Війна принесла нові патології. Як вторгнення вплинуло на здоров’я дітей і що з цим робити

Діти, яких оглядали лікарі «Охматдиту» під час поїздок у громади
Діти, яких оглядали лікарі «Охматдиту» під час поїздок у громадинадано hromadske

Десятки лікарів від травня 2022 року регулярно виїздять у різні області України (зокрема деокуповані), щоб оглядати дітей. Вони виявили багато патологій, яких раніше не було: зросли випадки дитячого ожиріння та заїдання стресу, захворювань шлунково-кишкового тракту тощо.

Які патології найбільше здивували медиків, навіщо потрібні такі «медподорожі» по громадах і як батькам захистити дитину від наслідків війни — hromadske з'ясовувало разом із фахівцями.

Війна сприяє розвитку хвороб

За приблизними підрахунками, орієнтовно третина українців проживає в селах і не завжди має доступ до якісної медицини. Щоб пройти елементарне медичне обстеження, вони мусять їхати в районні чи обласні центри.

Дорога довга, не всі малюки здатні її витримати, а потім ще й очікувати в черзі. Тому батьки нерідко нехтують регулярними медобстеженнями своїх дітей.

Батько привів доньку для медоглядунадано hromadske

Завідувачка педіатричного відділення «Охматдиту» Ольга Медведєва підкреслює, що в умовах війни регулярні медогляди вкрай необхідні. Особливо дітям, які пережили окупацію, добами пересиджували в підвалах, втратили домівки чи батьків і переїхали в тил. Але й діти в тилу постійно чують тривогу, переживають ракетні атаки та змушені навчатися в укриттях. А це впливає на здоров’я.

Умови, в яких ми живемо, посилюють імовірність розвитку хвороб, наголошує Медведєва. Тому українським дітям регулярно потрібно проводити комплексну діагностику — так званий чек-ап. Цим лікарі спільно з благодійниками й займаються.

Почалось усе з міських автобусів та бутербродів

Від травня минулого року лікарі «Охматдиту» почали їздити в деокуповані населені пункти Київщини, щоб безплатно оглядати дітей. У перші місяці добиралися у звичайних міських автобусах, зі своїми бутербродами та термосами. У місцях, де проводили огляди, інколи не було світла та інтернету, тож мусили працювати без них.

Пізніше медики познайомилися з благодійниками з «МХП — Громаді». І з весни цього року разом працюють у межах проєкту «Скарбничка здоров’я». Лікарі (тепер на власному автобусі) їздять у малі громади, де зупиняються в місцевих школах, дитсадках чи будинках культури.

Лікарі «Охматдиту» оглядають дітей під час поїздок у громадинадано hromadske

Спершу оглядають тих, хто найбільше цього потребує: дітей із малозабезпечених сімей або з особливостями розвитку, інвалідністю тощо. Списки таких дітей лікарям «Охматдиту» надають місцеві медики, які знають ситуацію у своїй громаді та розуміють, хто з їхніх пацієнтів першочергово потребує фахового обстеження.

Опісля лікарі оглядають усіх інших дітей, які виявили бажання пройти огляд. Їх консультують за 17 напрямками, і за результатами обстеження батьки маленьких пацієнтів отримують консультативний висновок про стан здоров’я дитини з рекомендаціями від медиків.

У важких випадках дітей направляють на стаціонар, щоб провести ширше обстеження та встановити точний діагноз, а тоді призначати лікування.

«Пацієнтів, які нас хвилюють, ми не випускаємо з поля зору», — каже Медведєва.

Завідувачка педіатричного відділення «Охматдиту» Ольга Медведєванадано hromadske

Ланцюжок патологій — одна тягне за собою іншу

Лише протягом 2023 року медики провели понад 2,5 тисячі професійних комплексних оглядів дітей. Результати показали, що війна сильно вплинула на здоров’я юних українців.

У дітей, які пережили окупацію, майже вдвічі частіше фіксували гастроентерологічні патології, ніж у дітей з інших регіонів України. Йдеться зокрема про розлади шлунково-кишкового тракту. Лікарі пояснили, що діти під час окупації багато часу проводили під землею, в укриттях, і це вплинуло на їхнє харчування. Зазвичай вони або переставали їсти взагалі, або навпаки надмірно переїдали на фоні стресу. При цьому майже всі діти пили мало води.

Діти в бомбосховищі Маріуполя, 6 березня 2022 рікAP Photo / Evgeniy Maloletka

Своєю чергою неправильне харчування викликало й ендокринну патологію: це або надлишкова вага, або навпаки — дефіцит маси тіла (рідше). Надалі це підвищує ризик розвитку цукрового діабету або інших хвороб.

«Це як ланцюжок — одне тягне за собою інше», — констатує Ольга Медведєва.

А от чого лікарі не очікували побачити, так це високого рівня алергічних патологій. Це і дерматит, і риніт, і бронхіальна астма. Пояснюється таке, ймовірно, поганою якістю повітря. Воно значно погіршилося під час війни, зокрема через детонування снарядів, використання авіабомб, пожежі в екосистемах, вибухи нафтобаз тощо.

Також на здоров’я людей, які пережили окупацію, вплинуло порушення санітарних умов. У дівчат, яким доводилося довго жити в укриттях, фіксували вульвовагініт та порушення менструального циклу.

«Частина випадків вимагає серйозної корекції. Наприклад, у нас були діти, яких ми направляли на дообстеження і встановили діагноз “гострий інтоксикаційний синдром”. Це порушення функції нирок, причиною якого є довге перебування в підвалах», — розповіла Медведєва.

Водночас за результатами аналізу крові дітей, які перебували в зоні активних бойових дій, лікарі виявили еритроцитоз, анемію та еозинофілію. Це все — наслідки перебування у важких умовах, відсутності доступу до води та зміни харчування, підкреслює Медведєва.

Лікарка оглядає дітей під час поїздки в громадинадано hromadske

Психологічний стрес турбує дітей і з окупації, і з тилу

З усіх обстежених медиками «Охматдиту» пацієнтів, майже 67% дітей, які проживають на деокупованій території, мають ознаки психологічного стресу. Але й серед тих, які не були в окупації, цей показник не значно менший — майже 54%.

За статистикою лікарів, найчастіше українські діти скаржаться на порушення сну та страхи. Найбільше вони бояться смерті, втрати батьків і близьких, а також вибухів, втрати житла, втрати особистих речей і іграшок.

Найгострішого стресу при цьому зазнали діти, які стали свідками вибухів, стрілянини, смертей і воєнних дій.

Також хронічний стрес можливий після тривалого перебування дітей у підвалах та укриттях. Це може спричинити емоційні та поведінкові порушення.

«Якими будуть діти, зачаті під час війни, народжені під час такої війни? Невідомо. Такої інформації немає в інших країн світу, бо там в умовах війни таке не аналізують. А наш проєкт веде облік, збирає інформацію, обстежує дітей, вносить це в електронну базу. Ми вже маємо матеріал на 12 тисяч дітей, обстежених з травня 2022 року», — зазначила завідувачка «Охматдиту».

Медведєва згадала випадок, коли вагітна жінка в окупації не могла доїхати до лікарні, тому мусила народжувати в підвалі, поки чоловік світив їй налобним ліхтариком.

Іноді фахівцям «Охматдиту» під час виїздів доводиться надавати психологічну підтримку не лише дітям, а і їхнім батькам, які мають тривожні розлади тощо. Тому в кожну подорож медики обов'язково беруть одного-двох психологів.

Лікарі «Охматдиту» оглядають дітей під час поїздок у громадинадано hromadske

Як батькам захистити здоров’я дитини під час війни?

Ольга Медведєва радить батькам слідкувати, щоб їхні діти мали достатньо фізичної активності, були соціалізованими й «віртуальні стосунки міняли на реальні» — більше часу проводили з друзями та однолітками. Тоді діти почуватимуться краще, а ризик порушень харчування чи психоемоційного стану значно знизиться, вважає лікарка.

Національна служба здоров’я України дає такі поради батькам щодо того, як поводитися з дітьми під час війни:

  • Зберігайте спокій. Дитина у сприйнятті світу орієнтується на батьків. Тому замість паніки й криків намагайтеся поводитися спокійно — тоді дитина легше адаптується.
  • Намагайтеся дотримуватись звичної для дитини рутини.
  • Якомога частіше обіймайте дитину. Вона має відчувати, що ви поруч.
  • Грайте з дитиною. Не залишайте її наодинці з гаджетами.
  • Транслюйте дитині відчуття безпеки. Кажіть їй, що захистите її в будь-якому випадку. Пояснюйте, що саме ви робите для її та вашої безпеки.
  • Дитина має знати, що життя змінилося не назавжди. Кажіть їй, що колись війна закінчиться.
  • Кажіть дитині правду. Навіть якщо сталося найгірше. Не вдавайтеся до жахливих деталей, натомість використовуйте метафори.
  • Якщо ви в евакуації — поясніть дитині, навіщо поїхали.
  • Не дивіться при дитині відео з вибухами та ненормативною лексикою.

І не слід зволікати зі зверненням до психолога, якщо дитина постійно перебуває в пригніченому стані, поводиться агресивно, уникає спілкування з однолітками, припинила їсти чи нормально спати.