Червоний хрест вперше допустили до полонених в Донецьку: кому і чим вони допомогли

Перший візит представників Міжнародного комітету Червоного хреста до полонених, які утримуються в окупованому Донецьку, відбувся 25 січня 2017 року. Йому передували довгі переговори в рамках зустрічей Тристоронньої контактної групи в Мінську, особисті бесіди представників організації з «омбудсменом» самоназваної «ДНР» та постійна робота офісу Міжнародного Червоного хреста в Донецьку.

Цей візит, за словами представниці Міжнародного комітету Червоного хреста Санели Байрамбашич, поки що не є ідеальним та повноцінним, бо в організації є певні умови для відвідування утримуваних людей: приватна бесіда без свідків, можливість зареєструвати особу полоненого у власній базі, можливість передавати листи та речі від родин ув’язнених осіб. 

Громадське подає розповідь Санели Байрамбашич про цей візит від першої особи.

«Це наш перший доступ до місць утримання в Донецьку. Можливо, на даний момент зарано говорити про візит Міжнародного комітету Червоного Хреста за всіма стандартами, які Червоний Хрест вимагає, – щоб це був дійсно візит. Зараз ми це рахуємо як перший доступ до місць утримування. Ми, звісно, бачили тих людей, яких хотіли побачити. Ми передали їм листи. Про це ми також будемо розповідати родинам.

Щодо інформації, яку можна розповідати публічно, можу сказати тільки те, що доступ ми маємо. Я вважаю, — це дуже важливо. І ми дуже задоволені, що отримали цей доступ. Так само, дуже важливо розповісти, що ми сподіваємося, що ці доступи будуть повторюватися, і що в майбутньому ми зможемо здійснювати візити за всіма стандартами Міжнародного комітету Червоного хреста».

Ми передали речі та листи від родин, щоправда не самим ув’язненим, а керівництву цього місця утримання

«Дуже важливий стандарт – коли ми потрапляємо в місце утримання, все що ми там бачимо, ми маємо розповідати представникам влади через конфіденційний діалог. Тобто ми не говоримо про те, що бачили, публічно. Так само намагаємося подивитися всі умови в місці утримання. Ми також хотіли б поговорити з утримуваними без свідків. І хочемо зареєструвати утримуваних і возити те, що ми називаємо «Red Cross Massage» (спосіб листування ув’язнених з їхніми рідними на спеціальних бланках від Міжнародного комітету Червоного хреста, які виглядають як анкета – ред.) Щоб люди, які утримуються могли б писати своїм рідним, і родина мала змогу писати в’язням».

Фото з візиту представників Міжнародного комітету Червоного хреста до тюрем Бахмута та Дніпра

«Важливо сказати, що МКЧХ не обговорює ані юридичні, ані політичні питання, пов’язані із утримуванням. Основна ідея нашого відвідування – побачити, що мінімум гуманітарних стандартів там використані. Ми передали речі та листи від родин, щоправда не самим ув’язненим, а керівництву цього місця утримання. Ми намагалися говорити із в’язнями, і ми будемо, все що ми дізналися, розповідати їхнім родинам».

«Наша робота є достатньо комплексною. На Мінських переговорах ми багато обговорювали ці питання (питання доступу по полонених представниками Міжнародного комітету Червоного хреста – ред.) Я думаю, що з часом через наші зустрічі, через кращі пояснення того, що ми робимо ці доступи будуть відбуватися краще. Ми зустрічаємося регулярно із Дар’єю Морозовою («омбудсмен» самоназваної «ДНР» – ред.), тому що в неї є можливість надати нам доступ туди».

Фото з візиту представників Міжнародного комітету Червоного хреста до тюрем Бахмута та Дніпра

«Ми поки не маємо точної інформації – чи відбудеться наступний візит. Але ми сподіваємося, що він буде. Що після минулого доступу у нас і в майбутньому буде можливість повернутися і повторити візит згідно всіх наших стандартів та методології».

Дуже важливо, щоб рідні ув’язнених та рідні тих, в кого є зниклі безвісти, нам дзвонили, щоб ми просто дізналися що в них є така проблема

«У нас є гаряча лінія, на яку люди можуть нам дзвонити з різними питаннями, з якими працює Міжнародний комітет Червоного хреста. Дуже важливо, щоб рідні ув’язнених та рідні тих, в кого є зниклі безвісти, нам дзвонили, щоб ми просто дізналися що в них є така проблема. У нас є номер телефону тут. Думаю, люди знають, тому що минулого року ми почали велику кампанію, щоб розповісти людям, що в нас є така гаряча лінія».

«Ми будемо передавати їм те, що можливо. Все, що їм треба дізнатися з гуманітарних питань щодо їхніх рідних. Щоразу після того, як ми відвідуємо таких людей, ми надаємо рекомендації. Це буде звіт, в якому ми розкажемо, що ми хотіли б бачити кращим, що, згідно нашого досвіду, робиться добре, а що – погано. Ви знаєте, що на підконтрольній Україні території ми обговорюємо і надаємо звіти і багато їх передали. Сподіваємося, що в нас буде можливість повторити наші візити на непідконтрольну територію, щоб там працювати».