Важка робота митця: від мертвих зайців до фарфорових насінин

З 29 червня по 30 липня в «Мистецькому Арсеналі» відбудеться виставка «Мистецька праця. ART WORK», що розкаже про роботу художників та інших людей мистецтва — кураторів, критиків, мистецтвознавців та інших. У ній візмуть участь Роман Мінін, Вова Воротньов, Уляна Биченкова, Євгеній Нікіфоров та інші.

За словами однієї з кураторок проекту, Аліси Ложкіної, він також зосередиться на ролі новітніх технологій у мистецтві:

Ми говоримо про те, що штучний інтелект забирає у людей робочі місця, то постає питання чим буде займатися людина, звільнена від необхідності працювати? Є версія, що вона обов’язково займатиметься творчістю. Чи займеться? Якою буде ця творчість? І чи буде це працею, в класичному розумінні?

Польська кураторка Єва Сулек розповідає, що виставка поєднає польських та українських митців через спільні проблеми, з якими вони стикаються при роботі:

Ми вирішили поєднати польське та українське мистецтво, оскільки ми знайшли багато спільних проблем, коли мова йде про творчість та життя художника. Я хотіла не тільки, щоб глядачі були шоковані обсягом проблем, які постійно переживає світ мистецтва. Я хотіла, щоб вони наблизились до художника та його роботи, щоб зрозуміли його і, можливо, навіть трохи полюбили

До відкриття виставки ми згадали декілька прикладів роботи митців, що не зовсім відповідають звичним уявленням про працю.

Митці-ідеологи

Перехід мистецтва від форми до ідеї спричинив появу знайомої нам всім фрази: «Та навіть моя дитина так намалює».

Василь Кандинський, «Композиція 6», wikimedia.com

Переломним моментом стала творчість Василя Кандинського — художник намагався передати фарбами не об'єкти, а скоріше емоційний стан. У результаті світ побачив полотна абстракціоністів і всерйоз засумнівався у роботі художників — здавалося, чого варте наляпати фарби на полотно? Проте за роботами митця стояла величезна теоретична робота, яку він провів, досліджуючи теорію кольору та вплив музики на людські відчуття. Картини Кандинського стали поштовхом для розвитку мистецтва — абстрактні роботи Малевича, Мондріана та інших концентрувалися у першу чергу навколо ідеї, а не зображення.

Також варто згадати про митців, які стали своєрідними магнатами з власними фабриками, які втілювали їхні ідеї. Огюст Роден з часом дозволив собі найняти робітників, які створювали за нього скульптури, тоді як він вигадував концепцію і контролював процес. Серед сучасних художників за подібним принципом працює і Джефф Кунс.

Митці-перформери

Перформанс — значна частина сучасного мистецтва. Багато художників беруть участь у власних акціях, які важко назвати легкою прогулянкою.

Йозеф Бойс, «Як пояснити мистецтво мертвому зайцю», artmustgrow.com

Роботи Йозефа Бойса часто ставали для нього викликами. В акції «Як пояснити мистецтво мертвому зайцю» від обмазав голову медом, покрив золотою фольгою і кілька днів ходив по галереї, нашіптуючи у вухо мертвому зайцю значення картин. А для перформансу «Койот: я люблю Америку, Америка любить мене» його на три дні закрили в одному приміщенні з диким койотом.

Марина Абрамович під час своєї знаменитої акції «Ритм 0» ледь не розпрощалась з життям. Протягом шести годин мисткиня непорушно сиділа, дозволяючи глядачам взаємодіяти з нею за допомогою предметів, які розклала перед собою на столі:

Отриманий мною досвід говорить про те, що якщо залишати рішення за публікою, тебе можуть убити. Я відчувала реальне насильство: вони різали мій одяг, встромляли шипи троянди в живіт, один узяв пістолет і прицілився мені в голову, але інший забрав зброю. Запанувала атмосфера агресії. Через шість годин, як і планувалося, я встала і пішла у напрямку до публіки. Всі кинулися геть, рятуючись від реального протистояння

Митці-робітники

Враховуючи різноманітні можливості у втіленні власних ідей, митці часто самостійно створюють роботи, проводячи дні, тижні чи місяці за створенням робіт. Це може бути не лише фізична праця (як у Курта Швіммера, який будував будинки зі сміття), а й проектування, програмування чи навіть організаційні дії, як-от китайський художник Ай Вейвей знаменитий залученням великої кількості людей для створення своїх робіт. Наприклад, проект «Насіння соняшника» робили 160 осіб (включно з митцем), які вручну відлили та розмалювали 100 000 000 фарфорових насінин.

Ай Вейвей «Насіння соняшника», фото: Анна Астахова, wikimedia.org

Часто кропітка робота ховається за фасадом «простоти» роботи. Наприклад, «П'ять вершин, на які не можна зійти» Вольфґанґа Ляйба. П’ять невеличких купок на бетоні насправді насипані з квіткового пилку, який художник збирав кілька місяців.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram