У медвиш, як у спецназ: яким має бути вступний бал для майбутніх медиків?

Минулого тижня народна депутатка та голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець поділилася у своєму фейсбуці новиною – «прохідний бар'єр у 150 балів з кожного конкурсного предмету ЗНО на медичні спеціальності на цей рік буде скасовано!!»

Аргументує свою позицію Богомолець тим, що «якість майбутнього лікаря визначає те, як він здав державні іспити після завершення навчання в медичному вузі, а не вступні бали ЗНО». Тридцять народних депутатів, які підписалися під листом Богомолець до Міносвіти, переконані, що позбавляти права абітурієнтів на освіту не конституційно.

Фото з facebook Ольги Богомолець

У Мінохорони здоров’я кажуть: хочеш бути лікарем, — будь, якщо не кращим, то одним з кращих, оскільки ніхто не хоче лікуватися у некваліфікованого медика. В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун порівняла вступ на медичний факультет університету з добором до спецназу. Саме такою логікою керувалися у міністерстві охорони здоров’я, коли запропонували підвищити вступний бал для студентів-медиків до 150 балів.

«Перші кроки до зміни і покращення системи освіти у медвишах почалися з парламентських слухань, круглих столів, із розмов з ректорами університетів про те, що прохідним балом на медспеціальності має бути 150 балів. Перед початком вступної кампанії голови комітетів охорони здоров’я та освіти (Ольга Богомолець та Олександр Співаковський – ред.) подали повз нас лист до премє’р-міністра, щоб відмінити чи відтермінувати вимогу 150 балів. Ми не отримали жодного листа від батьків чи абітурієнтів, що ці вимоги нереальні», – заявила в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Невідкладна медична реформа: парламентський бар’єр

​

В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун порівняла вступ на медичний факультет університету з добором до спецназу (на фото Уляна Супрун відвідала філію Донецького медичного університету в Кропивницькому). Фото: Шрамко Олег/ УНІАН

У Міносвіти говорять, що готові підвищити прохідний бал для студентів-медиків, але з наступного року, аби не змінювати правила вже під час гри.

«Проблема зі 150 балами полягала у тому, що ця ініціатива була запроваджена вже після завершення реєстрації на ЗНО, – каже міністр освіти і науки Лілія Гриневич. – І, якщо б вступники знали про цей бал до реєстрації на ЗНО, вони могли б прийняти усвідомлене рішення.

Зараз ситуація могла б виглядати так. Люди склали ЗНО з трьох предметів під певну медспеціальність, і у результаті розуміють, що навіть не мають шансу подавати документи і цей перелік документів не підходить під інші спеціальності».

До 15 жовтня поточного року міністр освіти і науки Лілія Гриневич має вирішити, з якими балами мають вступати студенти на медспеціальності в майбутньому (на фото — студенти Національного медичного університету ім. А. А. Богомольця​). Фото: Володимир Гонтар / УНІАН

За словами Гриневич, досі вищі навчальні заклади мали автономне право визначати бал для тих, хто йде навчатися на комерційній основі. Потрапляння на бюджетні місця залежить від широкого конкурсу, кількості абітурієнтів, кількості місць, рейтингів. І вимоги в таких конкурсах бувають доволі високими.

«Ми не відмовляємося від цієї ідеї. Щойно завершиться вступна кампанія, ми проведемо широке громадське обговорення. Можливо, варто підняти прохідний бал і на інші спеціальності? А, можливо, це має бути не 150 балів, а інший бал?», – зазначає міністр освіти та науки.

Директор департаменту вищої освіти і науки Міносвіти Олег Шаров у коментарі Громадському зазначив, що до 15 жовтня поточного року міністр освіти і науки Лілія Гриневич має вирішити, з якими балами студенти мають вступати на медспеціальності у майбутньому. Це пряма вимога закону “Про вищу освіту”.

Стаття 44: «Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки не пізніше 15 жовтня року, що передує року вступу до вищого навчального закладу».

У першій декаді вересня пропозиції МОЗу Міністерство освіти винесе на громадське обговорення.

Цього року абітурієнти вступатимуть до медвишів на загальних умовах: якщо набрали більше 100 балів з 200 можливих, то можуть претендувати  на місце в медуніверситеті. Зміни ж, можливо, почнуться із наступного року.

Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров’я впевнений, що українська медична освіта наразі не конкурентноздатна:

«Випускник українського медвишу поступається випускникам цивілізованих країн за рівнем освіти. Медичні університети є автономними на сьогодні. Багато в чому провали медосвіти пов’язані з політикою університетів, бо в зоні відповідальності міністерства є хіба встановлення умов набору».

Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров’я впевнений, що українська медична освіта наразі не конкурентноздатна. Фото: Сироткіна Анастасія / POOL / УНІАН

У травні 2017 року МОЗ для студентів 6-го курсу напрямку «Медицина» провели міжнародне порівняльне дослідження на базі тесту «Міжнародні основи медицини» (IFOM), який складають випускники американських медвишів. Так хотіли перевірити, чи відповідає рівень знань українських студентів міжнародним стандартам.

«За результатами цього тестування  америнкаський чи європейський рівень знань недосяжний для більше ніж 90% випускників медичних вишів та інтернів, – додає Олександр Лінчевський. – 150 балів у рейтингу ЗНО умовно відсікає половину неуспішних абітурієнтів. Ми говоримо про потребу відсікти найменш успішних, найменш мотивованих абітурієнтів, які набираються університетами лише через платоспроможність. Ми всі хочемо лікуватися в освічених. Без адекватного відбору це зробити неможливо».

Експерт з освітніх питань Аналітичного центру CEDOS, Єгор Стадний ще у травні критикував ініціативу МОЗ про підвищення порогу вступного балу, пояснюючи це тим, що виші втратять можливість перекрити нестачу бюджетних коштів на медспеціальностях за рахунок контрактників.

«МОЗ треба оперативно реалізувати дві речі: скоротити кількість бюджетних місць цього набору та опублікувати результати КРОКів (ліцензовані тести для студентів-медиків – ред.) по кожному медичному ВНЗ», – вважає Єгор Стадний.

Перше дасть можливість збільшити фінансування одного бюджетного місця, завдяки чому в медуніверситетів буде менша потреба набирати контрактників для покриття нестачі фінансування.

А публікація результатів КРОКів по кожному медичному ВНЗ покаже справжній рівень знань, який там отримують майбутні лікарі. У такий спосіб буде досягнута концентрація кращих студентів у кращих вишах.

«Зворотній бік медалі в тому, що зрештою ВНЗ, які показують найгірші КРОКи, будуть мати переважно або й виключно набір слабких контрактників. І рано чи пізно треба буде ставити питання про існування цих закладів. Україна вже давно не може прогодувати таку мережу університетів. Якщо ціна якісної освіти — закриття деяких медичних ВНЗ, її потрібно заплатити», – переконаний Єгор Стадний.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram