Вони знають майже всі куточки рідної Донеччини та «червону зону» за рік вивчили майже досконально. В їх «гуманітарному автопарку» є декілька автомобілів, є навіть талони на бензин на заправки «Паралель», які тепер працюють лише на підконтрольний українській владі території. Якщо машина виїде туди – то після добової черги на блокпості привезе запас бензину ще на день, розповідає волонтер з групи «Відповідальні громадяни» Антон. 

У Донецьку бензин є лише на деяких заправках, там теж черга. За паливом зазвичай волонтери відправляють одного з групи – він з каністрами запасається на два дні.

Гуманітарка, яку зараз розвозять волонтери – від міжнародних організацій, таких як People in need та UNHCR, а також від фонду «Поможем». Гроші, які жертвують люди на рахунок «Відповідальних громадян» йдуть на харчі та ліки. Останні провезти з підконтрольної українській владі території найважче. Купити ж в Донецьку – в два-три рази дорожче.

«Мы практически ничего не провозим. Сейчас идут закупки на территориии Донецка, Мы пытаемся что-то где-то раздобыть. Но цены – в два-три раза больше, чем на сто километров вот отъехать от Донецка.. Там цены позволяли бы нам больший объём закупить. Поэтому мы тратим деньги на воздух», - розповідає Антон.

«Это был Мариуполь, ближайшее место. В Волновахе и Курахово пытались забрать на новой почте, до этого. А сейчас вопрос в воздухе висит. Сейчас если мы перевозим что-то, то это будет крупная партия, а на перевоз медикаментов – запрет, если на одного человека – можно. А на десятерых уже не привезёшь». 

Якщо при перевірці на блокпості у волонтерів знаходять ліки, то їх перевіряючі звинувачують у «постачанні ліків ополченцям». 

«Первая претензия – без ссылок на какие-либо документы, в том, что мы везём лекарства для восстановления ополченцам. А мы везём, допустим, детские сиропы от кашля, валерьянку самую обычную. Разве могут эти лекарства вылечить раненых? Я не знаю. Пытаюсь объяснить это на блокпосту. И тогда нам дают какие-то ссылки на нормативные документы. Но на момент, когда я стою на посту, мы не можем проверить, существуют ли они», – розповідає волонтер.

 

«Продукты? В первую очередь обращают внимание, не зная, что мы гуманитарная организация, на наличие сигарет и алкоголя. Этого, естественно, у нас нет. Не находят у нас этого, спрашивают, почему у нас такое большое количество продуктов. Тогда мы объясняем, что эта закупка была сделана, например, под нужды детского дома. Потом начинаются выяснения – какое мы имеем право везти продукты? Где наши документы?»

Пенсіонери дуже часто намагаються подякувати волонтерам, бояться, що наступного разу до них не приїдуть. Бабусі несуть горіхи, цукерки, пригощають вишнями, яких на базарі майже й нема…

/Інна Варениця

Поділитись: