Видалення апендикса знизило ризик розвитку хвороби Паркінсона — дослідження
Американські та шведські вчені з Дослідницького інституту Ван Андел виявили, що видалення апендикса знижує ризик розвитку хвороби Паркінсона на 19 відсотків, а в жителів сільської місцевості ризик знижується на 25 відсотків.
Хворобою Паркінсона називається вікове нейродегенеративне захворювання, для якого характерні моторні порушення, зокрема тремор або скутість рухів. Хворобу викликає загибель нейронів головного мозку, що виробляють дофамін. При хворобі Паркінсона в мозку накопичуються тільця Леві — включення, що складаються в основному з різновиду білка α-синуклеїну, присутність яких і призводить до загибелі нейронів.
Учені припустили, що накопичення цієї форми α-синуклеїну починається в апендиксі, а його видалення може зменшити ймовірність розвитку захворювання. Щоб перевірити свою гіпотезу, вчені проаналізували дані Національного реєстру пацієнтів Швеції та колаборації «Ініціатива щодо виявлення маркерів прогресування хвороби Паркінсона».
У Національному реєстрі пацієнтів є записи про 1,698 мільйона чоловік, зокрема й про 551 тисячу осіб, яким видалили апендикс. За станом здоров’я деяких пацієнтів спостерігали протягом 52 років. З бази даних колаборації автори дослідження взяли детальну інформацію про діагноз 849 пацієнтів, віком, в якому хвороба почала прогресувати, демографічні та генетичні дані.
Результати аналізу даних з Національного реєстру пацієнтів Швеції показали, що видалення апендикса (апендектомія) знижує ризик виникнення хвороби Паркінсона на 19,3 відсотка. У людей, що живуть в сільській місцевості, ризик розвитку захворювання зменшувався ще більше — на 25 відсотків. До того ж, якщо пацієнти перенесли апендектомію 20 і більше років тому, і хвороба Паркінсона у них все ж починалася, діагноз людині ставили, в середньому, на 1,6 року пізніше, ніж тим, кому апендикс не видаляли.
Аналіз даних колаборації «Ініціатива щодо виявлення маркерів прогресування хвороби Паркінсона» показав, що якщо людині робили апендектомію за 30 років і більше до виникнення захворювання, це дозволяло відтермінувати початок захворювання, в середньому, на 3,6 року.
Крім статистичного аналізу, вчені перевірили наявність патогенної форми α-синуклеїну в апендиксах 48 людей у віці від нуля до 84 років, у яких не було хвороби Паркінсона. Вони взяли зразки тканин апендикса після хірургічної операції, обробили їх ферментом, який розщеплює вільний α-синуклеїн, але залишає недоторканим білок в агрегованій, нерозчинній формі (яка і відповідає за утворення тілець Леві), і подивилися, чи є він у тканини апендикса. Виявилося, що патогенна форма α-синуклеїну була в тканинах апендикса 46 з 48 людей.
Раніше вчені розробили ліки, здатні перемогти хворобу Альцгеймера.
- Поділитися: