Військова прокуратура за три роки не вилучила одяг потерпілих у справі Хмельницького Майдану — слідчий

Військова прокуратура Західного регіону, яка близько трьох років розслідувала стрілянину під будівлею управління СБУ у Хмельницькій області, не вилучала одяг загиблих активістів.

Про це йдеться в матеріалі Громадського.

Слідчий управління спецрозслідувань Генпрокуратури Ігор Калінін заявив, що у 2017 році, коли справу передали їхньому відомству, нині реорганізованому Департаменту спецрозслідувань (після скарг потерпілих про неефективне розслідування), вони провели додаткові та повторні експертизи.

 «І лише після трьох років розслідування вилучався цей одяг, по ньому були проведені відповідні експертизи і з урахуванням цих висновків були встановлена реальна картина — в якому положенні, які були вхідні отвори, тобто були встановленні реальні та дійсні обставини за яких були здійснені ці постріли, а точніше сказати за яких отримали вогнепальне поранення потерпілі»,— зазначив Ігор Калінін.

У військовій прокуратурі цю інформацію поки не прокоментували, пославшись на те, що у 2017 році провадження в них забрали і вони не можуть коментувати його деталі.

Водночас підозрюваний у стрілянині працівник Центру спеціальних операцій «А» СБУ у Хмельницькій області Віталій Тарадай після виклику до слідчого виїхав у службове відрядження у зону ООС спочатку до 10 серпня, однак наразі він і досі перебуває там. А повертати його назад у СБУ не вбачають потреби.

«Правові підстави для дострокового припинення керівництвом СБУ довготривалого відрядження Тарадая В.В. до району проведення ООС відсутні», — зазначають в СБУ.

Водночас у матеріалі Громадського йдеться про те, що Віталій Тарадай у 2017 році, саме тоді, коли справу передали Департаменту спецрозслідувань продав квартиру у Шепетівці, забрав рідних та виїхав із міста.

У зв’язку з цим провадження проти чоловіка наразі призупинили, а підозрюваного оголосили у розшук.

Наприкінці червня за ініціативою генерального прокурора Юрія Луценка Департамент спеціальних розслідувань реорганізували, а справу Хмельницького майдану передали до військової прокуратури.

У Хмельницькому 19 лютого 2014 року біля будівлі управління Служби безпеки проводилася мирна акція протесту. Після загострення ситуації невідомі почали бити вікна у скляних дверях будівлі СБУ, через що силовикам віддали наказ застосувати зброю нібито через загрозу штурму. Унаслідок пострілів у натовп дві людини загинули та ще близько десятка дістали поранень різного ступеню тяжкості.

Згодом начальник Хмельницього управління СБУ Віктор Крайтор взяв на себе відповідальність за наказ застосувати зброю проти мітингувальників. Крайтора затримали та взяли під варту, однак у 2015 році він вийшов на волю, його статус обвинуваченого змінили на свідка.

Як з’ясували згодом журналісти програми «Наші гроші», Крайтор у 2016 році придбав Porsche Cayenne, а в жовтні 2017 року вийшов на пенсію, так і не відбувши покарання.

У червні 2018-го Департамент спеціальних розслідувань ГПУ оголосив підозру працівникові спецпідрозділу «Альфа», який під час тих подій перебував у будівлі Хмельницької СБУ. Але на допит чоловік не з'явився — його відправили у відрядження в зону бойових дій на Донбасі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ Злочини проти хмельницького Майдану: хто покараний?