Що відбувалося на Інститутській 18 лютого 2014 року (ВІДЕОРЕКОНСТРУКЦІЯ)

Цей епізод, за словами волонтерів, охоплює часовий проміжок від 15:39 до 17:26 18 лютого 2014 року.

12:30 — 13:00 З’явилася перша смертельна жертва цього дня – Захаров В.К. (1948 р.н.). Чоловік був технічним працівником (не мітингувальником, не правоохоронецем, не «тітушкою») офісу Партії регіонів на вул. Липській. Він загинув від отруєння чадним газом, спричиненим підпалом.

13:30 — 15:00 Під час мирної ходи до Верховної Ради правоохоронці та «тітушки» вже вбили (чи завдади смертельних пораненб) шістьом майданівцям: Кіщук В.Ю. (1956 р.н.), Сердюк І.М. (1969 р.н.), Шаповал С.Б. (1969 р.н.), Корчак А.Б. (1964 р.н.), Дідич С.В. (1969 р.н., який внаслідок ударів правоохоронців по голові потрапляє під вантажний автомобіль) та побили Мазура А.А. (1987 р.н.), який помер згодом у лікарні.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: АМНІСТІЯ | цикл розслідувань «Слідами революції»

15:39 Мітингувальників уже відтіснили до перехрестя вул. Шовковичної та Інститутської, повністю зачистивши Маріїнський парк, Кріпосний провулок та частково вул. Інститутську.

15:40 — 16:00 «Беркут» і внутрішні війська, посилені трьома водометами, проходять перехрестя вул. Шовковичної та Інститутської, відтіснивши майданівців до перехрестя із вул. Садовою. Проте ця межа утримувалась недовго, і о 15:46 правоохоронці пішли у наступ вул. Інститутською, закидаючи мітингувальників світло-шумовими гранатами.

Тисячі людей почали втікати від переслідувачів у напрямку Майдану Незалежності. Проте тим, хто був у кінці чи відставав (а це переважно люди похилого віку), від правоохоронців діставалися удари кийками, а лежачих добивали ногами. Це стало причиною великої кількості черепно-мозкових травм (як закритих, так і відкритих), зокрема й у жінок, підлітків, літніх людей.

Отримані травми спричинили кому та подальшу смерть Наконечного І.М. (1931 р.н.) і Нечипоренка А.І. (1941 р.н.).

Зайко Я.Я. (1940 р.н.), якому вдалося дістатися до станції метро «Хрещатик», встиг спуститися (останній прийнятий ним дзвінок – о 15:49), проте вже на наступній станції, «Театральній», його винесли мертвим із вагону метро. Він помер від серцевої недостатності.

15:50 — 16:30 Рух метро у Києві припинився.

16:00 оприлюднено спільну заяву (ультиматум) голови СБУ Якименка та міністра МВС Захарченка з вимогою припинити протести до 18:00, бо інакше: «у влади є сили, щоб навести порядок».

15:49 — 15:50 Втікаючи від побиття, величезна кількість людей добігла до перехрестя з вул. Ольгинською – до «Верхньої» (з 20 лютого – «Сніжної») барикади, прохід у ній мав лише кілька метрів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: 20 лютого. ЗЛАМ | цикл розслідувань «Слідами революції»

Незначна група збігла вул. Ольгинською чи забігла у ще незачинене метро. Проте більшість була втиснута у барикаду. Позаду — правоохоронці.

Рятуючись, люди намагалися протиснутись у прохід чи стрибати у котлован праворуч. У тисняві загинули Дворянець А.Г. (1952 р.н.) та Хурція З. (1960 р.н., громадянин Грузії).

Відтак менш ніж за 10 хв смертельно поранених мітингувальників  побільшало на п’ять (Наконечний, Нечипоренко, Дворянець, Хурція, Зайко).

Загалом станом на 16-у годину 18 лютого 2014 р. уже були вбиті чи зазнали смертельних поранень 11 людей (на додачу до 4-х мітингувальників у січні). Жоден правоохоронець ще не був убитий.

16:24 — 16:28 Просуваючись далі за барикаду, правоохоронці почали палити на своєму шляху намети вище готелю «Україна» та трощити автомобілі, припарковані біля «Кінопалацу». Вони зупинилися вище рівня пішохідного містка (16:03) і повністю зайняли майданчик перед Жовтневим палацом.

Силовики, зайнявши Жовтневий палац, побили його охорону та вивели з ладу систему відеонагляду, знищивши відеодокази.

16:28 —16:32 вони просунулися ще далі, до наступної барикади («Львівська брама») під мостом, зайнявши також міст, верх сходів від будівлі Укоопспілки та верхній рівень ТЦ «Глобус», звідки вони стріляли з помпових рушниць у мітингувальників, кидали каміння, а також підпалили намети поряд зі стелою Незалежності (16:36-16:37), один з яких використовувався як церква на Майдані.

16:05 — 16:08 відбувся прорив барикади на перехресті вул. Грушевського та Петрівської алеї. Ненабагато довший час утримання цієї барикади пов’язаний із тим, що люди перебували за нею. У цьому напрямку наступу на Майдан також є постраждалі від побиття правоохоронцями, але без летальних випадків.

16:11— 16:14 Вийшовши з вул. Грушевського, правоохоронці перетнули Європейську площу та зайняли позицію на рівні між будівлею  Укоопспілки та «Альфа-банку».

Утворена лінія розмежування на Хрещатику складалася із барикади мітингувальників, через 15 метрів від неї, поперек вулиці, була натягнута сітка, а ще через 20 метрів — лінія силовиків.

16:20-16:25 Після убивства 15 мітингувальників (загалом за січень і лютий, станом на 16:15 18.02.2014) окремі невстановлені особи вирішили дати «відсіч». Відтак близько у напрямку наступу силовиків з вул. Хрещатик було смертельно поранено двох правоохоронців (Теплюк І.І., 1993 р.н.; Третяк М.Л., 1993 р.н.­­ – див. о 16:31:57 відеокомірки 3\1, 3\2).

Утім, немає підтвердження тому, що вогонь по правоохоронцях відкрили саме мітингувальники.

Водночас на Майдані працювала агентура правоохоронних органів (див. далі), але жодна особа з тих, хто стріляли у правоохоронців, не ідентифікована (а загалом у пообідньо-вечірній час 18-го та у ніч на 19 лютого було вбито 9 правоохоронців) [див. також в наступній частині виступ зі сцени Княжицького М.Л. о 18:28 про «затриманих прапорщиків міліції, які стріляли у правоохоронців з ПМ»]

На відеокомірках 3\1, 3\2 о 16:48:17 у тилу правоохоронців (80-90 метрів вглиб, біля банку «Хрещатик») з’являється група, що несе пораненого силовика. Серед цієї групи один чоловік дуже вирізняється – він одягнений як майданівець (камуфляжна куртка, військова каска тощо).

Близько шести хвилин (до 16:54) він перебуває серед правоохоронців, спілкується з ними, потім підходить до одного з них, сигналізує рукою, що він повертається, підхоплює найближчі ноші і прямує до лінії розмежування на Хрещатику. Перетнути цю лінію непомітно для будь-якої зі сторін протистояння було неможливо (див. вище).

17:00 — 18:00 Неподалік Жовтневого палацу смертельно поранено ще двох правоохоронців (Гончаров В.І., 1989 р.н.; Власенко Д.О, 1982 р.н.). Звідки у них стріляли невідомо, оскільки мітингувальники у цей час (з 16:30) перебували на рівень нижче – на Майдані.

Після убивства правоохоронців (два по кожному із напрямків – вул. Хрещатик, вул. Інститутська) МВС та СБУ отримали підстави для почтку «антитерористичної операції» із зачистки Майдану, оскільки «на Майдані перебувають радикальні, озброєні вогнепальною зброєю, сили».

Варто нагадати, що до того (на вул. Шовковичній, Липській, у Кріпосному провулку та Маріїнському парку) не було вбито жодного правоохоронця.

16:28-16:32 Після просування правоохоронців до барикади «Львівська брама» на майданчику перед входом в ТЦ «Глобус», трохи нижче рівня пішохідного моста, о 16:48:56 у кадрі (відеокомірка 2\2) з’являється генерал-майор, начальник управління Південного територіального командування Плахута І.В. Після Революції Гідності він вийшов на пенсію та обійняв посаду заступника ректора Інституту УДО.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 9,5 тисяч свідків та один засуджений — що ми знаємо про «Справу Майдану»