В Естонії затримали російського журналіста Бабченка. Він закидав посольство рф яйцями
У Таллінні естонська поліція затримала російського журналіста Аркадія Бабченка. У ніч проти 30 липня він закидав яйцями будівлю посольства росії.
Про це пишуть Delfi та Deutsche Welle.
«Сьогодні після опівночі чоловік 1977 року народження закидав яйцями стіну посольства рф. Патрульна поліція затримала чоловіка на місці, проти нього порушено справу», — Delfi цитує пресслужбу поліції Естонії.
У виданні кажуть, що затриманий закидав стіну посольства яйцями на очах поліціянтів. Подальші подробиці правоохоронці не повідомляли.
Водночас активіст організації «Мирное сопротивление» Михайло Баранов заявив, що затриманим є російський журналіст Аркадій Бабченко. Сам Бабченко також підтвердив своє затримання, опублікувавши фото з авто поліції.
Хто такий Аркадій Бабченко?
Бабченко народився в Москві у 1977 році. Його батько був інженером, мати — вчителькою російської мови. У 1995-му Аркадій брав участь у першій чеченській кампанії. У 1997 році звільнився в запас.
Під час другої чеченської кампанії служив за контрактом. Пізніше заявляв, що соромиться участі в цих «імперсько-шовіністичних війнах». Казав, що на війні, найпевніше, нікого не вбив.
Після 2000 року зайнявся журналістикою. Був воєнним кореспондентом газети «Московский комсомолец», співпрацював із багатьма проектами, зокрема й із НТВ, та був спецкором «Новой газеты».
Він висвітлював війну в Грузії 2008 року, відтак зайняв антивоєнну позицію, надалі дотримуючись опозиційних поглядів. Брав участь у протестних акціях і «Маршах незгодних» у росії.
20 березня 2012 року стало відомо, що 2 березня прокуратура Москви порушила проти нього кримінальну справу за частиною 3 статті 212 Карного кодексу рф (заклики до масових заворушень). У 2014 Бабченко активно висвітлював події Революції гідности.
Зрештою з початком репресій та переслідувань журналістів у Москві у 2017 році переїхав до Праги, згодом переїхав до України. У 2018 році брав участь у спецоперації, погодившись на інсценування власної смерті.
Автор: Олександр Донець
- Поділитися: