Ви скажете про політичне залучення Польщі на міжнародному рівні? Адже як ми бачимо, вона зараз не така активна, як була раніше.

- Ви знаєте, як казав про демократію товариш Сталін, її проблема в тому, що ти ніколи не знаєш, хто переможе. Моя партія була в опозиції 8 років, а зараз ми при владі. Час виборів – не найкращий для зовнішньої політики. Давайте дамо Польщі ще місяць-другий. Вибори 25 жовтня. Я впевнений, що у плані підтримки української інтеграції і демократії, всі політичні сили Польщі солідарні. Хто б не переміг, Польща залишиться другом для України.

- Ви – один з тих, хто дійсно знає, можливо, навіть в деталях, ситуацію в Україні. Є думки, що немає стратегічних планів, як вибратися з цієї ситуації. Є тактичні рішення, наприклад, санкції, та немає всеосяжного плану. Щось на кшталт плану Маршалла. Як Ви вважаєте, яким він міг бути?

- Угода з Міжнародним валютним фондом - ось ваш план Маршалла. І допомога там значніша, ніж План будь-коли був. Попередня влада не змогла цього досягнути. Це перший уряд, який справді впроваджує реформи. І ми всі хотіли б, щоб ці реформи відбувались швидше. Але це вимагає важких політичних рішень, які позитивно впливають на країну в довгостроковій перспективі. Це те, що особисто мене підбадьорює, тому що нагадує те, що ми продемонстрували у Польщі на початку дев’яностих. Це ті події, які зробили Польщу такою, якою вона є сьогодні. Сподіваюсь, на Україну теж чекає успіх.

- Є також велика дискусія навколо змін до Конституції. Про те, як Україна буде залучати людей, які живуть на окупованих територіях. Також є думки, що уряд не докладає достатньо зусиль, аби ці люди могли повернутись у країну, взяти участь у виборах. Як Ви вважаєте, яким чином слід потурбуватись про людей, що живуть на непідконтрольних уряду територіях?

- В Мінських угодах чітко вказано, що будь-які вибори в будь-якій частині України мають проводитись за українським законодавством. Існують міжнародні принципи, які обумовлюють демократичну природу виборів. Наприклад, Венеціанська комісія і статут ОБСЄ. Тут ви маєте тверду підтримку міжнародної спільноти.

/ Наталя Гуменюк, Олександр Максименко, Андрій Радченко

/ Фото: Сашко Максименко

hromadske.tv