Як виборцеві не зробити помилку у день голосування - координатор Опори

Що спільного між фотографуванням бюлетеню, голосуванням удвох і заповненням бюлетеню за межами кабінки? Це 159 стаття Кримінального кодексу України. Бо стосується порушення таємниці голосування.

Ці та інші помилки – це типові порушення, які вчиняють виборці у день голосування, не думаючи про відповідальність, - кажуть спостерігачі.

Hromadske.tv разом із спостерігачами Громадянської мережі «Опора» нарахували шість основних помилок виборця. Читачам пропонуємо ознайомитися із цими помилками та пояснимо, чому ці дії є порушеннями, а також яка відповідальність за них передбачена.

Фотографування бюлетеню

Норма про заборону фотографувати свій бюлетень вперше з’явилася у статті закону України про вибори президента у 2014 році. Хоча фотографувати бюлетені виборці почали значно раніше, ще у 2004 році, каже регіональний координатор виборчих програм «Опори» Руслана Величко-Трифонюк. Вже тоді у багатьох людей були телефони з фотокамерами і фотографія заповненого бюлетеню ставала підтвердженням проданого голосу. Така технологія підкупу виборців отримала назву «велосипед» і користується попитом по сьогоднішній день, - розповідає спостерігач.

«Таке було у 205-му окрузі [на довиборах до ВР у Чернігові 2015 року], - розповідає регіональний координатор виборчих програм «Опори» Руслана Величко-Трифонюк. - По вайберу (програма для передачі миттєвих повідомлень. – ред.. ) організували рекламну розсилку: людям пропонували сфотографувати результати свого голосування, а потім прийти за певною адресою та отримати тисячу гривень... Тоді правоохоронці затримали багатьох громадян».

За що затримували людей? Звісно, хтось з виборців міг просто не знати про технологію підкупу і сфотографувати бюлетень для розваги – наприклад, щоб викласти у соцмережі. Але, незалежно від мети, фотографування бюлетеню – це порушення таємниці голосування, як вже зазначалося раніше. В статті 159 Кримінального кодексу України про порушення таємниці голосування йдеться про наступне:

«Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі, карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років».  

Голосування удвох

В кабінку для голосування виборець іде сам: без дітей, без родичів чи друзів за компанію. Наявність сторонньої особи може свідчити про контрольоване голосування і такі випадки теж вже були зафіксовані неодноразово.

Наприклад, у 2012 році на парламентських виборах «Опора» зафіксувала масове парне голосування на дільниці у селі з переважно ромським населенням. Майже з кожним виборцем в кабінку заходила ще одна людина. «Голова ДВК у пояснені спостерігачам сказав, що так відбувається, оскільки роми не вміють читати, тож стороння особа просто показує їм «хто є хто»», - читаємо у звіті спостерігачів. Тоді на дільниці із майже 100-відсотковим результатом перемогла Партія регіонів.

Навіть якщо ви хочете показати процедуру голосування своїй дитині, у членів дільничної комісії нема підстав вірити вам на слово, бо дітей теж використовували у фальсифікаціях.

Руслана Величко-Трифонюк розповідає випадок з того ж таки 205 округу: «Коли з дітками йдуть голосувати, особливо коли дитинка 12-14 років, і вона заходить з десятком людей по черзі — це контроль за голосуванням».

Але є і винятки. Якщо через медичні показники чи поважний вік виборець не може поставити позначку, спостерігачі радять поінформувати про це членів комісії. Після цього такій людині зобов’язані дозволити скористатись допомогою когось з виборців. Важливо: допомагати виборцю не мають права члени дільничної комісії, спостерігачі чи довірені особи кандидатів.

Голосування за межами кабінки

Зазвичай на таке порушення виборці масово ідуть у випадках, якщо на дільниці багато людей. Чергу до кабінки потрібно вистояти іноді від 15 хвилин до півтори години. І виборці голосують «на коліні» - тобто, у будь-якому, не призначеному для цього місці. І кидають бюлетень вже не заходячи в кабінку.

Такі дії, як і голосування удвох чи фотографування бюлетеня, теж незаконні , бо створюють умови для розголошення таємниці голосування. На когось може вплинути ваш вибір, бо він побачить галочку, яку ви поставили. Або людина, що ставить публічно позначку, може показувати, за кого голосувати, іншим виборцям – за попередньою змовою. Все це має ознаки тої ж таки 159 статті Кримінального кодексу України.

Стороння особа на дільниці

Виборець може пробути на дільниці рівно стільки часу, скільки йому потрібно для голосування – ні хвилини більше. Про це йдеться у частині 8 статті 77 ЗУ «Про місцеві вибори». Інші люди, не зареєстровані в день голосування у журналі дільниці, є сторонніми особами.

Чому так? Через той же ризик тиску на виборців і контрольоване голосування. На Київщині спостерігачі «Опори» у 2014 році зафіксували випадок, коли така стороння особа виявилася сепаратистом. Чоловік відмовлявся покинути дільницю, хоч не мав законних підстав на ній перебувати. Правоохоронці з’ясували, що він знаходиться у розшуку. Його вже затримували у Щасті Луганської області - звідки він втік.

На дільниці, відповідно до ЗУ «Про місцеві вибори», не мають права бути навіть народні депутати – їх нема у переліку, передбаченому у частині 9 статті 27. Але вони нехтують такою нормою, користуючись колізією у законі:

«Наші народні депутати взяли собі таку моду — приходити на дільничну виборчу комісії і розказувати її членам, як працювати. Законом визначено перелік осіб, які мають право там перебувати, і народних депутатів там не вказано. Але є закон про статус народного депутата — і міліція не може видалити нардепа з дільниці», - пояснила Величко-Трифонюк.

Псування бюлетеню

Після кожних виборів спостерігачі публікують найрізноманітніші написи на виборчій документації.

Це один зі способів псування виборчої документації. Ще буває, коли виборці бюлетені рвуть, кажуть в «Опорі». У такий спосіб вони можуть демонструвати свою політичну громадянську позицію чи пробувати знищити сліди злочину, як це було у 2014 році на Київщині. Тоді чоловік пробував винести бюлетень і, спійманий на цьому, документ порвав.

Водночас, в статті 158-2 Кримінального кодексу України про незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму йдеться: «Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму поза встановленим законом строком зберігання у державних архівних установах та в Центральній виборчій комісії України після проведення виборів або референдуму, а так само пошкодження виборчої документації або документів референдуму карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років».

Голосування без паспорта

Якщо ви прийшли на дільницю зі студентським, водійським чи пенсійним посвідченням, а паспорт забули – бюлетень вам видати на мають права. Закон про місцеві вибори визначає вичерпний перелік документів, за яким виборець може скористатися своїм правом голосу. Справа у тому, що паспорт на місцевих виборах – це не тільки спосіб ідентифікувати вашу особу, але і перевірити, що ви маєте право голосувати у певному окрузі – відповідно до зареєстрованого місця проживання. У пенсійному посвідченні останнього пункту немає. Виборець може змінити місце проживання. Відповідно він може бути відразу у кількох списках і проголосувати більше одного разу.

Це теж порушення. Стаття 158-1 Кримінального кодексу України твердить : «Голосування виборцем, який бере участь у виборах або референдумі на виборчій дільниці більше ніж один раз карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років».

Кількаразове голосування – не єдиний ризик, який може бути спровокований видачею виборцю бюлетеня без пред’явлення паспорта. Таким чином, наприклад, хтось може проголосувати замість вас, порушивши ваше виборче право.

Також координатор виборчих програм «Опори» Руслана Величко пояснила, що у випадку, коли виборець віддав паспорт на заміну фото по досягненню 25 чи 45 років, він не зможе проголосувати без документу за довідкою з паспортного столу.

Водночас, варто зазначити: перелічені у статті норми Кримінального кодексу на практиці застосовуються рідко. Координатор виборчих програм «Опори» Руслана Величко-Трифонюк розповіла про результати співпраці спостерігачів і правоохоронців на минулих парламентських виборах. Каже, тоді, у 2014 році, відкрили 291 кримінальне провадження. І з них 225 було відразу закрито, 14 справ дійшло до суду, з них у 7 випадках наклали на людей штрафи на суму від 1700 до 6800 грн. «Насправді смішні суми. Тому що, якщо людям за підкуп роздають по 200-500 гривень, то організатору заплатити 1 700 штрафу – це дуже смішно», - констатує Величко-Трифонюк. У жодній з цих 14 справ не затримали організаторів, а лише виконавців середньої ланки – так званих сотників, каже спостерігач.

/ Василина Думан

hromadske.tv