ENRU

Вступна кампанія-2017: проблеми, нововведення, результати

Цьогорічна вступна кампанія стала однією з найнервовіших як для батьків з абітурієнтами, так і для самих приймальних комісій. Система, за допомогою якою приймали документи (ЄДЕБО), працювала зі збоями, заяви вряди-годи до комісій узагалі не доходили, оприлюднення результатів затримували через перевірки.

Кількість бюджетних місць «плавала» протягом усього періоду подачі документів, поза тим, до вступного балу додавалися нововведені коефіцієнти, які могли змінити результати вступу.

«СИСТЕМНІ» ПРОБЛЕМИ

1 серпня о 12:00 Міністерство освіти і науки України мало оприлюднити списки вступників на бюджетну форму навчання. Але в анонсований час інформація не з’явилася. Дедлайн перенесли на вечір. Утім, дехто з абітурієнтів не зміг зайти і перевірити результати навіть наступного дня.

Єдина державна електронна база з питань освіти, через яку вступники подавали документи, не витримала навантаження і «лягла» першого ж дня. Система існує з 2011 року, але цьогоріч її оновив інститут Прикладних інформаційних технологій, який наприкінці 2016-го виграв тендер. Оновлення зробили за півтора місяці і без жодних тестувань віддали міністерству.

Аналітик центру CEDOS Єгор Стадний каже, що подібні проекти неможливо написати з нуля за такий короткий термін: «Усім фахівцям, які колись мали справу з розробкою подібних систем, зрозуміло — НДІ ПІТ уже має розробку. Проводився формальний тендер, який інститут виграв, а це 9 мільйонів державних коштів. Міністерство приймає систему — а за півтора місяці база висне».

У результаті близько 40 тисяч заяв просто зникли. Директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки Олег Шаров пояснив — надто багато людей зайшли на сайт одночасно: «Велике навантаження, плюс захист інформації, доведений місцями до параноїдального рівня, призвели до того, що в перший день база працювала неефективно».

Списки абітурієнтів, які успішно подолали вступну кампанію, можна знайти в єдиній державній електронній базі, але через велике навантаження вона «лягла» першого ж дня Фото: В'ячеслав Ратинський/Громадське

НОВОВВЕДЕННЯ: Коефіцієнти та пріоритети

Цьогоріч абітурієнт міг подати 9 заяв до вищих навчальних закладів, але вступити на бюджет — тільки в один. У Міносвіти запровадили систему пріоритетів, де одиниця означала найвищий, а 9 — найнижчий. Зарахування на бюджет починалося з університету з найвищим пріоритетом. Якщо балів не вистачало — абітурієнт вступав до вишу з нижчим пріоритетам.

Іще одне нововведення, яке також посприяло затримці результатів — коефіцієнти. Регіональний або сільський за місцем проживання і галузевий — за спеціальністю.

Конкурсний бал, на підставі якого зараховували абітурієнтів на бюджет, мав кілька складових: бал сертифіката ЗНО, середній бал атестата, бал за конкурс творчих або фізичних здібностей — помножувалися на один з трьох коефіцієнтів.

Завдяки сільському коефіцієнту (1.02) в Міносвіти хотіли підтримати абітурієнтів із невеличких містечок і сіл:

«Його внесли за пропозиціями представників аграрних вишів для підтримки сільської молоді. Є версія, що на сьогодні не забезпечується належна якість освіти в невеликих селах та містечках. За даними минулого року, абітурієнти з таких населених пунктів гірше склали ЗНО, ніж абітурієнти з міст», — пояснив Олег Шаров.

За даними Міносвіти, як і торік, найпопулярнішими напрямками стали економіка, право, менеджмент, туризм. Уже кілька років поспіль технічними напрямками абітурієнти цікавляться менше. Тому МОН запровадило галузевий коефіцієнт (1.03), на який помножилися бали абітурієнтів інженерних та природничих спеціальностей.

Регіональний коефіцієнт вигадали для того, щоб мотивувати абітурієнтів учитися у своїх регіонах і не квапитися вступати до столичних вишів. Найменший він був у Києва — одиниця, найвищий у Донецької та Луганської областей та у вишів-переселенців — 1.03.

До таких належить Таврійський університет ім. Вернадського, що переїхав із Сімферополя півтора роки тому. До анексії Криму тут училися майже 17 тисяч студентів, торік вступили 236. Цьогоріч розраховують на тисячу нових студентів:

«У новій вступній кампанії уже п’ять з половиною тисяч заяв від абітурієнтів з усієї України. Серед них близько 200 — з Донбасу. Проте кримських вступників не так багато, як ми розраховували. Гадаю, за результатами вступної кампанії зарахуємо десь 200 кримчан», — говорить ректор Таврійського університету Володимир Казарін.

Випускники з окупованих територій та Криму могли вступати за спрощеною процедурою. Якщо не мали сертифікатів ЗНО або бали були надто низькими — абітурієнти могли вступати через освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна». Тут складали 2 іспити державної підсумкової атестації та один вступний іспит, який визначав виш. Центри працюють на базі вишів-переселенців.

Приймальні комісії деяких закладів не отримали заяв вступників через збій у системі єдиного реєстру Фото: Олена Зашко/Громадське

ВИБІР АБІТУРІЄНТІВ

Найпопулярніший серед українських абітурієнтів — Київський національний університет імені Шевченка. Сюди хотіли вступити понад 58,5 тисяч абітурієнтів. На десять тисяч менше у Львівського національного університету імені Франка. Львівська політехніка — на третьому місці.

Майже 61 тисяча абітурієнтів, яких Міносвіти рекомендує зарахувати на бюджет, мають подати оригінали документів до 12 години 5-го серпня. Утім, вступна кампанія не закінчується. Зарахування абітурієнтів на контрактну форму навчання триватиме до 30 вересня.