Вчені виявили зв'язок між забрудненим повітрям і розвитком депресії та тривожності

Про це йдеться в дослідженнях, опублікованих у JAMA Network Open та JAMA Psychiatry.

Дослідники з Гарвардського університету та Університету Еморі вивчили вплив забруднення повітря на літніх людей. Вони дослідили дані майже 9 мільйонів осіб від 64 років і старших, які отримали від федеральної програми медичного страхування Medicare.

За даними Medicare, у понад 1,52 мільйона людей діагностували депресію протягом 2005-2016 років, які вивчали дослідники. Науковці склали карту рівнів забруднення та порівняли її з адресами пацієнтів. Ці люди зазнавали впливу дрібних твердих частинок, як-от пил або дим, діоксид азоту, що здебільшого утворюється від викидів транспорту, та озону, який викидають автівки, електростанції та нафтопереробні заводи.

Вчені виявили, що люди, які тривалий час проживали в районах із високим рівнем забруднення, мали підвищений ризик розвитку пізньої депресії. Навіть низькі рівні забруднення повітря підвищували ризик розвитку депресії.

Крім того, науковці зазначили, що є більший зв'язок між розвитком депресії та забрудненням повітря пилом або діоксидом азоту серед соціально-економічно вразливих груп населення. У дослідженні припустили, що це може бути пов'язано з тим, що ці люди одночасно піддаються соціальному стресу та забрудненню, пише CNN.

Дослідники кажуть, що люди літнього віку можуть бути особливо чутливими до депресії, пов’язаної із забрудненням, через їхню легеневу та нервову вразливість.

«Хоча депресія менш поширена серед людей літнього віку порівняно з молодшою популяцією, вона може мати серйозні наслідки, такі як когнітивні порушення (зниження пам'яті, розумових здібностей і порушення мовлення), супутні фізичні захворювання та смерть», — сказали вчені.

В іншому дослідженні науковці з Великої Британії та Китаю вивчали зв’язок між довгостроковим впливом багатьох забруднювачів повітря й частотою депресії та тривоги. Вони вивчали дані майже 390 тисяч людей, переважно у Великій Британії. Дослідження включало аналіз рівня забруднення повітря, а також того, де люди жили на початку десятирічного дослідження та який у них був спосіб життя. У них не було діагностовано депресію чи тривожність на початку дослідження.

Потім усіх учасників розділили на чотири групи відповідно до того, як на них впливає забруднення повітря. Вчені виявили, що ті, хто піддавався найменшій кількості забрудненого повітря, мали найменшу ймовірність отримати діагноз «депресія» чи «тривожність». Крім того, за словами науковців, ризик психічного розладу не зростав рівно зі збільшенням забруднення повітря.

Наприклад, найвищий ризик розвитку депресії чи тривожності помітили у групи, яка піддавалася другому найбільшому рівню забруднення повітря.

Чоловіки виявилися більш чутливими до впливу дрібних твердих частинок, ніж жінки. Дослідження на тваринах показують схожі результати: одне дослідження показало, що миші-самці мають більшу ймовірність розвитку нейрозапалення, ніж миші-самки, після впливу дизельних вихлопів.

Жодне з досліджень не може ідеально дослідити вплив забруднення повітря на психічне здоров'я. Оскільки науковці не можуть розділити людей на дві групи та піддати одну з них забрудненому повітря, щоб побачити, чи матиме вона більше проблем із психічним здоров'ям.

Авторка: Катерина Єсікова