Відсутність права на справедливий суд, відрізання затриманих від зовнішнього світу, недопущення незалежних спостерігачів — такими є реалії так званого «судочинства» на непідконтрольній Україні території Донбасу. У Криму, незаконно анексованому Росією, ситуація схожа.

Про це йдеться в доповіді Управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ) про права людини в кримінальних справах, пов’язаних із війною на сході України. Її текст опинився в нашому розпорядженні.

Ситуація в «Л/ДНР»

Як ідеться в доповіді, ані так зване «законодавство» так званих «Д/ЛНР», ані його «застосування» не забезпечують мінімального дотримання права на справедливий суд. Ідеться про тримання людей під вартою без зв’язку із зовнішнім світом, що позбавляє їх права на захист.

Недопущення незалежних спостерігачів до місце позбавлення волі на окупованих територіях дає правозахисникам підстави вважати, що так у «Д/ЛНР» приховують катування і жорстоке поводження над затриманими задля вибивання з них зізнань.

Крім того, фігурантам «проваджень» на окупованих територіях Донбасу відмовляють у самостійному обранні адвоката, самі «судові засідання» відбуваються в закритому режимі, а «судді», які там головують, навряд чи є незалежними. Окремо УВКПЛ згадує так звані «військові суди», які розглядають справи цивільних осіб також у закритому режимі.

«Всі ці порушення викликають занепокоєння щодо загальної справедливості цих "проваджень"», — зазначається в доповіді. Крім того, там зазначається, що ці порушення також можуть стосуватися і справ, не пов’язаних із війною на Донбасі.

На думку УВКПЛ, ситуація із правосуддям на окупованих територіях є «своєрідним лакмусовим тестом для всієї системи кримінального правосуддя на території, яка контролюється урядом України». Тому правозахисники закликають Київ посилити незалежність суддів, процесуальні гарантії та захист прав людини.

На території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», УВКПЛ не мало доступу до місць несвободи і мало обмежений доступ до «проваджень», однак все одно задокументувало 305 справ та здійснило моніторинг 71 «засідання».

Ситуація в Криму

УВКПЛ наголошує, що Росія як держава-окупант Криму повинна дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань із прав людини. Натомість правозахисники виявили там численні порушення.

Це і використання системи правосуддя, що часто не забезпечувала право на справедливий і незалежний суд, і залякування адвокатів, які захищали противників російської окупації Криму, і саботування своїх обов’язків адвокатами системи безкоштовного юридичного захисту.

«Більше того, у деяких справах судді застосовували кримінальне законодавство Російської Федерації ретроспективно до подій, які передували окупації Криму», — йдеться в доповіді.

УВКПЛ зазначає, що не має доступу до Криму, а відтак не могло здійснювати безпосередній моніторинг будь-яких судових засідань, які відбувалися там. Незважаючи на це, правозахисники все ж змогли задокументувати 106 справ у Криму.

Як ООН визначала ці порушення?

Управління Верховного комісара ООН з прав людини ґрунтує свою доповідь на роботі Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні протягом 2014-2020 років. На підконтрольній території представники моніторингової місії мали безперешкодний доступ до «судових засідань та місць несвободи».

В основу доповіді лягли 673 поглиблені інтерв’ю із жертвами та свідками порушень прав людини, вчинені в контексті 517 кримінальних проваджень, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України.

«Інформація також була отримана від родичів жертв та їхніх адвокатів, представників органів влади, громадянського суспільства та інших джерел під час моніторингу 1280 судових засідань, а також з більш ніж 3300 судових рішень, офіційних документів, відкритих джерел і інших релевантних матеріалів», — зазначається в доповіді.

Поділитись: