ENRU

«Виключно українською»: мовне питання як ціна реформи освіти

96b9a2904aea9549d
За підсумковий текст закону про освіту проголосували 255 депутатів з усіх фракцій та груп крім «Опозиційного блоку» та «Відродження» (на фото зліва направо — віце-спікерка Ірина Геращенко, мінстерка освіти Лілія Гриневич та спікер Ради Андрій Парубій) Фото: УНІАН

«Осінь — час збирати врожай. У 1991 році я спілкувався з одним німецьким політиком і сказав: ми знаємо, що робити, але не знаємо з чого починати. Це був такий жарт. Але він почав дуже серйозно на нього відповідати. Пріоритети розставив і сказав: «але на першому місці все одно врожай», — розповідав учора зранку в кулуарах Верховної Ради Ігор Гринів, колишній голова фракції БПП, а нині —рядовий депутат.

У перший день роботи нової сесії парламенту його колеги по фракції та партнери з «Народного фронту» ділилися з журналістами планами щодо упровадження реформ за наступні три місяці: планують затвердити освітню, медичну, судову та пенсійну реформи. Першу розраховували ухвалити одразу ж — учора.

«Можливо, сьогодні ми перебуваємо найближче, щоб ухвалити правильні рішення, які дадуть можливість людям отримати якісну пенсію, якісну освіту, якісну охорону здоров’я, отримати врешті-решт доступ до якісного і справедливого правосуддя», — агітував депутатів із трибуни прем’єр Володимир Гройсман.

Закон за день

Закон «Про освіту» в першому читанні депутати ухвалили ще в жовтні 2016 року. Ключові моменти — реформа початкової та середньої освіти. За новим законом, учитися в школі дітям доведеться не 11, а 12 років. Навчання розділять на три цикли: перші чотири класи дітей навчатимуть ігровими методами. З 5-го по 9-й учитимуть основні предмети та предмети за вибором; нарешті, з 10-го по 12-й класи учні на вибір готуватимуться до вступу до вишу або ж отримуватимуть професійну освіту. По закінченні школи всі складатимуть ЗНО.

Після реформи скоротиться термін навчання на бакалавраті з чотирьох до трьох років. Тож загальний термін навчання до отримання диплому не збільшиться. Учителям підвищать мінімальні та базові оклади до 6000 та 9600 гривень відповідно. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Відірвати вчителів від дошки: які зміни чекають на українську школу

У понеділок на погоджувальній раді голів фракцій спікер Андрій Парубій повідомив, що деякі депутати мають запитання щодо законопроекту, тож по обіді до парламенту приїхала міністерка освіти Лілія Гриневич, щоб іще раз обговорити закон. На зустріч із нею прийшли всього 9 депутатів від фракцій «Батьківщина», «Самопоміч» та Радикальної партії Ляшка. Натомість депутати від коаліції на зустріч не з’явилися. Певно, на той час питань до законопроекту та міністерки в них не було.

Та ввечері на засіданні фракції БПП депутати Констянтин Усов, Олег Недава та Ярослав Лесюк розкритикували останню редакцію 7-ї статті закону, яка передбачала, що національним меншинам гарантується право на навчання рідною мовою в комунальних дитячих садочках та школах. Депутати пропонували, щоби нацменшинам гарантували виключно викладання їхньої мови, однак решту предметів діти мали вивчати українською.

Пропозицію Усова, Недави та Лесюка більшість колег не підтримали. Тож учора зранку депутати та урядовці були впевнені — закон ухвалять без жодних проблем, мовляв, саме тому його і поставили в перший робочий день.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Нова українська школа: 9 змін, які пропонує Міносвіти

«Реформа освіти викликає серед усіх реформ найбільш узгоджені позиції усіх фракцій і майже не викликає протиріч», — пояснював Ігор Лапін із «Народного фронту». Натомість Мустафа Найєм із БПП переконував, що напередодні голосування уряд уже домовився з депутатами більшості про його позитивний результат.

Міністерка освіти та науки України Лілія Гриневич (друга праворуч) і народний депутат Констянтин Усов (у центрі) під час засідання Ради Фото: УНІАН

Вічне питання

Депутати планували розглянути документ  до обідньої перерви. Та ухвалили закон близько сьомої вечора. Кума президента, депутатка від БПП Оксана Білозір, зареєструвала в сесійній залі 131-шу поправку:

«Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови в закладах освіти».

Громадське попросило Білозір викласти суть поправки, але вона порадила прочитати текст іще раз, адже «там усе дуже просто». По суті пропозиція Білозір повторювала ідею Усова і його колег — мови нацменшин у школах мають вивчати, решту ж предметів викладати виключно українською.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Нова українська школа — це школа для життя у XXI столітті» — інтерв'ю з міністром освіти і науки України

Почувши текст поправки Білозір, Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, роздратувався: «Дорогі мої, якщо зараз прийняти поправку пані Білозір, то все! Ми повторно вбиваємо кримськотатарську мову. Нашу мову вже забороняли за радянських часів!».

Аби залагодити конфлікт, Андрій Парубій запропонував депутатам провести так зване рейтингове голосування — проголосувати за кожну поправку, щоби дізнатися, скільки голосів підтримки вона набере. Та необхідних 226 голосів не набрала жодна з редакцій статті про мову.

Олег Мусій із БПП узагалі запропонував відкласти розгляд освітньої реформи до четверга, атмосфера в залі розжарювалася. Тож Парубій запропонував розглянути решту поправок, а 131-шу обговорити окремо в нього в кабінеті під час обідньої перерви. На запрошення спікера відгукнулися 40 депутатів з усіх фракцій.

Народні депутати — Оксана Білозір (у центрі), Рефат Чубаров та Мустафа Джемілєв (праворуч унизу) під час засідання Ради Фото: УНІАН

Гуд-бай, школо меншин

Результатом двох годин дискусій, щоправда не тільки про мову, а й про зарплати вчителів, став компроміс. Остаточну редакцію статті про мови в залі зачитав Усов: діти, які підуть до школи 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою в окремо створених класах лише перші чотири роки. З п’ятого класу всі предмети викладатимуть виключно українською.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Реформа початкової школи в Україні: декомунізація в освіті?

«На засіданні робочої групи були присутні Рефат Чубаров, який представляє кримських татар, Георгій Тіміш, в окрузі якого проживає велика румунська община, Роберт Горват від угорської меншини Закарпаття. Усі вони погодилися з кінцевим текстом», — заявив Усов.

На питання, хто на засіданні представляв росіян, депутат посміхнувся: «Я. Моє прізвище російське — Усов». За підсумковий текст закону про освіту з такою редакцією статті про мову проголосували 255 депутатів з усіх фракцій та груп, окрім «Опозиційного блоку» та «Відродження». Тож із наступного навчального року в українських школах розпочнеться реформа освіти, окремих шкіл з іншими мовами навчання просто не буде.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram