Від покинутої шахти до культурної столиці Європи 


Щодалі більше робочих місць та доданої вартості в світі виробляють у креативних індустріях. Так, 4,2 % ВВП у ЄС генерується в сфері креативних та культурних індустрій. На ці тренди звертає увагу арт-критик, директор «Агенції креативних стратегій» Микола Скиба. Креативні індустрії працюють у форматі інкубаторів, хабів, арт-центрів, кварталів.

Класичним прикладом такого креативного простору є колишня шахта Цольферайн у німецькому місті Ессен. До 1970х років – це був один із найбільших кластерів із видобутку вугілля та виплавки сталі у світі. Нині там працює 170 підприємств, з яких 70% належать безпосередньо до креативних індустрій. Цей комплекс має музейні, туристичні, дизайнерські складові. Там розташовані два великі музеї: Ruhr Museum та Red Dot Design Museum.

Премія Red Dot, що вважається «Оскаром» у царині дизайну, присуджується саме тут.

Микола Скиба наголошує на тому, що гроші не є вирішальним фактором для проектів креативної індустрії: «Цольферайн перетворилася з одного з найдепресивніших районів Західної Німеччини в один із найдинамічніших.

Там, звичайно, є гроші, але насамперед це консолідація людських, інтелектуальних ресурсів».
 У 2010 році Ессен став на рік культурною столицею Європи. 
Для креативних індустрій важливим є об’єднання великої кількості малих проектів під єдиним дахом, додає до цього експерт. Вони також мають спиратися на певну інфраструктурну рамку, яка включає кластери, агенції, які фінансують їх («бізнес-ангели»), акселератори (моделі підтримки бізнесів на ранній стадії) та медіа-підтримку.

Успішний приклад побудови такої рамки можна знайти в Естонії, зауважує Микола Скиба. Зокрема, у Таллінні діє потужний креативний інкубатор.

«Там активно долучилося місто, воно виділило площу в припортовій зоні. Через фонд ЄС залучили кошти на освітню програму. Кожна людина може подаватися на те, щоб стати там резидентом. Це коштує відносно невеликі кошти. Резидент отримує простір 20-40 кв. м, менторський пакет, шоу-рум. Це сприяє відчуттю реалізованості, коли не потрібно залишати свою країну, стикатися з проблемами соціальних виплат, тощо. При цьому, не виїжджаючи з Таллінна, можна працювати глобально»,— відзначає Микола Скиба.

Ще один приклад успішного креативного простору – MeetFactory в Празі.

Історично креативні індустрії почали розвиватися  у Великій Британії за часів прем’єрства Маргарет Тетчер (1979-1990). Тоді закривали чимало збиткових промислових підприємств по всій країні. Індустріальні райони Манчестера та Ліліпуля перетворилися на депресивні території, де життя завмерло. Водночас, там існував потужний сектор продюсування, на який звернули увагу економісти. У Великій Британії була розроблена програма розвитку креативних індустрій, сфери індивідуального виробництва, заснованої на таланті, знаннях і творчості.

/Hromadske.Світ /Жанна Безп’ятчук