ENRU
BBC

Що означає вихід росіян зі спільного центру координації припинення вогню?

86420e7aad5e1365b
Колишній керівник української сторони в СЦКК генерал Борис Кременецький (ліворуч) та представники російської сторони в тимчасовому штабі на території санаторію «Соляна Симфонія», Соледар, Донецька область, 17 жовтня 2016 року Фото: Громадське

Що таке СЦКК і як він працював?

Сьогодні 75 російських військових залишили санаторій «Соляна Симфонія» в Соледарі на Донеччині. Там від 26 вересня 2014 року містився Спільний центр контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК). Якщо простіше, то українські та російські військові під керівництвом двох генералів — російського та українського — спільно мали сприяти тому, щоб обстріли, які виникали вздовж фронту, припинялися, також домовлятися про відведення військ від лінії зіткнення у визначені ще у 2016 році в Мінську на черговій тристоронній контактній зустрічі місця.

На практиці це виглядало так: у санаторії була кімната з телефонами, де чергувало по двоє українських і російських офіцерів, вони цілодобово приймали дзвінки від своїх військових, як з окупованої, так і з підконтрольної уряду території. Коли повідомляли про обстріли на певній ділянці, протилежна сторона телефонувала туди, звідки міг вестися вогонь. Таким чином іноді обстріли вдавалося припиняти. Іноді ситуація вимагала десятків дзвінків, часом долучати генералів. У кімнаті санаторію також були присутні представники самоназваних «ДНР» та «ЛНР». Але тільки як спостерігачі. Жодних інших прав чи обов’язків вони не мали.

Наприкінці жовтня 2016-го в інтерв’ю Громадському тодішній керівник української сторони в СЦКК генерал Борис Кременецький казав, що за допомогою спільних дій удавалося зупинити 70 відсотків обстрілів уздовж фронту.

ЧИТАЙТЕ: «Під одним дахом з ворогом»: інтерв’ю з керівником української сторони Центру контролю припиненення вогню на Донбасі.

Однак багато хто нарікав саме на те, що Україна фактично впустила на свою територію спостерігати за перебігом війни свого ж ворога, який, власне, і здійснює обстріли. Однак СЦКК створили після підписання першого мінського протоколу. Він мав контролювати виконання першого пункту цього протоколу — припинення вогню. Ідею створення спільного центру запропонували росіяни. Російських генералів, які змінювались у Соледарі, часто підозрювали в тому, що вони фактично керують бойовиками з іншого боку лінії зіткнення. Попри все, за твердження української сторони, формат СЦКК дійсно працював.

Поза роботою стосунки між військовими завжди були напруженими. Російські та українські офіцери відвідували їдальню за різним графіком, водночас російські військові, які в Соледарі перебували без зброї, — «під конвоєм» озброєних українців.

Українські військові Спільного центру контролю та координації питань припинення вогню й стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК), санаторій «Соляна Симфонія», Соледар, Донецька область, 17 жовтня 2016 року Фото: ГромадськеРосійські представники СЦКК, санаторій «Соляна Симфонія», Соледар, Донецька область, 17 жовтня 2016 року Фото: Громадське

Чому росіяни вийшли з центру?

Офіційно, як сказали в російському МЗС: «нешанобливе ставлення з боку українців».

На одному з проросійських анонімних Telegram-каналів з’явилося нібито внутрішнє розпорядження української сторони СЦКК щодо розпорядку для російських військових у «Соляній Симфонії». Зокрема, найбільше їх обурили пункти:

— Курити не більше 10 хвилин

— Після 22 курити заборонено

Також визначалося, якими саме сходами санаторію повинні користуватися росіяни. В інтерв’ю Громадському Борис Кременецький зазначав, що правило, згідно з яким росіяни та українці ходили різними сходами, існувало завжди для уникнення конфліктів.

Інший проросійський Telegram-канал опублікував нібито звіт українських військових, де наводився випадок: військовий без знаків розпізнання вступив у словесну перепалку з одним з російських офіцерів і почав йому погрожувати. Це начебто й стало причиною того, що росіяни залишили Соледар. Зі свого боку українські військові-спостерігачі залишили окуповану територію донецької та луганської областей. Водночас у самому Соледарі досі залишаються представники «ДНР» та «ЛНР».

Російська МЗС також нарікала на правила в‘їзду в Україну для російських військових, які мали працювати в СЦКК. Громадському в українській прикордонній службі пояснили, що не було жодних проблем із перетином кордону для них.

«Так, не пропускали георгіївські стрічки, антиукраїнську літературу, але якихось особливих, упереджених правил і ставлення не було», — запевнили прикордонники.

В українському МЗС демарш російських військових назвали «провокацією, що підриває Мінські домовленості та прагненням зняти із себе будь-яку відповідальність як сторони конфлікту за наслідки збройної агресії проти нашої держави». Українські дипломати також уважають, що Росія навмисно намагається схилити Україну до спілкування із самопроголошеними «республіками».

Колишній керівник російської групи — генерал ЗС РФ Сержантов (праворуч) з представниками російської (ліворуч) та української (другий праворуч військовий на фото) сторін, санаторій «Соляна Симфонія», Соледар, Донецька область, 17 жовтня 2016 року Фото: Громадське

Чим тепер займатимуться українські офіцери в Соледарі?

У Соледарі наразі залишаються українські військові-спостерігачі. Вони ніяк не коментують ситуацію. Неофіційно, за інформацією Громадського, щоб не нашкодити заявами виконанню іншого пункту Мінська — обміну «всіх на всіх», який очікують до Нового року.

«СЦКК працює. Допомагатиме спостерігачам моніторингової місії ОБСЄ в їхній роботі», — це все, що сказав Громадському речник Збройних сил Юзеф Венський.

Насправді у СЦКК також займаються розмінуванням територій, де розташовані розведені сили й техніка, або в місцях, де населені пункти лишилися в тилу військ, а також убезпечує спостерігачів ОБСЄ.

Варто зазначити, що СЦКК здійснював це з обох боків лінії зіткнення. Тобто перед патрулюванням певних ділянок, спостерігачі ОБСЄ повідомляли про наміри саме представників центру. І ті вже казали, чи безпечно їхати в той чи інший населений пункт, тією чи іншою дорогою. Тепер виконати це завдання можливо лише на підконтрольній Україні частині Донбасу.

Чи вплине це на ситуацію з обстрілами?

У самому мінському протоколі про СЦКК не йдеться. Але створення спільного центру було домовленістю України і Росії з ініціативи останньої. СЦКК реально сприяв припиненню обстрілів. Наразі ця можливість утрачена.

Останні події на лінії зіткнення свідчать, що це вже має негативні наслідки. Так, керівник моніторингової місії ОБСЄ Ертурул Апакан заявив, що обстріли з 11 по 17 грудня досягли рівня лютого минулої зими — тоді поблизу Авдіївки фіксували найінтенсивніші за останній рік бої.