ENRU
BBC

Поїзд далі не їде: Як війна впливає на залізничне сполучення між Україною та РФ

09da4530baff16a87
«Укрзалізниця» зі свого боку розглядає питання припинення сполучення з Росією (на фото — потяги на Центральному залізничному вокзалі в Києві, 18 липня 2013 року) Фото: Олександр Синиця/УНІАН

За час війни на Донбасі пасажиропотік між Росією і Україною скоротився в рази. Днями Російська залізниця пустила всі поїзди південного напрямку в обхід України. Тепер новою залізничною гілкою ходитиме понад 120 пасажирських і 30 вантажних поїздів.

Укрзалізниця зі свого боку розглядає питання припинення сполучення з Росією. Про це заявив в ефірі каналу «112» міністр інфраструктури України Володимир Омелян.

Громадське розбиралося, чого в цьому більше — економіки чи політики.

Україна вже скасовувала потяги в РФ?

Таку інформацію навесні розповсюдило російське видання «Комерсант». У статті з посиланням на неназване джерело повідомлялося, що Україна з 1 липня 2017 року нібито готується до повної заборони на залізничне сполучення з Росією.

Володимирові Омеляну тоді оперативно довелося спростовувати ці дані.

«На сьогодні припинення залізничного або автобусного сполучення України з Росією нашим урядом не розглядалося», — сказав він тоді BBC.

Які потяги курсують між Україною і Росією?

Між Україною і Росією курсують нині 14 потягів. Дев’ять з них українські. Два київські, два харківські, одеський, херсонський, а також з Кривого Рогу та Хмельницького. Кінцеві точки дві — Москва або Санкт-Петербург.

Саме про ці потяги казав міністр інфраструктури України, озвучуючи плани скасувати залізничне сполучення з РФ.

Є також п’ять транзитних поїздів. Проїжджає територію РФ потяг Баку — Харків Азербайджанських залізниць. Три потяги компанії Залізниця Молдови і також один російський поїзд Кишинів — Москва.

З українських поїздів найпопулярніший напрямок — Львів — Москва. За півроку 2017-го ним скористалося майже 90 тисяч пасажирів (в один бік). Потягом Київ — Москва скористалися понад 64 тисячі пасажирів на виїзд і трохи менше 50 тисяч на в’їзд, поїздом Дніпро — Москва — 50 з половиною тисяч і трохи більше 60 тисяч відповідно.

Що означають новини про те, що РФ пустила потяги в обхід України?

Потяг Російської залізниці Кишинів — Москва — їхній єдиний пасажирський потяг, який сьогодні курсує між Україною і Росією. За даними Укрзалізниці, до анексії Криму й початку війни таких поїздів було понад 100.

Тому повідомлення в ЗМІ про те, що з 11-го грудня всі російські поїзди поїдуть в обхід України нехай і невелике, але перебільшення: один поїзд усе ж залишається.

За словами міністра транспорту РФ Максима Соколова, в обхід України підуть 62 пари пасажирських поїздів і 30 пар вантажних. Раніше вони 30 кілометрів без зупинок проїжджали Луганською областю. Тепер Росія побудувала 137 кілометрів шляхів в обхід цієї ділянки.

«Ця новина надто голосно звучала, але великих утрат для України тут немає. Це невелика 30-ти кілометрова ділянка, яка де-факто перебуває під контролем РЗ», — сказав в інтерв’ю Громадському директор «Центру транспортних стратегій» Сергій Вовк.

РЗ платили місцевій сільраді за користування землею.

«Договір оренди уклали у 2007 році на 49 років. Згідно з документом, РЗ платить відсоток від вартості землі», — розповідав влітку Громадському голова сільради Сергій Прищепа.

Прямих збитків Укрзалізниця, за словами Володимира Омеляна, не зазнає.

«Він (збиток) у розмірі однієї гривні на рік. Може хтось не знає, але щодо цієї ділянки, якою йшли транзитні, вантажні, пасажирські поїзди на південь РФ свого часу Укрзалізниця уклала угоду з РЗ про фактично безкоштовне транзитне проходження».

Між Україною та Росією курсують 14 поїздів, дев'ять з них українські (на фото — пасажири біля розкладу відправлення пасажирських поїздів у приміщенні Київського залізничного вокзалу, 18 липня 2013 року) Фото: Олександр Синиця/УНІАН

Чому РФ майже повністю відмовилася від потягів в Україну?

