«Вдягніть шапочку!» чи «Ти що, не можеш зварити дитині кашу?»: чому люди дають непрохані поради батькам і як із цим жити
Усі довкола краще знають, як виховувати, одягати, годувати та доглядати ваших дітей? «Не розповідай нікому ім’я до народження, бо наврочиш», «Не публікуй фото в соцмережах, бо хворітиме», «Жодних пюре з баночки і магазинних каш, щодня свіженький супчик і починайте з компотиків», і, звісно ж, «Шапку треба вдягати завжди! Навіть у +30». Такі поради не тільки подекуди смішать, а й можуть бути шкідливими.
hromadske розпитало українських батьків, які дивні, небажані, шкідливі та смішні поради вони чули від різних людей. Також ми дізналися в експертів, як захиститися від навали порадників, та попросили дати кілька порад для тих, хто справді хоче бути корисним.
«Не публікуйте фото дитини в соцмережах, щастя любить тишу»
Одна з найпопулярніших порад, яку чують батьки від старших людей, — не публікувати фотографії дитини у Facebook та Instagram. Мовляв, позаздрять, наврочать, перехвалять, і взагалі «тьфу-тьфу-тьфу».
«Я веду активне життя в соцмережах, у мене не було навіть думки не показувати Максима або закривати йому обличчя на фотографіях смайликами, як це інколи роблять інші батьки, — розповідає Уляна Колодій, мама 3-річного Максима і засновниця комунікаційної агенції. — Це завжди викликало у певного кола знайомих і рідних обурення. Зрештою, в кожному нежиті чи поганому сні були винні соцмережі, тому що хтось “не так подивився” на її фотографію».
Вислів «Не треба виставляти фото з дітьми в соціальних мережах! Щастя любить тишу» часто читає у свій бік і подружжя Борисових. У ресторатора Дмитра Борисова та його дружини Олени на двох семеро дітей і публічний бізнес. Вони порад наслухалися, хоча з таким досвідом і самі можуть їх роздавати. Тож ставляться до них скептично:
«Щастя — це внутрішній стан, і думка оточення на нього не впливає. Якщо хочеться поділитися важливими моментами — чом би й ні?»
Загалом, зважаючи на публічність, Дмитро та Олена читають про свою сім’ю в соцмережах багато різного. Одна з популярних ремарок: «А навіщо взагалі у вас так багато дітей?» На це у них є готова відповідь: «Тому що ми так захотіли, тому що народжуємо дітей в любові й певні, що в нас є ресурси, аби їх забезпечити та підтримати».
«Жодних каш із коробок! Ти що, сама не можеш зварити?»
Харчування — окрема тема для непроханих порад. До того ж «експертна думка» дорослих може бути протилежною. Хтось розповідає: «Я тебе салом годувала з трьох місяців — і нічого, он який виріс», хтось запевняє: «Жодної цукерки до 10 років, а супчик — тільки з домашніх продуктів».
«Ти що, сама не можеш дитині кашку зварити? Навіщо купуєш заводську невідомо з чого?» Таку фразу від близьких або не дуже людей батькам доводиться чути не раз.
Поради щодо харчування часто не враховують інтересів батьків та роблять їхнє життя складнішим. Промислові каші чи готові пюре значно полегшують побут сучасних батьків, водночас не позбавляючи дитячий організм необхідного набору корисних речовин.
Ми звернулися до експертів бренду дитячого харчування Milupa, вони пояснюють, що сьогодні всі світові компанії, які виготовляють продукцію для дітей, дотримуються найсуворіших обмежень та вимог європейського законодавства до дитячого харчування, а сировину перевіряють за близько 650 показниками.
Тож, крім того, що каша з коробки може зберегти час та нерви батьків, вона ще й значно безпечніша, аніж прості крупи, зважені під час купівлі, перемелені та відварені.
«Але старше покоління росло в іншому світі, тож з острахом ставиться до всього нового, — каже Валентина Ткачук, яка очолює ГО «Територія мам», що займається соціальною адаптацією жінок із маленькими дітьми та проблемами сім’ї. — Варто спокійно і з розумінням ставитися до того, що вони можуть не сприймати сучасні винаходи, створені для комфорту мам і тат. І спробувати пояснити: краще ми усі разом приємно проведемо час зі спокійною мамою та веселою дитиною, аніж будемо сперечатися щодо методів догляду та харчування».
Олександр Остапа, комунікаційний менеджер спільноти для татусів ТатоHub.Київ та батько Соломії (1 рік і 9 місяців), розповідає, що прабабуся його дитини досі обурена тим, як вони годують доньку. Наприклад, не уявляє дитячий раціон без компотів. Але тато тримає руку на пульсі — там багато фруктози:
«Це все одно що давати дитині воду з цукром, я називаю його водою з мертвих фруктів. Натомість ми ще від початку прикорму даємо дитині пюре в баночках. Соломія перепробувала усі смаки, обрала улюблені, і подекуди вживає їх досі як перекус», — пояснює він.
А кілька місяців тому Соломія побачила, що батьки п’ють каву у паперових стаканчиках із соломинками, і захотіла робити так само.
«Ми туди наливаємо кефір, тепер вона ходить вулицею та п’є “каву”. Деяких це обурює, вони не стримуються і роблять зауваження “горе-батькам”», — сміється Олександр.
«Вдягніть шапку, не мучте дитину»
Пораду вдягнути дитину тепліше, одягнути їй шапку, або навпаки «не кутати її» принаймні раз чули на свій бік 100% батьків. Перехожі зазвичай дуже переймаються тим, у що і як вдягнені діти довкола них.
«Якось улітку ми привели Максима до педіатра із нежитем. Була спека +30, усі довкола ходили легко вдягнені, тож і син прийшов у шортах та футболці. Педіатр зустрів нас у сорочці та піджаку й почав вимагати “Терміново вдягніть дитину, бо змерзне!” Більше ми до нього не ходили», — згадує Уляна Колодій.
Схожу історію має і Тетяна Лукінюк, B2C-директорка та мама двох доньок Олесі та Аліси:
«Моїй доньці Олесі було три місяці, коли ми поїхали на море. Стою в червні на пляжі, температура +26, але вітерець віє доволі сильно. Незнайома літня жінка дивиться на мене, сплескує руками й каже: "Та що ж ви робите! Не мучте дитину! Вдягніть шапочку!" Дитина в цей час почувалася комфортніше за всіх нас».
Тій жінці Тетяна порадила звернутися до рекомендацій доказової медицини, як і своїй мамі, яка наполегливо радила пеленати немовлят та зціджувати молоко перед тим, як годувати дитину груддю. «Якщо людині не подобається щось у тому, як я виховую своїх дітей, — це проблеми тієї людини», — виводить власну формулу душевного спокою Тетяна.
Від самого народження дитини родичі Олександра Остапи та його дружини намагалися чіпляти шпильки у весь дитячий одяг (щоб не наврочили), що їх неабияк дратувало, адже так можна травмувати малюка. «А ще наполягали купати дитину у воді з чередою та іншими різними травами, перевіряти ліктем температуру води — так наче ми живемо у середньовіччі та не маємо термометрів».
А втім, на непрохані поради Олександр не надто ведеться:«Я активний та відповідальний тато, багато знаю та читаю і приділяю багато часу своїй дитині. Тому в рішеннях передусім керуюся власними знаннями, а не порадами якихось людей».
«Не подорожуйте з дитиною, не ризикуйте»
Ще одна багата на поради тема — активний відпочинок із дітьми. Старші люди виросли у світі закритих кордонів. Далекі подорожі здаються їм невиправданим ризиком. А надто — якщо це подорож із маленькою дитиною. Тривале перебування далеко від дому колись і справді було важкою справою — без підгузків, пюре з баночок або каш швидкого приготування, підігрівачів для пляшки та інших зручних гаджетів поїздка перетворювалася на випробовування. Можливо, тому багато хто досі не радить подорожувати з дітьми якомога довше.
«Багато моїх знайомих починають подорожувати з дитиною з перших місяців її життя. Ми ж наважилися на це, тільки коли Максиму був рік. Але навіть так перед поїздкою я чула багато протестів від різних людей у стилі “Це дуже рано, не їдьте нікуди, не ризикуйте”. Подорож, до речі, вийшла прекрасною», — розповідає Уляна Колодій.
Дмитру та Олені Борисовим теж часто намагаються вказувати, як треба відпочивати з дітьми: «А-а-а, ви катаєтеся з дитиною разом на сноуборді. І на вейкборді. Це небезпечно». Але сім’я Борисових вміє розставити кордони: «Ми дозволяємо робити тільки те, що є абсолютно безпечним. І коли діти займаються спортом, пильнуємо їх. Активний відпочинок точно безпечніший, ніж гаджети 24/7. Ми прямо артикулюємо: “Ми — батьки, і ми несемо повну відповідальність за безпеку наших дітей і робимо все задля їхнього щастя. Якщо нам будуть потрібні поради, ми про це повідомимо”».
Конкретна допомога замість непроханої поради
Роздавати поради було популярно в часи обмеженого доступу до інформації.Знання про те, як доглядати за дітьми, чим їх годувати та як виховувати, передавалася з уст в уста, і кожен намагався ділитися почутим зі знайомими.
«Часи змінилися, доступ до лікарів, експертів став простішим, із ними можна познайомитися в соцмережах ще до прийому, перевірити їхню експертність та заздалегідь зрозуміти, чи імпонує вам підхід. І тоді вже всі поради бабусь, знайомих чи перехожих фільтрувати та порівнювати з тим, що говорить авторитетний для вас лікар», — радить сімейна консультантка та педагогиня-психологиня Марія Сичинська.
За її словами, здебільшого люди дають поради, бо щиро хочуть допомогти, хоч і не усвідомлюють, що їхній досвід підійде не всім. Експертка радить навчитися вибудовувати кордони й правильно реагувати:
«Для когось буде дієвим просто жорстке встановлення кордонів: “Стоп, це моя дитина, я вирішую сам (сама) і несу відповідальність”. Для когось — потрібно м’яко, але відверто пояснити, що не просиш поради. Можна попереджати: “Зараз я буду тобі розповідати дещо, що мені болить, але я не прошу пораду. Мені треба просто виговоритися, і це буде головною твоєю мені допомогою”».
Для тих, хто хоче справді допомогти батькам або тим, хто готується ними стати, Марія радить не забувати, що діти різні, різні сім’ї, стан здоров’я, методи виховання. Тому те, що підходить одному, може не підійти іншому.
Валентина Ткачук називає ще одну причину — вона часто криється у невмінні батьків просити про допомогу і невмінні родичів її пропонувати: «Близьким людям легше щось порадити, і тоді вони відчувають, що наче допомогли та виконали свою місію». Тож дуже важливо чесно говорити про свої почуття та потреби. Ось кілька порад від експертки, які допоможуть налагодити контакт:
- Ще до появи дитини проговоріть правила: розподіліть завдання, щоб усі члени родини відчували себе корисними й знали, яка допомога потрібна.
- Замість порад пропонуйте реальну допомогу: принести готової їжі, кави, сходити в магазин по продукти, помити посуд чи прибрати у квартирі — таке батьки малих дітей точно оцінять і подякують.
- Подаруйте батькам можливість відпочити від їхнього батьківства: посидьте з дитиною, поки мама сходить на манікюр або до косметолога чи просто прогуляється вулицею. Або ж дайте можливість їм сходити на побачення — у кіно чи в ресторан, адже часу на романтичні стосунки з появою дитини фактично не залишається. Це проста, посильна, і водночас дуже потрібна допомога, яка покращить моральний стан усієї сім’ї.
Партнерський матеріал опублікований на правах реклами. Над проєктом працювала журналістка Тетяна Гонченко та дизайнерки Тетяна Костік і Тетяна Присяжнюк.
- Поділитися: