ENRU

«Я двічі прощався з життям» — в’язень Кремля Вигівський

Vygovskyi
Валентин Вигівський, ув'язнений в Росії українець Фото з сіймейного архіву Вигівських

«Кірюшка, привіт. Як у тебе справи? Чим ти займаєшся, поки мене поруч немає? В тебе дуже гарна нова футбольна форма!», – так починається один з листів Валентина Виговського до сина. Прості і звичайні, здавалося б, речі. 

Єдине, що є незвичайного в цьому листі – він написаний з колонії суворого режиму семирічному сину, який досі не знає, що його батько ув’язнений. «Тато в Москві» говорять хлопчику і читають листи від батька. Принаймні ті, які доходять. Одного разу Кірюша почув у розмові слово «тюрма» і дуже злякався, тож йому вирішили не говорити, чому саме батько вже другий рік у Москві.

Валентин Виговський із сином. Фото з сіймейного архіву Виговських

Сьогодні Валентину Виговському виповнюється 33 роки, 2 з яких він є ув‘язненим на території Російської Федерації. Його справа найзагадковіша з усіх справ українських в’язнів Кремля через те, що вона засекречена. 

17 вересня 2014 року київський підприємець, активний учасник Євромайдану та авіатор-любитель Валентин Виговський виїхав у Крим на виставку, пов’язану з авіацією. Вдома лишилась дружина, 5-річний син, батьки та молодший брат. За словами батька Вигівського Петра Степановича, Валентин з дитинства цікавився авіацією — майстрував, розробляв, проектував. Це було його хобі, яке лишилось з ним на все життя. У молодшому шкільному віці він навіть міг за шумом відрізняти модель пролітаючого літака. 

Фото з сіймейного архіву Виговських

Валентин їхав ненадовго, буквально на добу і квиток назад до Києва купив разом з квитком у Крим. Батько був проти поїздки сина, проте Валентин вирішив їхати. 

Під час поїздки з Виговським зник зв’язок. Вже пізніше стало відомо, що Валентина затримали представники так званої самооборони для перевірки документів. Причиною затримання стала київська прописка. Потім його таємно вивезли до московського слідчого ізолятору Лефортово, в якому Валентин пробув близько 15 місяців. 

«Я двічі прощався з життям», – скаже він пізніше мамі під час відвідин у тюрмі. Через талант і хист до авіації Валентина хотіли завербувати для роботи на Росію. «Будешь работать на родину. Какая разница на какую?», – говорили Виговському. Коли він відмовлявся до нього застосовували тортури. Про більшість з того, що довелось пережити, він  ніколи не розкаже, але нам відомо, що Валентина вивозили до лісу, ставили біля свіжовикопаної могили і розстрілювали з травматичної зброї. Після того, як чоловік відмовився від співпраці та російського громадянства вдруге, його відвезли назад до Лефортово, де після побиття він 15 місяців провів в ізоляції. Вигівського звинуватили у шпигунстві. 

Судові засідання у цій справі відбувалися у закритому режимі – ані українського консула, ані журналістів на суд не пустили. В грудні 2015 року московський обласний суд виніс вирок – 11 років позбавлення волі за шпигунство на території РФ.

Чи був Виговський шпигуном? За словами адвоката Надії Савченко Іллі Новікова, якби українець справді мав стосунок до шпигунства, то повернути його додому було б значно легше. 

За час перебування в Лефортово Валентину лише один раз дозволили зустрітися з мамою. За її словами, зустріч відбувалась в кабінеті слідчого під наглядом і тривала близько трьох годин. Тоді Галина помітила на тілі Валентина забої та синці, проте він не скаржився. Лише сказав, що може бути ким завгодно, але ніколи не був і не буде зрадником. 

Тривалий час про справу Виговського взагалі не говорили. Знали лише, що справа його проходила під грифом «цілком таємно». Валентин та сім‘я думали, що ситуація вирішиться швидко, тому на прохання самого ув'язненого приблизно рік публічно не говорили про те, що відбувається насправді.

Валентин Виговський із сином. Фото з сіймейного архіву Виговських

У червні батько отримав листа, в якому Валентин повідомив, що відтепер він перебуває в іншій колонії, у Кірово-Чепецьку. За словами громадського спостерігача Артура Абашева, який відвідував Валентина, у цій колонії українця теж ізолювали. Причина перебування в одиночній камері, на думку батьків, — задля уникнення конфліктних ситуацій, які могли виникнути з ув‘язненими з Донецької та Луганської областей — їх там чимало, а Виговський має проукраїнські погляди.  

Валентин Виговський в колінії Кірово-Чепецька. Фото громадського спостерігача Артура Абашева

Обвинувальний акт у справі Виговського досі не надісланий з Росії до українського міністерства закордонних справ, хоча з моменту суду минуло майже 9 місяців. Українске МЗС підготувало та надіслало до Росії всі документи, необхідні для екстрадиції Валентина в Україну, але прогресу поки що немає. 

Єдиний спосіб спілкування з Валентином – листи. Попри ізоляцію та психологічний тиск Виговський займається спортом, пише багато листів батькам, молиться. Каже, що віра допомогає йому не втратити здоровий глузд, адже на його очах один українець в цій колонії збожеволів. 

«Я підняв духовне над тілесним» – пише Валентин мамі Галині.

Лист Валентину Виговському може написати будь-хто. Писати треба від руки та лише російською мовою (українську не пропускає цензура). За словами звільненого в‘зня Кремля Геннадія Афанасьєва, Валентину майже ніхто, окрім родичів, не пише.

Адреса: 

ФКУ ИК-11, УФСИН России по Кировской области,

пос. Утробино, Кировской обла., 

Россия 613040
Выговский Валентин Петрович, 1983 г. р.

/Евеліна Ганська