Росія скасувала всі потяги в Україну в грудні 2014-го нібито через низьку рентабельність. РЗ тоді заявила, що інтересів громадян це не торкнеться і поїзди повернуть, коли буде попит.

«У цьому рішенні більше політики, ніж економіки», — упевнений Сергій Вовк.

На його думку, якщо залишиться дев’ять українських поїздів, то виходячи з комерційних міркувань, потягів з РФ може бути більше, ніж один транзитний.

«Якби не було політичних причин, можна було б підвищити якість і швидкість залізничного сполучення, відкусивши сегмент у авіапослуг. Були проекти швидкісного сполучення між Києвом і Москвою, які могли скоротити час поїздки з 13 до 8 годин. Коли ухвалюється рішення про скасування того чи іншого поїзда, насамперед ураховуються комерційні фактори. Але, ясна річ, вони залежать від загального стану справ між Україною і Росією», — каже Вовк.

З початком війни люди почали менше їздити з України в РФ?

За даними Укрзалізниці, якщо порівнювати з 2013 роком, пасажиропотік упав уп’ятеро (з 5 до 1 мільйона).

Сергій Вовк пояснює: це не означає, що люди стали вп’ятеро менше їздити з України в Москву, багато хто «пересів» на інші види транспорту — літаки, автобуси, автомобілі. Підрахувати кількість подорожуючих, за словами експерта, досить складно.

«Формально людина вирушає з Києва до Мінська, а не в Москву, хоча часто вона там (у Мінську) пересідає», — пояснює директор «Центру транспортних стратегій».

Ще важче підрахувати, скільки людей їздять у Росію автобусами.

За словами Вовка, поїздка займає приблизно стільки ж часу, скільки й потягом, але коштує дешевше, тому попит зростає.

Крім того, українці їздять до РФ й іншим транспортом.

«Люди доїжджають, зазвичай, до Харкова. Потім на автобусі до Бєлгорода або навіть пішки переходять кордон», — розповідає Вовк і додає, що треба зважати на такі формати, як «BlaBlaCаr» і автостоп, які серед подорожувальників дедалі популярніші.

Але експерт пояснює, що статистика є лише щодо залізничних перевезень.

«Загалом люди стали більше їздити до Європи, менше в Росію. Для трудових мігрантів Європа, зокрема, Польща, — один з основних напрямків. Поза тим, не треба забувати, що прохід російської митниці — не завжди проста й психологічно комфортна для низки людей процедура. Тому їздять менше. Але якщо їздять, то надають перевагу автобусам. Але порахувати це складно», — розповідає Вовк.

Львів — Москва — один з найпопулярніших потягів у напрямку Росії (на фото — перон Львівського залізничного вокзалу, 26 березня 2014 року) Фото Валерій Шмаков/УНІАН

Чи впав пасажиропотік на інших напрямках?

За статистикою «Укрзалізниці», до сусідньої Молдови й Білорусі українці теж їздять менше. Пасажиропотік з Білоруссю впав більш ніж утричі — до 150 тисяч у 2016-му. У випадку з Молдовою теж майже на третину.

Сергій Вовк запевняє: зіграла роль не стільки політика, скільки покращення українських доріг, як наслідок, люди частіше користуються власними автівками.

«Нехай повільно, але відбувається ремонт доріг. Значна частина пасажирів обирає автомобілі. Тому, приміром, улітку з Білорусі на здравниці Чорного моря люди їдуть машинами. Гадаю, це основне пояснення».

Хто виграв?

«Передусім, це Білорусь. Непогані позиції в «Бєлавіа», — стверджує Вовк.

Білоруський аеропорт, за його словами, приймає 2,5 — 3 мільйони пасажирів на рік. Водночас 50-60% — це «транзитні» пасажири: українці, які їдуть до РФ, і росіяни — до України.

«Частина пасажиропотоку пішла в Прибалтику. Частина — до Туреччини», — каже експерт.

«До війни і, відповідно, санкцій, як Москва для українських авіаліній, так і Київ для російських були в ТОП-3 напрямків. Це був великий сегмент бізнесу. Зрозуміло, що авіаперевізники обох країн утратили дуже багато», — каже Вовк.

За словами експерта, у виграші також ті українські компанії, які літають до Мінська або в російський Бєлгород.

«Але виграш тут умовний. Якби не було цієї транзитної схеми, то доходи і українських, і російських авіаперевізників були б у рази більшими», — запевняє він.