Політика

Віце-прем’єр Туреччини: «Наше примирення з Росією — не альтернатива добросусідству з Україною»

Політика/Віце-прем’єр Туреччини: «Наше примирення з Росією — не альтернатива добросусідству з Україною»
Зберегти
Вигляд

Мехмет Шимшек – один з найцікавіших турецьких політиків та економістів. До свого віце-прем’єрства 6 років очолював міністерство фінансів, в тому числі працюючи з чинним президентом Ердоганом.  Його вважають людиною, що впровадила фіскальну політику, яка допомогла Туречинні вийти зі світової фінансової кризи 2008-го року. Реформи Шимшека – зниження податкової зарегульованості, виведення економіки з тіні. Етнічний курд Шимшек вчився і працював у Великій Британії і має репутацію ліберала. В розмові Громадське поцікавилося, чи Туреччина готова поступитися політичною принциповістю щодо Москви через економічні негаразди, політичні репресії після невдалої спроби перевороту.

В той час, коли ми працюємо з Україною та рішуче підтримуємо непорушність її кордонів, ми також будемо поглиблювати діалог з усіма нашими сусідами

Туреччині вдається зберігати добрі економічні відносини з багатьма країнами по всьому світу. Які особливості цих відносин з Україною? Що відрізняє україно-турецьку співпрацю?

Україна та Туреччина справді мають особливі відносини. Частково, тому що ми сусіди. Існує й історичний контекст, ну і зв’язки з кримськими татарами. По-третє, ми посилюємо торговельну співпрацю. Наші економіки доповнюють одна одну. Через це Туреччина має стратегічні інвестиції в Україні. Відносини глибші, аніж просто вкладення коштів. Найважливіше в тому, що ця співпраця з Україною не зміниться. До слова, політичний  діалог між нашими державами теж чудовий.

Зараз у відносинах між Туреччиною та Росією — потепління після тривалого конфлікту. Є розуміння, що це зумовлено тим, що конфлікт завдав шкоди турецькій економіці, зокерема туризму, сільському господарству… З України це виглядає, ніби Туреччина не принципова, коли йдеться про політику. Згадаймо, що сталося з кримськими татарами після анексії Криму Росією. Чи Туреччина справді ставить на перше місце бізнес, нехтуючи принципами?

Ні, це неправда. Так, у нас нормалізувалися відносини із Росією. Незабаром після катастрофи російського літака, ми повністю заморозили наші стосунки з Москвою. Не думаю, що такий стан міг би бути стабільним. Туреччина та Росія були сусідами упродовж тисячі років. Гадаю, що в нашому регіоні важливо підтримувати добрий діалог... По-друге, відносини між однією та іншою країнами не повинні заважати стосункам з іншими державами. Це означає, що в той час, коли ми працюємо з Україною та рішуче підтримуємо непорушність її кордонів, ми також будемо поглиблювати діалог з усіма нашими сусідами. Адже мир та стабільність між сусідами вигідна всьому регіону.  Таким чином, нормалізація відносин Росія–Туреччина – це не альтернатива нашому добросусідству з Україною.

Сьогодні ми розуміємо, що більшість громадян Туреччини не підтримала спробу державного перевороту. Однак після цього відбулися чисельні арешти, затримані тисячі людей, ув’язнені журналісти, правозахисники фіксували тортури у в’язницях.  Йдеться про тисячі людей. Ви працювали і жили у Великій Британії, вас в Туреччині вважають доволі ліберальним політиком, як ви на це відповісте?

Ви згадали кілька речей, тож дозвольте мені їх прояснити. Ми рішуче виступаємо проти тортур. Рішуче. Навіть стосовно винних у насильницькій спробі перевороту ми будемо дотримуватися демократичних принципів і керуватися законом. У цьому нема сумнівів. Я хотів би це прояснити. По-друге, люди, яких заарештували, прямо чи опосередковано належали до таємної мережі змовників, яка готувала насильницький переворот. Цьому є докази.

