Від єврооптимізму до байдужості — настрої на референдумі в Амстердамі

Дільниця для голосування у шкільній спортзалі Амстердаму. У виборчій комісії – місцеві мешканці. Це схоже на українські виборчі традиції. Втім, відбувається у Нідерландах, а Україна тут – предмет для роздумів. Голландці вирішують на референдумі, чи потрібна їхній країні Угода про асоціацію між ЄС та Україною.

Борис ван Вестерінг мешкає поруч із дільницею на вулиці Геренграхт у Амстердамі. Він проголосував за асоціацію:

«Я вважаю, що асоціація з Україною є корисною і для Нідерландів, і для Європи. Для мене це також голосування за Європу. І якщо така угода допоможе українцям підняти рівень своїх доходів, розвивати торгівлю й протидіяти корупції в Україні, то це буде гарним знаком».

Дільниця, на якій голосував Борис, розташована в елітному районі Амстердама. Тут мешкають юристи, фінансисти, викладачі університетів. Вони здебільшого за асоціацію. Ці люди вірять в майбутнє Європи й визнають, що Україні місце саме там. Відповідно, не підтримують євроскептиків, з-поміж яких найпомітніша — радикально євроскептична Партія за свободу Герта Вілдерса.

«Коли ви слухаєте дискусію щодо цього питання на телебаченні, то заледве можете з того зрозуміти, а про що, власне, йдеться? Я проголосував за асоціацію, зокрема й через те, що просто не підтримую тих політиків, які агітують проти. Як на мене, ця асоціація – це складне питання, яким має займатися уряд. Це товста угода, яку я, приміром, не читав. Але коли дивлюся на тих, хто проти неї, розумію, що це не мої люди», – ділиться своїми думками на виході з дільниці викладач історії Лео Боон.

Менеджер проектів Марина Оганьянян також проголосувала за асоціацію:

«Я вважаю, що це корисна угода і для Нідерландів, і для України. І, крім того, Україна заслуговує отримати те, за що вона боролася».

В Амстердамі проголосувати за чи проти європейської інтеграції України можна навіть на вокзальному пероні. Одна з дільниць для голосування в нідерландській столиці розташована на центральному залізничному вокзалі просто на платформі. Дільницю розмістили в приміщенні кав’ярні. Таким чином, у Нідерландах допомагають якомога більшій кількості громадян взяти участь у референдумі.

Втім, явка на ньому тут нижча, ніж на виборах, розповідає заступниця голови виборчої дільнці Денісе Ютхен:

«Я не можу сказати, чи явка є високою, чи низькою. До опівдні на нашій дільниці проголосувало близько 300 громадян. Це нижче, ніж зазвичай на національних виборах».

Як і на виборчій дільниці в елітному районі, на вокзальній – голосує багато прихильників асоціації.

«Багато людей обурені політикою ЄС, але це нормально, коли ми говоримо про спільний проект великої групи країн, кожна з яких має свої пріоритети. Я вважаю, що краще, якщо Європа збереже єдність, тобто Брексіту не буде, і нові країни зможуть до неї приєднатися, почавши співпрацю з угоди про вільну торгівлю», – каже фінансист Йооп Зейдервельд.

Такий єврооптимізм поділяють і «Молоді демократи», неофіційне молодіжне крило партії «Демократи 66». Їхній ролик про анексію Криму, де в центрі уваги опинилося однойменне нідерландське селище де Крим – набрав близько 100 тис. переглядів на YouTube. Для відтворення анексії українського Крим молоді політики навіть орендували військову машину. Закликали вони підтримати асоціацію, а разом із тим вільну Україну.

«Я вважаю, що найголовніше, що ми ініціювали дискусію. Ми отримали багато як позитивних, так і негативних реакцій, але саме дискусія є важливою», – пояснює представник з міжнародних відносин «Молодих демократів» Арвід Плюгге.

Втім, референдум – це більше, ніж дискусія. Він матиме юридичні наслідки. Експерти застерігають не піддаватися єврооптимізму, що панує на центральних дільницях Амстердама. У менших містечках і селищах люди налаштовані критичніше щодо асоціації, а багатьох із них це питання взагалі не обходить.

Що і підтвердили дані exit-poll. Амстердам сказав Угоді про асоціацію з Україною - так, а ось Нідерланди - ні. За даними соціологічної компанії Ipsos, 64 % голландців проголосували проти асоціації, 36 - за. А ось явка коливається на межі: 32 % за похибки в 3 % і порогу в 30 %, який потрібно здолати, щоб референдум відбувся.

/Жанна Безп'ятчук, Громадське.Світ