«Використання ІДІЛ нових технологій дуже ефективне» – Еліот Акерман

Еліот Акерман – американський письменник і колишній військовий. Автор бестселера «Зелене на синьому» про війну в Афганістані. Від 2003 року він 8 років служив у американській армії, зокрема на Близькому Сході.

В Афганістані він як військовий радник керував загоном із кількох сотень афганських солдатів, який відповідав за операції проти головних очільників Талібану. Також Акерман очолював роботу однієї з операцій із ліквідації наслідків урагану Катріна в Новому Орлеані. Сьогодні Акерман із родиною живе в Стамбулі, де пише про війну в Сирії для американських медіа. У цій частині інтерв’ю Наталя Гуменюк і Андрій Баштовий поспілкувалися з Еліотом, щоб дізнатися, чим насправді є угруповання «Ісламська держава», чи не перебільшена її загроза.

Де межа за яку не можуть переступати військові? І де ліміт того що можуть зробити саме військові?

У США є така приказка: коли в руках маєш молоток, то кожна проблема виглядає як цвях. Очевидно, що США зараз має чи не найпотужнішу армію в світі. Америка переважно демонструє свою могутність на міжнародній арені саме через свою військову потужність. Лише в незначній мірі уряду США доводиться застосовувати дипломатичні та культурні засоби для демонстрації і підтвердження могутності. Отже, негативним є саме те, що США опирається переважно на свої військові можливості.

Чого ми не розуміємо і не знаємо про угруповання «Ісламська держава»? Чи не перебільшене його значення, коли говорять, як про найбільшу загрозу нашого часу? Наскільки небезпечним є цей рух?

Деколи конфлікти зображуються таким чином, ніби вони щойно з’явились, але війна в Іраку безперервно триває вже 12 років. Крім цього, громадянська війна в Сирії, війна в Іраку – це інтерпретація подій “арабської весни”. У країнах Середнього Сходу існує екзистенційна криза та очікування чогось прогресивного або регресивного.

Питання також хто проти кого воює?

Так, це найменш зрозуміла річ, навіть для місцевих. Я маю на увазі угруповання «Ісламська держава». ІДІЛ воює проти сирійського президента Башара Асада, а також проти Сполучених Штатів. Асад воює проти ісламських радикалів, таких як «Ісламська держава», але й «Джабаль ан-Нусра» – по суті сирійської «Аль-Каїди», які ворогують між собою.

ІДІЛ водночас протистоїть Вільній сирійській армії – повстанцям, які виступають проти уряду, яких підтримує Захід. Це гра, де постійно змінюються сторони конфлікту. Саме тому, будь-яке зовнішнє втручання виглядає майже неможливим.

Що таке угруповання «Ісламська держава»? У розумінні того, що колись це була «Аль-Каїда», в Іраку. Нині вони укріпилися у Сирії.

Коли я вперше я приїхав до сирійського кордону наприкінці літа 2013 року. Я слідкував за битвою у місті Аазаз на північному заході Сирії. Ми бачили, як приземляються та повільно злітають бомби над містом. Людям, як я, сказали, що це ісламісти воюють проти Вільної сирійської армії в Аазазі.

Тоді ніхто не розумів: як ісламісти можуть воювати проти сирійських повстанців? Це звучало як нісенітниця. А тепер між ними протистояння. «Ісламська держава» – ворог Вільної сирійської армії. Вони хотіли захопити місто і справді почати розбудовувати ісламську державу.

Це була нова ідея, оскільки раніше були повстанцями-ісламістами, цивільними повстанцями, але всі вони воювали проти режиму Башара Асада. Насправді конфлікт та революція в Сирії дуже відсунулися від початкової мети і перших днів, коли метою протестувальників були ліберально-демократичні реформи.

Люди на вулицях кричали: «Перемога! Перемога! Перемога! Сирійський народ переміг!». Потім ідеологія ставала більш релігійною – підрозділи ділилися за етнічною ознакою. Цілі перетворилися на цілі «Ісламської держави», перемога перетворилася на перемогу Халіфату (створення арабського халіфату). Отже, війна, яка продовжується, є різновидом війни, що весь час набуває різних форм. І, мабуть, вона й надалі так розвиватиметься.

Що це за люди, які воюють в ІДІЛ, чи є це чимось новим, порівняно з Талібаном, наприклад?

Бойовики ІДІЛ намагаються представлятися по різному. Вони пишаються тим, що ісламістська ідеологія та світогляд не нові, а дуже-дуже старі, ніби вони походять від часів Мухаммеда. У багатьох смислах – це майже регресивний тип війни. ІДІЛ каже, що хоче встановити Халіфат – державу за законами шаріату, які не змінювалися впродовж тисячі років.

А використання ними нових технологій для поширення свого бачення дуже ефективне, говорячи про розповсюдження відео онлайн, використання YouTube чи Twitter. Це їхні засоби, що дають можливість передавати ідеї та залучати численну аудиторію. Насправді, кілька цих людей із «Ісламської держави» можна вважати журналістами, котрі у Сирійській пустелі публікують відео на YouTube, і змінюють зовнішню політику багатьох країн. Доволі глибокий задум.

Якщо послухати політиків в США, чи в Європі, складається враження, що ІДІЛ непереможний, чи насправді воно так?

Вони не настільки непереможні, як їх описують. 9 місяців тому я був на півночі Іраку. Ми їздили перевіряти ситуацію на фронті з курдським збройним формуванням – пешмерга. Виявилося, що на фронті лише 8 бійців зі старою іржавою технікою. Вони були єдині в багатокілометровому радіусі серед пустелі. Пешмерга має зброю зі Сполучених Штатів, має літаки.

Але там, на тих позиціях, у курдів не було нічого на лінії фронт. Потім я говорив з курдським командувачем, який  захищав містечко від ІДІЛ. Бойовики «Ісламської держави» спершу захопили місто на лінії фронту, а за кілька тижнів їх звідти вибили. Курди сказали, що бойовики ІДІЛ були на двох вантажівках. Вони дуже нечисельні.

Але це неважливо, можна бути могутнім, маючи невелику кількість бійців. Одна з причин такої міці «Ісламської держави» натепер – це відсутність міжнародної волі брати участь в іншій війні в Іраку, і навіть у Сирії. Оскільки немає цієї волі, то зараз правлять найпотужніші. Тепер вони сильні, і здатні втілювати власну програму.

Росія офіційно визнала та надіслала війська до Сирії. Як це може змінити природу конфлікту? Якою ви бачите роль Росії у цьому конфлікті?

Це складно, адже ми говоримо, що це війна чужими руками. Моя країна, Сполучені Штати, воює в Іраку, в Сирії через посередників. Росія та Іран воюють через посередників у Сирії. Зрештою воюють посередники – люди, які насправді мешкають у цій країні, а саме сирійці. Ми бачили цю страшну кризу з біженцями, яка лише зараз висвітлюється в медіа.