Ударили по термінах: як поправки до судової реформи загрожують розкриттю десятків резонансних злочинів
Марафон реформ у Верховній Раді продовжує спричиняти політичні скандали. У середу депутати від «Самопомочі» запропонували скасувати щойно ухвалені зміни до системи судочинства. Причина в поправці, унесеній «радикалом» Андрієм Лозовим, яка значно скорочує терміни досудового розслідування кримінальних справ.
У п’ятницю комітет з питань правової політики та правосуддя опублікував текст власного рішення від 3 жовтня, в якому напередодні голосування затверджувались останні редакції поправок до судової реформи. Згідно документу, редакція 109-ї поправки в останній момент була суттєво змінена.
Лишивши без змін принцип розрахунку, комітет збільшив граничні терміни досудового розслідування – до 12 місяців для злочинів невеликої та середньої тяжкості, та 18 місяців для тяжких та особливо тяжких.
До того ж комітет зазначив, що ці зміни вступлять в силу тільки через три місяці після підписання закону і не поширюватимуться на вже відкриті до того часу кримінальні справи.
У той же час сам текст ухваленого законопроекту досі не опубліковано, тож кінцева редакція поправки Лозового» лишається невідомою.
Поправка на швидкість
«Це не судова реформа, а кримінальна революція», — опитані Громадським слідчі та адвокати мало не в унісон характеризують ухвалені в середу зміни до Кримінально-процесуального кодексу.
Обурення юристів-практиків викликає так звана 109-та поправка до масштабного законопроекту, унесена ще влітку депутатом Андрієм Лозовим («Радикальна партія Ляшка»). Передусім вона суттєво скорочує терміни досудового розслідування в кримінальних провадженнях, та механізм його розрахунку.
Якщо президент підпише закон, правоохоронцям доведеться не баритися з розслідуванням злочинів. У разі кримінального проступку, від часу внесення відомостей про правопорушення до Єдиного держреєстру досудових розслідувань до оголошення підозри конкретній особі, вони матимуть два місяці. Три місяці —для злочину невеликої або середньої тяжкості. А для тяжких чи особливо тяжких злочинів — усього півроку.
Якщо упродовж цього часу підозру не вручили, слідчий суддя матиме право закрити справу. Щоправда слідчі можуть клопотати перед судом і про продовження термінів розслідування, однак на пошук підозрюваних, навіть у випадку найтяжчих злочинів, матимуть не більше року.
Чинна редакція КПК також обмежує терміни досудового розслідування, але рахує його саме з моменту оголошення підозри конкретній особі. До цього часу слідство не обмежене в термінах пошуку підозрюваних, але після може тривати не більше року — у разі особливо тяжких злочинів.
Автор поправки Андрій Лозовий уважає, що запропоновані зміни розширюють права підозрюваних та мають дисциплінувати слідчі органи.
«З боку правоохоронних органів нерідко трапляються зловживання: особі тривалий час не повідомляється про підозру за наявності достатніх доказів, що також порушує її право на захист. Адже свідок і підозрюваний мають різний обсяг процесуальних прав. Також безпідставно порушуються кримінальні провадження, які можуть тривати роками з метою тиску та політичного переслідування осіб», — пояснює він на сторінці у Facebook.
Зворотня сила злочинів
Однак співрозмовник Громадського в Генеральній прокуратурі стверджує: замість прискорення розслідувань нова норма просто поховає всі «висяки» та складні справи.
«З одного боку вона відкриває простір для корупції — підкуплені слідчі можуть тягнути час і не вручати підозру, щоби потім закрити справу. З іншого — робить неможливим розслідування неочевидних злочинів, приміром, замовних убивств, які дійсно вимагають багато часу на пошук винних», — пояснює слідчий, який забажав зберегти анонімність.
Як приклад наводить убивство журналіста Павла Шеремета, яке Національна поліція розслідує вже понад 14 місяців, але й донині не назвала жодних підозрюваних. У разі дії «поправки Лозового» справу Шеремета довелося б закрити ще в липні.
Адвокатка Євгенія Закревська, яка, зокрема, представляє інтереси потерпілих у справі розстрілів на Майдані, побоюється: у разі підписання судової реформи президентом, суди почнуть закривати резонансні справи, в яких наразі не повідомили про підозру.
«Нові зміни до КПК будуть застосуватися до вже відкритих проваджень, як це передбачено статтею 5-ю самого ж кодексу», — пояснює вона.
У такому разі розвалитися можуть і розслідування вбивств «майданівців» Сергія Нігояна та Михайла Жизневського, і виділене в окреме провадження розслідування вбивств на Майдані бійців «Беркуту», справа про підпал одеського Будинку профспілок, уже згадане вбивство Павла Шеремета й тисячі інших, менш резонансних справ, де за рік розслідування не вдалося встановити підозрюваних.
«Усі провадження, які ми розслідуємо в злочинах проти Майдану, після набуття законом чинності треба буде закрити», — стверджує начальник Департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.
Своя справа
Закрити в такому випадку можуть і справу проти самого автора поправки — Андрія Лозового. Кримінальне провадження стосовно нього, а також депутатів-радикалів Ігора Мосійчука та Дмитра Лінька, тягнеться ще з жовтня 2014-го року. Відповідно до подання про зняття недоторканності, слідчі ще два роки тому готові були обвинуватити депутатів у хуліганстві, погрозі вбивством, опорі працівникам правоохоронних органів та перешкоджанні діяльності Збройних сил в особливий період. Однак підозру Лозовому так і не вручили, адже Рада недоторканність так і не зняла.
Кримінальне провадження стосовно депутатів-радикалів Ігоря Мосійчука, Дмитра Лінька та Андрія Лозового тягнеться з жовтня 2014-го року, з урахуванням поправки ці справи теж можна буде закрити. На фото — Андрій Лозовий та Ігор Мосійчук під час засідання регламентного комітету ВРУ, на якому розглядалося зняття недоторканності з Лозового. Фото Олександр Синиця/ УНІАН
На думку депутатки Олени Сотник із «Самопомочі», ухвалюючи поправку Андрія Лозового, депутати прагнули передусім домогтися закриття кримінальних справ проти самих себе. Вона також звертає увагу на порушення процедури ухвалення: зранку 3 жовтня депутати окремо проголосували за виключення її із судової реформи. Однак голова комітету з питань правової політики Руслан Князевич, ставлячи після обіду на голосування в цілому допрацьований проект закону, знову включив її до тексту.
4 жовтня депутати від «Самопомочі» зареєстрували в Раді проект постанови про скасування судової реформи.
- Поділитися: