У другому турі виборів президента Молдови переміг проросійський кандидат-соціаліст Ігор Додон. Проєвропейський політик Майя Санду поступилася йому чотирма відсотками голосів

У другому турі виборів президента Молдови переміг проросійський кандидат-соціаліст Ігор Додон. Проєвропейський політик Майя Санду поступилася йому чотирма відсотками голосів. При цьому тисячі громадян цієї країни в країнах ЄС не змогли проголосували через брак бюлетенів на закордонних дільницях.

Попри формальну поразку, результат Майї Санду можна розглядати як успіх: у неї не було коштів на зовнішню політичну рекламу, сильної команди й потужних медіа-ресурсів, на відміну від її головного опонента. Проголосувати на виборчу дільницю за місцем проживання в Кишиневі вона прийшла сама: без тілоохоронців, супроводу, помічників.

Ігор Додон — це її протилежність і за риторикою, і за геополітичними орієнтирами, і за поведінкою та соціальним статусом. Він голосував зі своїм маленьким сином на руках. Одразу після оголошення попередніх результатів пообіцяв домагатися дострокових виборів до парламенту вже в 2017-му. Якщо вони відбулися б і стали успішними для його партії, то він міг би почати втілювати в життя свої плани: переглянути відносини з ЄС, почати врегулювання статусу Придністровського регіону й головне — перезавантажити відносини з Росією. Саме з нею, а не з Румунією чи Україною, країнами, з якими межує Молдова. Саме російським федеральному телеканалам, з-поміж іноземних ЗМІ, Ігор Додон давав свої перші інтерв'ю в ролі переможцявиборів.

Громадське.Світ підготувало спеціальний репортаж із виборів президента Молдови. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Між ЄС і Росією: молдовани вперше за 20 років обирають президента

Обидві доньки Анжели Вартік, підприємця з Кишинева, сьогодні працюють у країнах ЄС: старша — в Ірландії, молодша отримала освіту й знайшла роботу в Румунії.

«Просто немає нормальної роботи. Моя старша донька дуже хоче повернутися. Моя онучка, її донька, їй три з половиною роки, залишилася зі мною. У такому становищі дуже багато наших родин. На днях ми з чоловіком були на одному заході. Там сиділо вісім подружніх пар нашого віку: у всіх є по дві дитини, лише в однієї пари — три. Ми всі — батьки-сироти. Ні в кого з нас немає дітей у Молдові. Яке майбутнє може бути в такої країни? Природньо, що всі вони їдуть до Європи», - розповідає жінка.

Майбутнє своєї країни та своїх дітей Анжела Вартік пов’язує лише з Європою. Розповідає, що її дочки провели на своїх виборчих дільницях мало не цілей день 13 листопада, щоб проголосувати. Багатотисячна молдовська діаспора мобілізувалася в другому турі виборів президента, де зійшлися проросійський кандидат-соціаліст Ігор Додон та проєвропейський політик Майя Санду. Але бюлетенів вистачило не всім охочим скористатися правом голосу.

«У нас уся надія на вибори. І в молоді теж. Думаєте, вони не хочуть повернутися до Молдови? Дуже хочуть. Я не кажу про всіх, але більша частина так. Я читаю в соціальних мережах, як у ці дні вся наша діаспора дуже багато своїх сподівань пов’язує саме з європейським вибором. Діти мої подзвонили й розповіли: «Мама, мало не мільйон людей зібрався на виборчих дільницях за кордоном». Стільки молдован хотіли проголосувати, але їм бракувало бюлетенів. Три тисячі бюлетенів на 10 тисяч виборців. А люди проїхали тисячі кілометрів за своїх гроші», - зауважує Анжела Вартік. 

Майї Санду не вистачило для перемоги близько 100 тисяч голосів. Саме стільки гіпотетично могли б дати закордонні виборці, якби всі з них могли проголосувати. Втім, треба зважити, що бракувало бюлетенів і на дільницях у Росії, де з-поміж заробітчан вища підтримка в Ігоря Додона. 

У той час як Майя Санду, економіст із досвідом роботи в Світовому банку, змогла здобути голоси молоді, підприємців, випускників західних вишів, Ігор Додон достукався до сердець значної частини пенсіонерів. Так як молоді люди з країни виїжджають, людей старшого віку в структурі населення більшає. На звичайну молдовську пенсію в 50-70 доларів прожити їм не можливо.

При виході з виборчої дільниці в селі Кошниця, що поблизу Придністровського регіону руспубліки, пенсіонери нарікають на своє життя. «Головне - щоб був мир, вчасно давали пенсію, хоча б  трошки більшу, ніж сьогодні, тому що на цю пенсію важко прожити», - каже Тамара.

«Працювали ферми, детячий садок. А зараз що це? Пенсія? Мені не вистачає грошей на лікарні», - скаржиться ще одна жінка. 

Всі охочі говорити про свій вибір, називають одного й того ж кандидата — Ігоря Додона. Мовляв, він точно підвищить пенсії та забезпечить мир із Росією. Що саме загрожує їхньому мирному життю, вони пояснити не можуть, чому тільки за влади Додона в Молдові буде мир - теж аргументи не відомі. 

Майя Санду є новим, якісним політиком, а Додон представляє сталу школу молдовської політики, орієнтовану на неосвічений електорат, який, як вважають її представники, легко обманути

Експерти кажуть, що аргументи Маїй Санду були не зрозумілими й складними для бідних людей, які почуваються всіма забутими й знехтуваними. Додон же натомість говорив просто, яскраво й доступно. При цьому не важливо, чи спиралася його риторика на факти, чи ні. 

«Майя Санду є доволі складним кандидатом у тому сенсі, що люди не розуміють її аргументів. Коли вона їх конструює, то робить це дуже складно, в кінці вона просто може втрачати свого слухача. Порівняно з нею, у Додона достатньо примітивна риторика, вона дуже проста, тому він так легко може маніпулювати громадською думкою. Між ними є велика різниця: Майя Санду є новим, якісним політиком, а Додон представляє сталу школу молдовської політики, орієнтовану на неосвічений електорат, який, як вважають її представники, легко обманути», - пояснює аналітик молдовської неурядової організації Expert-Grup Діоніс Ченуша. 

Аргументи Маїй Санду були не зрозумілими й складними для бідних людей, які почуваються всіма забутими й знехтуваними

Майя Санду. Фото з Facebook Maia Sandu

Незалежно від електоральних уподобань в Молдові важко знайти когось, хто б не погодився: країні потрібне перезавантаження. Інакше молоді люди й далі тікатимуть з країни, а багато хто з старших поколінь вітатиме повернення до авторитаризму й проросійської політики. Що, власне, і відбулося на цих виборах. 

У 2014-му три молдовські банки: Banca de Economii, Banca Sociala та Unibank видали кредити на суму близько мільярда доларів, що дорівнювало близько 1/8 ВВП країни. Ніхто насправді ці гроші повертати не збирався, тобто фактично йшлося про великомасштабну аферу. Після цього держава зі свого бюджету вимушена була рятувати ці банки, а точніше - кошти громадян, які там зберігалися. У 2015-му ці три банки ліквідували.

Ця історія вплинула й на перебіг та результати цьогорічних президентських виборів у Молдові. Вона отримала неабиякий резонанс, люди були вкрай розгнівані такою масштабною корупцією й переконані, що так чи інакше до цього був причетним уряд, орієнтований на співпрацю з ЄС. Проміжним підсумком цієї історії є те, що тривають слідчі дії, судові процеси щодо бізнесменів, які могли бути задіяні в цих корупційних оборудках. Екс-прем’єра Молдови Влада Філата засудили в червні цього року до дев’яти років позбавлення волі за отримання вигоди зі свого службового становища та пасивну корупцію.  Нині його адвокати оскаржують це рішення. Він очолював уряд до 2013 року. Йому закидають те, що виділив рефінансування тим банкам, з яких вивели гроші в офшори.

Зрештою, всі ці історії призвели до розчарування тією владою, яка не змогла проконтролювати те, що відбувалося в 2014-му в банківському секторі. Тому на цих виборах така кількість людей була не задоволена владою як такою і прагнула альтернативи. Тільки частина бачила її уособлення в Майї Санду, а інша - в Ігорі Додоні.

«Після цього скандалу, після цієї проблеми, це моя особиста думка, ще більше людей почали тікати з країни, особливо молодих, з професійним досвідом, з власним бізнесом. Вони теж полишають Молдову. Практично це точка неповернення для неї. Я поки що не бачу яку-небудь силу в Молдові, яка могла б об’єднати людей. Сьогодні люди розділилися приблизно навпіл - 50 на 50 % - за своїми геополітичними поглядами», - відзначає виконавчий директор правозахисної неурядової організації Promo-LEX Іон Маноле. 

Згідно з даними ЦВК Молдови, вибори президента таки виграв соціаліст Ігор Додон. У нього — 52,2 % голосів, у Майї Санду — 47,8 %. Додон - прообраз «сильної руки». Він обіцяє дружбу з Росією, визнав, що Крим де-факто є російським, є нетолерантним до сексуальних меншин.

Поки що в молдовському законодавчому органі домінують сили, орієнтовані на тісну співпрацю з ЄС

Втім, результат Санду можна вважати успіхом, попри поразку, зауважують аналітики. Для проведення кампанії у неї було в десятки разів менше фінансових ресурсів. Так, на вулицях молдовських міст можна було бачити лише рекламу Ігоря Додона. Його опонентка грошей на це просто не мала. Крім того, впродовж виборчих перегонів проєвропейський кандидат була мішенню для компроматів з боку опонента: скажімо, людей лякали тим, що за її влади до країни пустять 30 тисяч сирійських біженців. Мовляв, нібито таку умову містить Угода про асоціацію з Європейським Союзом. Звісно, нічого подібного там немає. 

Після виборів Ігор Додон закликає Майю Санду відмовитися від ідеї протестів та оскарження результатів виборів: «Пані Санду, вибори минули. Хочу Вас привітати з дуже хорошим, достойним результатом. Але зараз ми маємо зробити все можливе, щоб не було цього розколу в суспільстві далі. Я буду президентом усіх молдован: і тих, що голосували за вас. Я буду дослухатися до думок тих, хто голосував проти мене, тому що відсьогодні я є президентом усієї країни. Я Вас закликаю, пані Санду, шановна опонент, давайте зробимо все можливе для того, аби заспокоїти ситуацію в суспільстві».

Одразу ж після виборів Ігор Додон пообіцяв, що буде домагатися дострокових виборів до парламенту вже наступного року. Крім того, він готовий проводити рефрендум, аби змінити Конституцію та, відповідно, збільшити свої повноваження

Ігор Додон. Фото з Facebook Ihor Dodon

Майя Санду натомість говорить, що не залишить порушення на виборах без уваги: «Наше важливе завдання - зберегти спокій, зосередитися на завершенні підрахунку голосів за кордоном та моніторингу його підрахунку. Ми до кінця будемо залишатися пильними. Я вам обіцяю, що разом ми розслідуємо кожне порушення, кожен випадок, коли люди не могли проголосувати. Ми не дозволимо їм вкрасти наші голоси».

Які б надії люди не покладали на президента, його роль у парламентській республіці є обмеженою. Поки що в молдовському законодавчому органі домінують сили, орієнтовані на тісну співпрацю з ЄС.

«У президента немає великих повноважень, але, судячи з того, що в нас було до президента Ніколае Тімофті, він таки може мати вплив. Президент може вплинути на курс країни, на її економічний, соціальний розвиток. Тому люди хочуть президента, який би втручався в перебіг подій, не допускав такої ситуації, як крадіжка мільярду», - пояснює Іон Маноле. 

Втім, одразу ж після виборів Ігор Додон встиг пообіцяти, що буде домагатися дострокових виборів до парламенту вже в наступному році. Крім того, він готовий проводити рефрендум, аби змінити Конституцію та, відповідно, збільшити свої повноваження, зокрема, мати змогу розпускати законодавчий орган, якщо той до нього не дослухатиметься. 

Поділитись: