Восьминоги стали більш соціальними після вживання екстазі

Біологи з США виявили, що двоплямисті каліфорнійські восьминоги реагують на вживання екстазі так само, як і люди, тобто стають більш соціальними.

Про це повідомляється журналі Current Biology

При розшифровці геному каліфорнійського двоплямистого восьминога вчені виявили ген — аналог людського SLC6A4. Фрагмент цього гена пов'язаний зі зв’язуванням речовини метілендіоксіметамфетаману, відомою як MDMA або екстазі з серотоніновими рецепторами.

Зазвичай восьминоги поводяться досить приховано та асоціально, рідко маючи контакт із родичами. Вчені припустили, що в разі, якщо і в нервовій системі восьминога є ділянка зв’язування з MDMA, його соціальність після вживання наркотику може підвищитися. Оскільки вживання MDMA впливає на людину у такий спосіб, що вона стає більш схильною до спілкування.

Для того, щоб перевірити це, самця восьминога помістили в трикамерний акваріум: сама тварина перебувала в центральній кімнаті, а в кімнатах з боків від неї був або новий предмет, або нова незнайома особина. Незнайома особина могла бути як самкою, так і самцем.

Вчені з’ясували, що самка привертає восьминогів більше, ніж предмет, з нею піддослідний проводив близько 20 хвилин з 30 експериментальних. Натомість новому предмету він приділяв не більше п’яти хвилин уваги.

Незнайомий самець цікавив восьминога набагато менше, ніж неживий предмет: в його компанії він провів трохи менш як десять хвилин. Залишок часу тварина приділяла досліджуванню предмета або перебуванню на самоті.

Саме тому основному експерименті вчені вирішили зосередитися на взаємодії з самцем. Вони порівняли поведінку особини у звичайних умовах і після вживання екстазі.

Під дією речовини восьминоги дійсно стали набагато соціальнішими та цікавились новим знайомим майжі вдвічи довше, ніж зазвичай.

Отже, результати дослідження, дозволяють зробити висновок про те, що на ділянці гена-аналога SLC6A4 в організмі восьминога присутній ділянка, яка відповідає за участь в регуляції соціальної поведінки.

До того ж наявність подібної функції серотоніну в організмі безхребетних, дає підстави зробити висновок про те, що подібна регуляція — еволюційно дуже давня.

Раніше дослідники з'ясували, що діти у віці до двох років використовують для спілкування 52 жестів, 50 з яких збіглися з жестами шимпанзе та горил.