Вибори в Грузії як неформальна боротьба Саакашвілі та проросійського олігарха Іванішвілі. Переміг другий
На президентських виборах у Грузії перемогла Саломе Зурабішвілі, яку підтримує правляча партія. Грігол Вашадзе — кандидат від опозиції, яку очолює екс—президент Грузії та екс—очільник Одеської області Міхеїл Саакашвілі, відстав на 20%. Вибори відзначилися численними порушеннями, зокрема прямим підкупом голосів.
Пройшовши через низку скандалів і другий тур, Грузія обрала п’ятого президента.
Центральна виборча комісія ще не оголосила кінцеві результати, проте більшість бюлетенів підрахували, і цілком ймовірно, що новим президентом країни стала провладна кандидатка Саломе Зурабішвілі.
Кандидат від об’єднаної опозиції Грігол Вашадзе відстав не набагато — за попередніми даними ЦВК, Зурабішвілі набирає 57%, Вашадзе — 43%. Активність виборців у другому турі була вищою, ніж у першому.
Компанія Edison Research, яка працювала на замовлення опозиційної телекомпанії «Руставі-2», повідомила, що 55 відсотків віддали голоси провладному кандидату, а 45 відсотків — кандидатові від опозиції.
А компанія GALLUP INTERNATIONAL, послуги якої замовила провладна телекомпанія «Імеді», підрахувала, що провладний кандидат отримає 58 відсотків, опозиційний — 42 відсотки.
Перша реакція
Грігол Вашадзе на спеціальному брифінгу подякував прихильниками за підтримку. Він сказав, що довіряє результатам екзитполу, замовленому «Руставі-2», і звинуватив владу в тиску на населення.
«Грузія ще не знала таких виборів. Влада мобілізувала, кого тільки могла. Купили, кого змогли. Усі кримінальні елементи, корупціонери — всі були залучені. Але навіть попри це, «Об’єднана опозиція» змогла набрати 756 тисяч голосів», — заявив Грігол Вашадзе.
Він сказав, що кінцеву оцінку дасть після офіційного оприлюднення підсумків виборів.
Радикальнішим був Міхеіл Саакашвілі — третій президент Грузії, засновник лідируючої сьогодні опозиційної партії «Національний рух». Перебуваючи в Нідерландах, він брав активну участь у політичних процесах. Саакашвілі оголосив, що через численні порушення не визнає підсумки виборів і закликав населення вийти на вулиці з вимогою дострокових парламентських виборів.
«Від завтрашнього дня (з 29 листопада — ред.), незалежно від того, які підсумки виборів оголосять, ми переходимо до масових акцій непокори. Я закликаю поліцію Грузії, армію відмежуватися від кримінальної, мафіозної банди на чолі держави», — заявив Саакашвілі.
Проте ці його заяви й заклики сприйняли без ентузіазму — як у його партії, так і в лавах опозиції загалом.
«Об'єднана опозиція» має Раду, яка вирішить, як бути далі», — так прокоментував заяви Саакашвілі керівник виборчого штабу об'єднаної опозиції Георгій Вашадзе. За його словами, наразі штаб працює над тим, щоб зберегти всі отримані голоси.
У політичному таборі сторони-переможця з першою заявою виступила не Саломе Зурабішвілі, а лідер правлячої партії та неформальний лідер Грузії, мільярдер Бідзіна Іванішвілі. Після оголошення результатів екзитполів саме Іванішвілі подякував суспільству за надану підтримку. Перемогу Зурабішвілі він розцінив як свою власну й подальшу відповідальність взяв на себе:
«Хочу висловити величезну подяку суспільству за таку реакцію, все інше — на мені. Я виконаю всі обіцянки, докладу максимальних зусиль», — заявив Іванішвілі.
Сама Зурабішвілі із заявами виступила пізніше. Вона сказала, що виборці довели, що не хочуть повернення минулого, й обіцяла бути президентом і для тих людей, які за неї не голосували.
Головні порушення
Неурядові організації (НУО) та журналісти звернули увагу на низку порушень в день виборів. Спостерігачі зафіксували випадки повторного голосування.
Виявили також факти тиску на виборців — біля виборчих дільниць перебували так звані координатори, місцеві авторитети. Їхнє перебування там мало небажаний вплив на виборців. Зафіксовані численні випадки порушення маркування виборців.
Частина населення отримала дзвінки з номера «48» (виборчий номер Саломе Зурабішвілі). Автовідповідач голосом Бідзіни Іванішвілі закликав іти на виборчу дільницю й голосувати за «світле майбутнє».
Хоча в передвиборчий період спостерігачі зафіксували серйозніші порушення. Керівник НУО «Міжнародна прозорість — Грузії» Ека Гігаурі каже, що безпрецендентним порушенням стала обіцянка списати банківські борги 600 тисячам виборців. Цей факт громадські організації розцінюють як прямий підкуп виборців. За словами Гігаурі, крім цього, влада в передвиборчий період зіграла на потребах населення та пообіцяла збільшення обсягів допомоги й нові програми. Це також заборонено законом і розцінюється як підкуп виборців.
Хто така Саломе Зурабішвілі?
Саломе Зурабішвілі — офіційно незалежна кандидатка. Та насправді вона — висуваниця влади. У виборах її підтримувала правляча «Грузинська мрія», надаючи допомогу всіма ресурсами, зокрема й адміністративним.
Зурабішвілі народилася в Парижі. Вона правнучка політичних емігрантів, які залишили Грузію в 1921 році. У 2004-му після «революції троянд» Міхеіл Саакашвілі запросив її до свого уряду й довірив Міністерство закордонних справ. У команді Саакашвілі Саломе Зурабішвілі пропрацювала до жовтня 2005 року. Відтак перейшла в опозицію, хоча як їхній лідер успіху не досягла. Незабаром пішла з політики й залишила Грузію.
Знову активізувалася Зурабішвілі вже у 2012 році після приходу до влади в країні мільярдера Бідзіни Іванішвілі, але до керівної партії «Грузинська мрія» не входила.
До сьогодні Саломе Зурабішвілі була незалежною депутаткою парламенту Грузії. Проте насправді на парламентських виборах серйозну підтримку їй надавала «Грузинська мрія». Як кандидат у президенти Саломе Зурабішвілі влаштовувала далеко не всіх, навіть у «Грузинській мрії». Та це був особистий вибір Іванішвілі, з яким більшість членів керівної партії не сперечається.
Проти Зурабішвілі розгорнули масову кампанію в соціальних мережах. Її кандидатура викликала невдоволення навіть серед прихильників «Грузинської мрії». Причиною такого ставлення стала неоднозначна заява Зурабішвілі щодо серпневої війни 2008 року. Вона, зокрема, заявила, що Грузія першою почала «частину військової операції», маючи на увазі серпневу війну.
Представники громадських організацій, опозиції та суспільства вважають, що такі заяви Зурабішвілі є антидержавними й перегукуються з риторикою Кремля.
Права майбутнього президента
28 листопада населення Грузії обрало президента терміном на 6 років. Раніше президентський термін становив 5 років. Це були останні прямі вибори президента. Уже з 2024 року голова держави обиратиметься колегією виборців. Колегія складатиметься з 300 людей: 150 членів парламенту Грузії, по 13 людей до неї представлять Верховні ради Аджарії та Абхазії, ще 124 представлять органи самоврядування.
Згідно з новою Конституцією, права президента значно скоротилися, хоча деякі важливі функції все-таки залишилися:
помилування ув'язнених;
- надання громадянства Грузії;
- представлення Грузію на міжнародній арені, але кожен крок повинен бути узгоджений з урядом;
- президент формально підписує призначення прем'єр-міністра та членів верховної ради юстиції;
- призначає у визначені законом строки проведення місцевих і парламентських, а також будь-яких дострокових виборів;
- присуджує й вручає нагороди;
- президент — особа недоторканна. Його не можна заарештувати, і він не несе відповідальність за статтями кримінального кодексу;
- імпічмент президента проводиться не менше, ніж третиною від загальної кількості депутатів парламенту.
Грузія — парламентська республіка. Відповідно, саме парламентські вибори визначать, хто очолить країну за два роки. Нинішні президентські вибори багато в чому стали генеральною репетицією парламентських. Вони дозволили політичним партіям оцінити свої можливості, а суспільству — зрозуміти можливості цих політичних суб'єктів перед парламентськими виборами 2020 року.
- Поділитися: