Бути разом. Як Goethe-Institut допомагає українцям боротися за освіту й культуру

Goethe-Institut — це культурний інститут Федеративної Республіки Німеччина. Його створили 1951 року, щоб популяризувати мову й культуру Німеччини за кордоном та обмінюватися культурним досвідом в різних країнах світу. В Україні він працює вже 30 років. Ще наприкінці 1993-го українці активно цікавилися вивченням німецької мови. Так, за кілька років команда створила в Україні один з найбільших центрів за кількістю мовних курсів та студентів серед інших Goethe-інститутів у світі. Крім цього, за роки роботи організація встигла попрацювати з ключовими представниками української культури, зокрема такими проєктами, як «Ізоляція», DocudaysUA, Мистецький Арсенал, Довженко-Центр, Kyiv Contemporary Music Days.

Однак повномасштабна війна скорегувала роботу організації. Goethe-Institut в Україні зумів організувати екстрену допомогу для своїх партнерів у сфері освіти та культури вже у березні 2022-го. Тепер інституція робить усе можливе, щоб голос українців почули в Німеччині, а українська освіта та культура вистояли. Розповідаємо, як їм це вдається.

Як починали підтримувати боротьбу за українську культуру

Відповідно до рамкової угоди з Федеральним міністерством закордонних справ, Goethe-Institut відіграє ключову роль у формуванні зовнішньої культурної політики Німеччини. Сьогодні організація — це глобальна мережа зі 158 інститутами у майже 100 країнах світу, а також незліченною кількістю пунктів діалогу, центрів вивчення мов та бібліотек-партнерів, пояснює Фабіан Мюльталер, директор Goethe-Institut в Україні.

У Києві він відкрився наприкінці 1993 року. Інститут, зокрема, плідно співпрацює з Міністерством освіти України, підтримує «Нову українську школу» та диджиталізацію уроків німецької мови. А програма PASCH для вивчення німецької мови в 17 школах-партнерах України стала однією з найактивніших у світі за кількістю заходів та активних учасників.

«Від самого початку ми захоплювалися далекоглядністю, відкритістю та креативністю наших партнерів із різних культурних середовищ України. Тому почали цілеспрямовано підтримувати місцеві ініціативи й налагоджувати їхні зв'язки з німецькими партнерами. Революція гідності також стала поворотним моментом для роботи Goethe-Institut. Він активно долучився до проєктів у межах програми Федерального міністерства закордонних справ “Східне партнерство”, щоби сприяти ініціативам громадянського суспільства. Наприклад, цього року був реалізований проєкт Fit in Fakten. Його мета — підвищення медіаграмотності серед інформаційно вразливих категорій населення (люди старшого віку та діти) і розвиток критичного мислення».

З 2019 року організація також реалізовує один із найбільших проєктів ЄС — «Дім Європи». Різноманітні грантові та програмні лінії проєкту дозволяють підтримувати українських гравців зі сфер культури, освіти, медіа, креативних індустрій та громадянського суспільства, налагоджувати зв'язки з країнами ЄС та мати вплив за межами Києва в регіонах України. Лише за цей рік «Дім Європи» підтримав 130 проєктів та 1300 людей.

Одна з цілей проєкту — збереження української культурної спадщини. Директор Goethe-Institut в Україні наголошує: саме освіта та культурне самовираження відіграють вирішальну роль в осмисленні трагедій, які спричинило вторгнення росії в Україну. Тому підтримка українців у цьому — нині головний вектор допомоги від організації.

«Вражає боротьба України за свободу та збереження своєї культури, попри намагання росії знищити культурну спадщину. І ми віримо, що ця боротьба буде переможною, адже українська культурна та освітня сцена зміцнювали стійкість українського суспільства ще до жахливої повномасштабної агресії росії», — додає Фабіан Мюльталер.

Як допомагають українцям після повномасштабного вторгнення

Оскільки інституція роками співпрацювала з представниками української культурної та освітньої спільноти, то з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну стало логічним підтримувати її й надалі. Завдяки проєкту ЄС «Дім Європи» Goethe-Institut організував екстрену підтримку вже в березні 2022 року.

«Потреби змінилися радикально, але ми не розмірковували довго, що робити. Було логічним та очевидним, що треба підтримувати українських партнерів найбільш ефективно. Ми запитували, чого вони потребують негайно, і намагалися допомогти відповідно», — пригадує Фабіан Мюльталер.

Пізніше за кошти Міністерства закордонних справ Німеччини Goethe-Institut створив 20 програмних напрямів для підтримки українських діячів та діячок культури, освіти і громадянського суспільства. Зокрема, завдяки «Стабілізаційному фонду», який став однією з таких програм, 150 українських культурних інституцій, які залишилися в Україні через війну, змогли продовжити чи адаптувати свою роботу.

Іншим важливим напрямом стала програма медіаграмотності та фактчекінгу, адже росія веде потужну інформаційну кампанію з дискредитації України в соцмережах, яку треба спростовувати. Два роки поспіль Goethe-Institut в Україні та «Куншт» проводять акселератор проєктів з протидії деструктивним наративам, фейкам та дезінформації Mediengeist. За підтримки Goethe-Institut у 2022 році в межах акселератора створили гру «НотаЄнота», яка навчає дітей і дорослих критично ставитися до інформації; відео з розвінчуванням російської пропаганди для західної аудиторії Vitsche Berlin та «Лінгвоцид» — інтерактивний меморіал русифікації в Україні. 2023 року перше місце посів проєкт відеоадаптації новин для підлітків Briefly. Переможцем стала також команда Mantis Analytics, яка розробила платформу Disinformation Detection Tool на основі штучного інтелекту, яка в реальному часі моніторить інформаційний простір. Крім цього, грантами підтримали медіаініціативу «КультРеальність», яка розвінчує міфи та дезінформацію, що оточують українську культуру, і Post-Past — проєкт групи журналістів та істориків з протидії історичній дезінформації.

З огляду на брак знань у німецькому суспільстві про культуру та історію України команда Інституту підтримала відкриття філії Українського інституту в Берліні. Там відбуваються кінопокази, театральні читання й постановки, виставки візуального мистецтва, художні резиденції, концерти та літературні події. Завдяки цим активностям німці можуть глибше відчути українську культуру.

«Ми також представили найважливіші українські голоси у великій програмі на платформі "Goethe-Institut у вигнанні" в Берліні. Організували сильні українські програми на найбільших книжкових ярмарках у Франкфурті та Лейпцигу і сприяли українським культурним заходам по всій Німеччині», — додає директор Goethe-Institut в Україні.

Швидкою реакцією на актуальні потреби українців під час війни став проєкт «Валізка з книжками». Команда українського офісу Goethe-Institute реалізувала його у 2022 році спільно з німецьким урядом та Німецькою бібліотечною асоціацією.

«У більшості з нас валізка асоціюється з пригодами та радістю знайомства з новим і незвіданим. А втім, минулого року вона стала символом важкого рішення — залишити свою рідну домівку в пошуках безпеки. На жаль, не в усіх валізках знайшлося місце для улюблених книжок. Тому ми зробили все можливе, щоб "Валізка з книжками" доїхала до українських дітей у Німеччину та інші країни Європи. Коли анонсували проєкт, то розраховували, що пакет з українськими книжками захочуть прийняти орієнтовно 100 бібліотек. Але на наш заклик відгукнулися понад 800 закладів! Нас вразила така активність. За допомогою «Книжкової валізки» ми забезпечили українською дитячою та юнацькою літературою понад 600 бібліотек по всій Німеччині лише за перший рік», — говорить Фабіан Мюльталер.

У 2023 році проєкт розширив свою діяльність, і валізки їдуть до дітей в українські бібліотеки. Адже війна триває, і діти, які продовжують жити в Україні, потребують дозвілля, яке б допомогло полегшити цей складний період. 250 бібліотек отримають не лише книги, але й сенсорні іграшки, розмальовки та поради від психологів, спрямовані на тих, хто пережив війну. 100 бібліотек отримають додатково «книжкові рюкзаки». За словами Мюльталера, до участі подалися понад 4500 бібліотек, тож попереду ще багато роботи.

Як підтримують освітній процес в Україні

Goethe-Institut і далі підтримує українців та нашу культуру. За словами директора організації Фабіана Мюльталера, вони чудово розуміють: росія намагається знищити культурне середовище нації. І робить це, зокрема, руйнуючи школи та освітній процес.

«Понад 1300 навчальних закладів зруйновані, ще 4000 пошкоджені. І це лише на підконтрольній українській владі території. Про ситуацію в окупованих регіонах знаємо лише фрагментарно. Тобто пандемія та війна вже понад чотири роки позбавляють українських дітей повноцінної освіти», — наголошує Фабіан Мюльталер.

Аби зберегти освітні можливості попри війну, Goethe-Institut підтримує українські навчальні заклади, зокрема в галузі іноземних мов. Так, щоб усі школярі могли безплатно вивчати німецьку, Goethe-Institut спільно з Міністерством освіти України розробляє цифрові посібники з німецької мови для «Всеукраїнської онлайн-школи». Наразі усі охочі вже можуть безплатно вивчати німецьку мову до 6 класу. Готується контент і до 9 класу включно.

«Популяризація уроків німецької мови важлива, щоб утвердити її як другу іноземну мову в Україні в довгостроковій перспективі. Це не лише в наших інтересах, а й в інтересах України, оскільки укріпить економічні взаємозв’язки, посприяє обміну досвідом і дасть можливість українцям здобувати додаткову освіту», — каже директор інституту.

Цей матеріал підготовлений у межах спецпроєкту hromadske «Спільною хвилею». До свого 10-річчя ми розповідаємо про 10 ініціатив, які вплинули на розвиток українського суспільства та змінили життя людей.

Партнерський проєкт опубліковано на правах реклами. Над проєктом працювали: журналістка Аліна Євич, редакторка Дар’я Трапезнікова, дизайнерка Мирослава Мохнацька, креативна продюсерка Анна Соха.