Конституційна криза: Венеційська комісія порадила реформувати КСУ після скандального рішення

Венеційська комісія (комісія Ради Європи «За демократію через право») опублікувала висновок, що стосується реформи Конституційного Суду. У жовтні КСУ скасував відповідальність за брехню в деклараціях і позбавив антикорупційні органи в Україні ключових повноважень.

Свій висновок Венеційська комісія опублікувала в четвер, 10 грудня. Це вже другий терміновий документ, який ВК підготувала для оцінки кризи у сфері боротьби з корупцією в Україні.

Так, комісія зазначила, що рішення КСУ, ухвалене 27 жовтня, має серйозні недоліки та не відповідає стандартам чіткого обґрунтування в конституційних процедурах.

Зокрема ВК побачила в рішенні Конституційного суду можливий конфлікт інтересів, а саме рішення назвали неповним і непереконливим.

Що пропонує Венеційська комісія?

У документі ВК зазначали, що рішення, ухвалене Конституційним судом 27 жовтня, показало необхідність реформи КСУ та має стати «відправною точкою» для змін. Зокрема комісія пропонує українській владі таке:

  • Верховна Рада має чітко визначити можливе обмеження сфери дій Конституційного Суду;
  • Конституційний суд, на думку ВК, має надавати конкретні правові причини щодо кожного положення законів, яке визнають неконституційним;
  • У законі про КСУ має бути врегульована дисциплінарна процедура, з детальнішою інформацією, викладеною в правилах такої процедури;
  • Можливість повторно повертати на розгляд справи КСУ має бути лише у випадках, коли суддя у зв’язку з цим рішенням скоїв кримінальне порушення (наприклад, узяв хабар);
  • Венеційська Комісія радить установити чіткіше визначення поняття «конфлікт інтересів». Наприклад, виокремити фінансовий конфлікт інтересів, особливо у справах, що стосуються звітів НАЗК чи розслідувань НАБУ;
  • Рішення про (само)відвід суддів КСУ мають бути чітко аргументовані в рішенні суду, окремому процесуальному рішенні або в ухвалі;
  • Вимоги до кворуму мають бути зменшені у випадках, коли кворум утрачений через відвід суддів, щоб уникнути Non liquet;
  • Верховна Рада має розглянути можливість ухвалення законодавства, що деталізує наслідки недотримання суддями КСУ законодавчих положень у частині відводу суддів, зокрема проведення публічних дисциплінарних слухань та ухвалення відповідних рішень щодо суддів КС;
  • ВК пропонує створити орган із відбору кандидатів на посаду судді КСУ, до якого будуть входити міжнародні експерти, щоб забезпечити моральні та професійні якості кандидатів;
  • Коли судді КСУ визначають, що певне положення закону є неконституційним, вони мають звертатися по підтвердження до Великої палати Верховного суду за запитом президента або Верховної Ради. Причому ВК уточнює, що розгляд справи у Великій палаті ВС має бути відкритим.

Рішення Конституційного суду

27 жовтня КС визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників і суддів у формі штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації.

До того часу посадовці за недостовірне декларування могли отримати від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.

Також 27 жовтня КСУ закрив доступ до е-декларацій чиновників, а НАЗК позбавив ключових повноважень. НАБУ та Національне агентство з питань запобігання корупції просили ухвалити законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірну інформацію в деклараціях до кінця грудня, інакше чиновників не можна було б притягнути до відповідальності за брехню в деклараціях за 2020 рік.

Зазначимо, що депутати відновили відповідальність за брехню в деклараціях, але без можливості ув'язнення.