Вибори і протести: як пройде в Росії єдиний день голосування 9 вересня

9 вересня 2018 року в Росії відбудеться єдиний день голосування — регіональні та місцеві вибори майже в усіх регіонах країни. Опозиціонер Олексій Навальний цього разу закликав прибічників не лише проігнорувати голосування, але й вийти на вулицю на знак протесту.

Громадське розбиралося, що відбуватиметься в Росії найближчої неділі, чи знайдеться заміна чинному мерові Москви Сергієві Собяніну, і чому заклик Навального влаштувати в день голосування мітинги може зіграти на руку тим, хто хоче сфальсифікувати вибори.

Кого обиратимуть

9 вересня 2018 року росіяни обиратимуть губернаторів у 22 регіонах, відбудуться довибори депутатів Держдуми, в 16 регіонах визначать склад регіональних парламентів. Крім цього, пройде багато виборів місцевого рівня.

У більшості випадків інтриги не очікують: опозиційні кандидати не змогли подолати муніципальний фільтр (тобто зібрати підписи місцевих депутатів у необхідній пропорції) в жодному з регіонів.

Та все ж, одна з найпомітніших кампаній — вибори мера Москви. У них планували взяти участь ліберальні кандидати Дмитро Гудков, Ілля Яшин і голова московського осередку «Яблука» Сергій Мітрохін. Однак двоє перших не змогли зібрати підписи, партія «Яблуко» взагалі не стала висувати представника через внутрішній скандал, а сам Мітрохін утратив посаду.

Дмитро Гудков позивався до суду за відмову реєструвати кандидатів, нагадуючи, що муніципальний фільтр запровадили, щоб «не допускати до виборів кандидатів, яких не підтримують. Підтримка в Москві в мене, вочевидь, більша, ніж у всіх нинішніх «опозиційних» кандидатів разом узятих». Однак Мосміськсуд відмовив у позові.

Дмитро Гудков позивався до суду за відмову реєструвати кандидатів, але Мосміськсуд відмовив Гудкову в позові (на фото — колишній депутат Держдуми РФ, опозиціонер Дмитро Гудков (ліворуч) під час прес-конференції в Москві, 31 травня 2018 року) Фото: EPA-EFE/SERGEI ILNITSKY

 Вибори мера в Москві

На пост мера російської столиці претендує чинний градоначальник Сергій Собянін. Він обіймає цю посаду вже 8 років. Спершу його призначили, а у 2010 році його кандидатуру затвердила Московська міська рада за поданням президента Дмитра Медведєва. У 2013 році Собянін обирався, набравши 51% голосів у першому турі. Тоді його конкурентом став Олексій Навальний: згідно з офіційними даними, він отримав 27%.

Однак, за підрахунками «Альянсу спостерігачів», до якого увійшли найбільші російські громадські організації, Сергій Собянін набрав трохи більше 49% голосів, а в такому разі мав відбутися другий тур. Річ у тім, що це дані лише з тих дільниць, де були громадянські контролери. Перемогу Собяніну забезпечила так звана Нова Москва — території, приєднані до міста у 2011 році — зазвичай, на цих дільницях волонтерів не було, а отже й наскільки чесно там відбулося голосування, сказати неможливо.

Згідно з рейтингом «Всеросійського центру вивчення громадської думки» за тиждень до виборів за Собяніна готові віддати голоси майже 70% москвичів. Його найближчий конкурент, комуніст Вадим Кумін, може розраховувати на 13%.

Цього року російська влада вирішила не ризикувати — нікого з опозиційних політиків кандидатом не зареєстрували. У бюлетені є п'ять прізвищ, але жодного реального суперника Сергія Собяніна. Користувачі соцмереж висміюють таку ситуацію та агітацію чинного мера.

Однією з причин протесту в Москві стала відмова від тролейбусів і заміна їх електричним транспортом. Запустити електробуси мали 1-2 вересня, але цього не сталося. Електробус, в який сів і мер Сергій Собянін, висадив пасажирів і поїхав до парку.

Протягом суботи і неділі було ще шість спроб випустити на маршрут два електробуси, але щоразу їх доводилося знімати з рейсу, а пасажири були змушені чекати на звичний тролейбус.

Контракти на постачання в Москву 200 перших електробусів уклали з підприємствами «КамАЗ», основним акціонером якого є холдинг «Ростех», і «ЛиАЗ», що входить у групу компаній Олега Дерипаскі. Вартість кожного контракту склала 6,35 мільярдів рублів (92 мільйони доларів). Вартість одного електробуса — близько 33 мільйонів рублів (485 тисяч доларів). Водночас великі сучасні автобуси коштують до 10 мільйонів рублів (147 тисяч доларів), трамваї — близько 15 мільйонів (220,5 тисяч доларів).

Чинний градоначальник російської столиці Сергій Собянін іде на вибори без жодного реального суперника (на фото зліва направо: президент ФІФА Джанні Інфантіно, мер Москви Сергій Собянін та колишній віце-прем'єр-міністр Росії Аркадій Дворкович під час офіційного відкриття Міжнародного трансляційного центру (IBC) Чемпіонату світу 2018 року в Москві, Росії, 9 червня 2018 року) Фото: EPA-EFE/YURI KOCHETKOV

А що Навальний 

Опозиціонер Олексій Навальний, який уже закликав бойкотувати президентські вибори, цього разу вирішив улаштувати всеросійську акцію протесту і покликати прихильників на вулиці.

Головна тема протесту — підвищення пенсійного віку, анонсоване владою. Згідно з проектом, на росіян чекає поетапне підвищення пенсійного віку: для чоловіків — з 60 до 65 років до 2028 року, для жінок — з 55 до 63 років до 2034 року.

Олексій Навальний вважає, що акції протесту прокотяться всією країною:

«Адже ми хочемо, щоб решту кампанії (вибори пройдуть у 26 регіонах, включно з Москвою) всі обговорювали тільки підвищення пенсійного віку? Хочемо. І легко досягнемо цього, якщо в 100 містах країни в єдиний день голосування відбудуться акції проти підвищення пенсійного віку. 9 вересня — ідеальний день».

Щоб заспокоїти суспільство і вибити в опозиції головний козир, за півтора тижні до виборів президент Росії Володимир Путін заявив про пом'якшення пенсійної реформи: пенсійний вік для жінок підвищиться до 60 років, тобто на 5 років, а не на 8, як спершу планувалося. Передбачені й пільги для багатодітних і тих, хто скоро виходить на пенсію.

Сам Олексій Навальний мітинги 9 вересня пропустив: 27 серпня його заарештували на 30 діб за «Страйк виборців» — протести, які відбулися в січні. За інформацією «ОВД-ІНФО», тоді затримали понад 250 людей по всій Росії, зокрема і самого Навального. Але його швидко відпустили, а суд відклали на невизначений термін. Тепер правоохоронці про цю справу згадали.

Під час президентських виборів волонтери «штабів страйку» Олексія Навального забезпечували значний громадський контроль за виборами. Однак тепер, якщо більшість із них зволіють вийти на вулицю, все, що відбуватиметься на виборчих дільницях, може так і залишитися таємницею. Це означає, що переконатися в чесності виборів буде неможливо.

Головний російський опозиціонер Олексій Навальний закликав прибічників не лише проігнорувати голосування, але й вийти на вулицю на знак протесту (на фото — Навальний під час опозиційного мітингу в Москві, Росія, 5 травня 2018 року)  Фото: EPA-EFE/DMITRY SEREBRYAKOV

Партії в зоні ризику

Вибори низького рівня визначають, чи зможе партія подолати електоральні бар'єри на серйозніших виборах. Наприклад, депутати муніципалітетів віддають підписи на підтримку кандидатів в очільники регіону, і що більше їх буде, то вищі шанси пройти цей фільтр. А партії, що мають уяву про представництво в регіональних парламентах, можуть не зібрати підписи для висунення списку на виборах в Держдуму.

Нині таких об'єднань 14: окрім парламентських («Єдина Росія», «Справедлива Росія», ЛДПР, КПРФ), це «Яблуко», «Партія росту», «Патріоти Росії», «Громадянська платформа», «Комуністи Росії», «Російська партія пенсіонерів за соціальну справедливість», «Родина», «Парнас», «Зелені» і «Громадянська сила».

Однак опозиційний «Парнас», імовірно, цієї переваги позбавлять: в Ярославській області за півтора тижні до дня голосування зняли її список. Саме в Ярославлі партія мала єдиний мандат регіонального депутата — його приніс виборчий список партії на чолі з опозиціонером Борисом Нємцовим у 2013 році. Це дозволяло об'єднанню брати участь у виборах усіх рівнів без обов'язкового збору підписів.

У зоні ризику також партії «Громадянська сила», «Громадянська платформа» і «Комуністи Росії», які мають фракції лише в одному законодавчому зібранні. Проте наступні вибори до Держдуми відбудуться лише у 2021 році, і в опозиції ще можуть з'явитися шанси.

Як реагує влада

Попри те, що в більшості випадків на інтригу не чекають, напередодні виборів співробітники пропагандистського телеканалу НТВ посилили атаку на незалежних спостерігачів, які контролюватимуть голосування на дільницях. Вони напали на сина члена ради руху за захист прав виборців «Голос» Романа Убота, щоб спровокувати матір хлопчика. Проти самого Романа, за заявою працівників НТВ, порушили кримінальну справу щодо погрози вбивством — за слова «Я вас коли-небудь вб'ю», які той сказав після чергової провокації.

«Журналісти», що тісно працюють зі спецслужбами, переслідували й інших активістів «Голосу», стверджують правозахисники. Так пропагандисти збирають матеріал для нового фільму, який виставляє незалежних спостерігачів перед виборами не з найкращого боку. Його анонс уже з'явився на сайті телеканалу — в ньому громадських контролерів, які можуть виявити порушення, називають «махровими русофобами», які нібито отримують фінансування в обхід закону про іноземних агентів.