У нашому випадку це не спроба влади позбутися опозиції, не грубі силові методи. 15 липня сталася не звичайна подія – група озброєних військових, яких підтримували органи правосуддя, а також медіа цього таємного релігійного культу, намагалися знищити демократичний лад, обійшовши верховенство закону. Ми все одно будемо дотримуватися закону. Після такого будь-яка країна переслідувала б тих, хто був причетний і хто, власне, влаштував спробу перевороту.  Ці кроки є зрозумілими.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Турецький шлях: хто і навіщо емігрує в Туреччину

Ми погоджуємося на дотримання принципів Європейського суду з прав людини. Цей релігійний культ (йдеться про гюленістів, послідовників турецького теолога Фетхуллаха Ґюлена – ред.) з 1970-х проник у низку урядових структур, в тому числі армію, органи правосуддя та поліцію.  Справа не тільки в цьому. Це також велика бізнес-група, яка володіє банком, інформаційними ресурсами та навіть університетами. У них є майже тисяча коледжів та підготовчих шкіл.

Цей рух діє у 170 країнах, але в Туреччині вони хотіли захопити владу, вчинивши спробу державного перевороту. Тож тільки уявіть – ви живете у Києві, і якби якась така група напала на ваш парламент, використавши винищувачі F-16, гелікоптери, танки, вбивши більш, ніж 240 невинних людей та поранивши 2200 цивільних. Якби ця група таким чином спробувала б позбутися легітимного демократично обраного уряду, то як би ви відреагували на такого роду злочинну діяльність? Авжеж, ви б їх переслідували! Ви захотіли б упевнитися в тому, що такого більше не повториться. Водночас в таких діях, як я сказав, не можна вдаватися до тортур. Все має робитися відповідно до закону. Чому? Туреччина претендує на вступ до ЄС, вона є членом Ради Європи, а також ми визнали верховенство міжнародного права  над внутрішнім законодавством.

Саме тому ми застосуємо рішення Європейського суду з прав людини. Всі люди, яких відсторонили від урядових посад у зв’язку з причетністю до перевороту чи приналежністю до таємної мережі на основі доказів зможуть оскаржити рішення відповідно до закону. Якщо ми зробили помилку, ми її виправимо.

Ми вважаємо, що майбутнє курдів у Туреччині полягає в більш процвітаючій, демократичній та толерантнішій нації Туреччини, а не в ролі нових держав, заснованих на етнічному чи міжрелігійному принципі

Мирний процес щодо курдів у Туреччині тривав не один рік, аж ось через участь Туреччини у воєнній кампанії курдське питання загострилося. У Туреччині сьогодні говорять, що це одне з найважливіших питань для країни. Якою є політика уряду щодо цього? Чи нині вона полягає в тому, щоб «позбутися радикалів»?

Перш за все, Туреччина не має конфлікту з курдами. За походженням я курд і я  є віце-прем'єр-міністром Туреччини. Ми були першою країною, яка надала підтримку курдському регіональному уряду в Іраку в боротьбі з угрупованням «Ісламська Держава». Ми передали курдам як військову допомогу, так і фінансову, аби вони могли протистояти ІДІЛ в Мосулі, Кіркуку та Північному Іраку. Ми допомогли іракським курдам. Так само у нас немає ворожнечі з сирійськими курдами. Ми брати!

З ким ми справді маємо конфлікт, так це з Робітичою Партією Курдистану. РПК – це терористична організація, яка є в списку терористичних організацій Європейського Союзу, ООН та США. РПК прагне захопити частину територій Туреччини. Ми вважаємо, що майбутнє курдів у Туреччині полягає в більш процвітаючій, демократичній та толерантнішій нації Туреччини, а не в ролі нових держав, заснованих на етнічному чи міжрелігійному принципі. Таке майбутнє для Близького Сходу буде хаосом, і означатиме спробу розділити країни на ґрунті міжрелігійної ворожнечі та етнічного походження. Це, можна сказати, заклик до безупинного конфлікту. 

У нас йшов процес примирення, але, на жаль, РПК спекулювала ним: вони ще більше озброювалися, набирали нових людей, і готували підґрунтя для насильницького удару. Майбутнє Близького Сходу має будуватися на європейській моделі, протилежній тій, яка є сьогодні. ЄС включає 28 держав-членів, ймовірно, серед них є сотні етнічних груп, різних релігійних груп. Однак Європа – це приклад успішної історії. Чому? Тому що вона побудована на універсальних людських цінностях. Це основні права та свободи, верховенства закону та посилення принципів демократії. Саме тому Європа процвітає, тому вона є успішнішою. Близький Схід, Туреччина заявляють, що дотримуються  тих же правил, тому проблема з курдами, пробачте – з РПК, яка хоче репрезентувати курдів, має бути вирішена в контексті цих принципів.

Інтерв’ю було взято під час 13-ї щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії.

/Люда Корнієвич, Олександр Максименко

Пов`язані новини