Блокпост «десятка»: четверті роковини обстрілу під Волновахою
Волноваха. Донецька область. 22 травня тут згадують трагедію — обстріл 10—го блокпосту. Цього дня у 2014—му тут загинуло 18 військових 51—ї бригади Збройних сил. У пам'ять про них у Волновасі побудували храм. Освятили його до четвертих роковин трагедії. Як все відбувалося, згадує Громадське.
Дорога Ольгинка-Благодатне, до Волновахи всього 20 кілометрів. Так звана «антитерористична операція» тільки розпочалася. В очікуванні наступу бойовиків на Маріуполь, командування ставить на дорозі блокпост номер 10.
Тут стояли бійці 51-ої бригади, більшість — волиняни. Приїхали на Донеччину за декілька днів до обстрілу. Коли облаштовували блокпост, місцеві виступили проти. Протестувальники кілька днів залишалися поряд із розташуванням бригади.
Військові кажуть, що й самі не розуміли, для чого встановили блокпост:
«Нам чітко пояснили, що дарма ми цей 10-й блокпост поставили в тому місці, тому що він не відповідав не тільки їхнім вимогам загальнолюдським, він і нашим військовим вимогам не відповідав. Не було команди ні перевіряти автомобілі, ні щось захищати», — розповідає про ті події військовий 51-ї бригади ЗСУ Олександр Серватович.
Бійці згадують: напружена ситуація психологічно виснажувала. Прийшов наказ «з гори» в жодному разі не конфліктувати з місцевими і не відповідати на провокації. Командири бригади вели переговори зі штабом та просили перенести позицію в інше місце, але їм відмовили.
Уночі 22 травня місцеві протестувальники розійшлися. О 4:45 ранку до блокпоста під'їхав інкасаторський мікроавтобус у супроводі двох цивільних автівок. Це були озброєні бойовики.
За словами бійців, їх обстріляли професіонали. Вогонь вели зі стрілецької зброї, протитанкових гранатометів, кулеметів і мінометів. Вояків, які вибігали із наметів та намагалися заховатись, знищували снайпери:
«Мене поранили ще в наметі, може від того й прокинувся. Не побачив, як праву руку зачепило осколком. Потім вистрілили в руку, відчуваю — непритомнію», — Максим Вознюк, військовий 51-ї бригади ЗСУ згадує, як у напівсвідомому стані дивом врятувався і вийшов на дорогу. Каже, не зважав на кулі, мета була — вижити. Його підібрала машина, що проїжджала повз, водій відвіз до лікарні.
Обстріл тривав 20 хвилин. Коли бойовики втекли, на підмогу 51-ій бригаді прибуло підкріплення — вертольоти Мі-8. Вони повинні були «зачистити» територію. Проте в інтернеті з'явилося відео, де один з гелікоптерів помилково обстріляв місце, де ховалися вцілілі українські військові.
За офіційними даними, у волноваській трагедії загинуло 18 українських бійців, 30 дістали поранення.
- Поділитися: