«Я — потерпілий. Ми цього три роки добивалися», — Вячеслав Хімікус про справу Пашинського

Восени 2019 року Державне бюро розслідувань взялося за справу Сергія Пашинського. Це справа щодо подій трирічної давнини, коли Пашинський у переддень Нового Року поцілив у ногу Вячеславу Хімікусу. Нині екснардеп перебуває в СІЗО і має статус підозрюваного. У суді, а також під час публічних заяв ми чули версію Пашинського про ту ніч. Але не чули цієї історії з вуст людини, яку слідство вважає потерпілим, — Хімікуса.

Ми зустрілися з ним на місці події і записали інтерв'ю про те, як це сталося, скільки коштувало лікування та хто з відомих політиків йому допомагає. Наголошуємо: ця історія — версія Вячеслава Хімікуса, як усе було насправді повинне встановити слідство.

***

Дорога із Києва до села Хлепча займає менш як годину. На в’їзді до села ми домовились зустрітись із В'ячеславом Хімікусом. Під’їжджаємо на таксі, він чекає в машині. Впізнаю його із небагатьох відео, які бачила, коли його у 2016 році направили до лікарні.

— Де це сталося? Тут? — питаю у Хімікуса.

— Ні, треба проїхати ще декілька десятків метрів. — відповідає він.

В'ячеслав Хімікус заводить машину та рушає на місце, де у новорічну ніч 2016 року йому в ногу поцілив колишній нардеп Сергій Пашинський. Пашинський каже, що це була самооборони, але Хімікус спростовує його слова. То ж разом із таксистом ми прямуємо за машиною чоловіка.

Хімікус глушить автівку. Навколо нас зелений сосновий ліс. Зліва його загороджує зелений паркан, справа — коричневий, вздовж якого висаджені молоді клени. Між парканами — невелика асфальтована дорога із двостороннім рухом. Під час нашої розмови — В'ячеслав Хімікус постійно обертається на машини, подекуди вітається із водіями. Та коли починає говорити про події тієї ночі — запалює цигарку.

За словами Хімікуса 31 грудня 2016 року він йшов із сусіднього села від своєї матері. Чоловік привітав її зі святом та повертався додому, придбавши дорогою пляшку слабоалкоголки. На цьому місці, за словами Хімікуса, він побачив мікроавтобус. Власник автобуса не міг його завести. Вячеслав Хімікус взявся підштовхнути. В одній його руці все ще була пляшка, а в іншій — телефон. Увесь цей час він розмовляв зі своєю дружиною Ольгою. Жінка сварила його за спізнення.

Коли чоловіки ще не почали штовхати мікроавтобус, за словами Хімікуса, біля них зупинився джип.

— Опустилось праве пасажирське скло та із нього до нас звернулась жінка “Уроди, увімкніть габаритне світло”. Це була дружина Пашинського. — розповідає Вячеслав Хімікус.

Після цього машина поїхала, а Хімікус та водій почали розгойдувати мікроавтобус. За деякий час, як каже Хімікус, до нього підійшов невеликого зросту чоловік зі зброєю. Це був Сергій Пашинський.

— «Лягти! Мордою в землю!», — кричав він. Його пістолет був націлений мені в груди, — продовжує Хімікус.

Що відбувалося далі — пам’ятає погано, каже чоловік.

— Я його вдарив по голові пляшкою. Одразу пролунав постріл. Хто був першим не знаю. — каже чоловік.

— Тобто ви його спершу вдарили, а потім він стріляв? — перепитую.

— Не знаю. Чи він у мене перший стріляв, а я вже падав... — починає плутатися у спогадах наш співрозмовник.

— Ви не пам’ятаєте?

— А як я можу пам’ятати? Я його перед тим попередив — кинь пістолет.

— Куди він вам вистрілив?

— Цілився у груди, але через те, що я його вдарив — вистрілив у ногу.

— Тобто ви вдарили його першим?

— Не знаю.

За словами Вячеслава Хімікуса, увесь час поки між ним та Пашинським відбувалася сварка — за нею через увімкнений телефон слідкувала дружина Хімікуса. Вона приїхала туди за декілька хвилин, підійшла до мікроавтобуса та направила на ексдепутата пістолет, що був у Хімікусів вдома.

— І вона каже Пашинському «Відійди від нього, виродок».

— Пістолет вашої дружини був заряджений?

— Він був зламаний. Пневматичний, той що у магазинах продається. Якби не дружина — я б тут і помер.

Після цього Сергій Пашинський викликав швидку допомогу та почав перетягувати ногу Хімікуса паском. Пізніше пораненого відвезли в лікарню.

— Моя нога була викручена в інший бік. Кістку рознесло. — пояснює Хімікус.

Вільно ходити чоловік зміг через рік. Каже, що лікування йому обійшлося в 17 тисяч доларів. Вячеслав Хімікус також пригадує, що поки він був у лікарні, “відомі політики”, імен яких він не називає, пропонували йому допомогу.

— Це були БПП чи Народний фронт?

— Ви що, вони ж мене алкоголіком називали.

— То яка це була політична сила?

— Розумні люди жодної політичної сили не представляють.

Як розповідає Хімікус, наступного дня його дружина Ольга прийшла до Васильківського відділу поліції. Проте, із жінкою там відмовились говорити. Заяву ані від неї, ані від нього поліція не прийняла. Адвокатську допомогу Хімікусу запропонувала адвокатка Марина Паринова.

— Ви чули про цю юридичну фірму раніше?

— Так. Про людину цю я чув. На той момент вони для мене були кольору влади, яку ці герої вигнали. Тепер я розумію що це була нормальна влада… влада Януковича. Якби не ця адвокатська контора — мене б після Василькова одразу в СІЗО повезли.

За справу проти Сергія Пашинського Хімікус дякує, як своєму адвокатові, так і Андрію Портнову (колишньому голові Адміністрації президента Віктора Януковича — ред.). З останнім чоловік особисто не знайомий і спілкується лише через Марину Паринову.

За два тижні після стрілянини — Вячеслава Хімікуса допитували у лікарні.

— Тоді Пашинський усім розповідав, що я його бив, а на цьому допиті виявилося, що він стріляв стоячи. Його перша версія була, що я підлетів до нього, вдарив пляшкою по голові та він лежачи прострелив мені ногу зверху вниз. На цьому допиті виявилось, що він все ж стоячи стріляв. — розповідає Хімікус.

Після допиту у лікарні чоловіка ще двічі викликали на допит у Генеральну прокуратуру.

Справу Пашинського закривають улітку 2017 року. Про це Хімікус дізнався із Facebook. Його адвокати оскаржили це у суді, відтак справу знову відкрили.

Вдруге її закрили у березні 2019 року. А в вересні знову поновили. Сьогодні Вячеслав Хімікус — потерпілий у справі, яку розслідує Державне бюро розслідувань. А Сергія Пашинського підозрюють в умисному завданні тяжких тілесних ушкоджень. Він перебуває в СІЗО без права внесення застави.