Україна пропонує три принципи модернізації «Східного партнерства» Євросоюзу

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що після повномасштабної російської агресії політика сусідства Європейського Союзу «Східне партнерство» має зазнати докорінних змін. Україна готова брати в цьому активну участь.

Про це він розповів у онлайн-виступі на міністерській зустрічі «Східного партнерства».

За словами Кулеби, за рік з останнього саміту «Східного партнерства» регіон зазнав «тектонічних змін»: росія розв’язала повномасштабну війну проти України, Білорусь призупинила свою участь в ініціативі та взяла участь в російській агресії, а ситуація між Азербайджаном і Вірменією залишалася нестабільною.

Водночас Україна і Молдова стали кандидатами на вступ до ЄС, а Грузія отримала європейську перспективу.

Глава МЗС України зауважив, що стратегія ЄС не була достатньою мірою зосереджена на тому, щоб зменшити сіру зону невизначеності на схід від свого кордону та інтегрувати країни, які прагнули захищати свій європейський вибір та ідентичність.

«путін сприйняв невизначеність ЄС щодо східних сусідів як запрошення до агресії», — додав він.

Тому Кулеба запропонував три принципи для модернізації «Східного партнерства» ЄС:

  • ініціатива має стати транзитним інструментом для тих країн, які зацікавлені у зміцненні політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС;
  • має надалі втілюватися фінансовий інструмент «Глобальна Європа» з бюджетом у майже 80 мільярдів євро;
  • «Східне партнерство» має стати інструментом поглиблення секторальної співпраці з ЄС у галузях безпеки, міграції, енергетики, транспорту, протидії гібридним загрозам і дезінформації. Ключовим компонентом має бути саме безпека.

Про «Східне партнерство» ЄС:

Це зовнішньополітична ініціатива Європейського Союзу, яка поширюється на шість східноєвропейських сусідів Євросоюзу — Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.

Ініціативу започаткували на Празькому саміті Східного партнерства 7 травня 2009 року. Стратегічним інтересом України щодо «Східного партнерства» було надання перспективи членства в ЄС і, як наслідок, перетворення ініціативи на з’єднуючу ланку з політикою розширення ЄС.