Працівник перевіряє температуру жінки з пакетами зі сміттям при вході на станцію сортування сміття в Києві
Фото:

Олександр Хоменко/hromadske

Матеріал є частиною спецпроекту

Спецпроект «Україна після карантину»: як зміняться економіка, бізнес, охорона здоров'я, культура та життя після COVID-19

Намагання екологічно свідомих громадян зменшити застосування пластику змінилося під час карантину прагненням використовувати якомога більше одноразових речей, що іноді справді оберігають, а часом лише створюють ілюзію захисту здоров’я. Що можна сказати про ці тенденції в Україні?

Відходів дедалі більше

Україна перебуває на 9 місці у світі за кількістю виробленого сміття на одного мешканця (10,6 тонни за показниками 2019 року), пише USA Today, посилаючись на базу даних What a Waste Світового банку. Загалом ідеться про 400 мільйонів тонн сміття на рік, стверджують автори законопроєкту «Про управління відходами», який Рада підтримала в першому читанні 20 липня. 

Карантин тимчасово зупинив розгляд законопроєктів природоохоронної тематики, каже депутат Ради з екологічного комітету Олександр Юрченко. Водночас, за його словами, ситуація з утилізацією відходів під час карантину тільки погіршується. «Коронавірусних відходів» ставатиме більше, якщо ми не змінимо свою поведінку та звички після карантину.

«Людям здається, що все одноразове чомусь більш гігієнічне, нібито вірус так не передається, але ми бачимо, що одноразовий пластик жодним чином вірус не зупиняє, кількість захворювань зростає. Вірус мине, а пластик лежатиме на сміттєзвалищах сотні років, буде забруднювати ґрунт і воду», — каже Юрченко.

Рекомендації щодо використання та утилізації масок
Фото:

Центр громадського здоров'я

Маски можуть бути багаторазовими

Раніше в Україні масово маски ніколи не носили, навіть під час епідемій грипу та кору. Коронавірус усе змінив, тепер закривати обличчя масками, арафатками, шарфами й хустками (принаймні в громадському транспорті чи в магазинах) — це соціальна норма. Так буде щонайменше до винайдення вакцини від коронавірусу.

Одноразову маску треба змінювати що три години. Її не можна прати — лише викидати в смітник. Тобто людина, яка працює в офісі протягом восьми годин, а на роботу та з роботи їде громадським транспортом, повинна використати 3-4 маски за день, 20-25 масок за тиждень і приблизно 80 масок за місяць.

Не забуваймо також про одноразові гумові рукавички, якими рекомендують користуватися в метро. А ще вологі серветки, якими дезінфікуємо руки, коли поруч немає води й мила.

Виходить, що одна людина за місяць залишає чималу купу сміття, яке буде розкладатися кілька сотень років. Телеканал EuroNews зробив ролик про медичні маски на дні Середземного моря поблизу берегів Франції. Таке сміття розкладатиметься 450 років.

Але ж можна носити не одноразову, а багаторазову маску, нагадує Євгенія Аратовська, лідерка проєкту «Україна без сміття»: «Експерти мають говорити, що багаторазова маска зовсім не гірша. Лише треба пильнувати, аби вона була чистою». Активістка каже, що влада повинна змінювати свою риторику та заохочувати людей до використання багаторазових захисних засобів.

(Не)безпечна доставка їжі

Суворий карантин привчив українців замовляти їжу онлайн, а рестораторів — пакувати її безпечно та якісно, додавати в пакунки антисептики, серветки, додатковий шар плівки… А після послаблення карантину деякі кафе припинили наливати каву в термочашки клієнтів.

Ресторатор Дмитро Борисов радить колегам не зловживати пластиком: «Замовлення з їжею запаковуються достатньо ретельно — щонайменше для того, щоб нічого не розлилося. Але не обов’язково замотувати все в плівку». Можна використовувати крафтові пакети, картонні коробки, які надаються до переробки. А паперові стаканчики з кавою подавати без пластикових кришок. Також можна перейти на столові прилади з крохмалю.

Євгенія Аратовська радить під час замовлення доставки їжі зазначати, що не потрібно класти одноразову вологу серветку, бо ви в приміщенні й можете помити руки з милом. Також наголошуйте, аби не додавали одноразові прилади, а пакет просіть паперовий, якщо можливо. Та коли пластику неможливо уникнути, то його варто помити, просушити й викинути в контейнер для сортування сміття.

Запакувати все. Що могли б змінити супермаркети

Мережі супермаркетів по-різному відреагували на карантин. Одні обмежилися плакатами з нагадуванням, що не можна торкатися овочів і фруктів руками без рукавичок. Інші розфасували продукти по пакетах із різною вагою. А на вході до магазину поставили охоронця, який вимірює температуру та стежить, щоб кожен відвідувач був у масці та рукавичках.

Наскільки логічні такі заходи? Співробітники магазинів торкаються пакетів, коли роблять розфасовку. А фрукти та овочі — це непридатне для вірусу середовище, стверджує Європейська бізнес-асоціація з посиланням на дані Міністерства охорони здоров’я України. Мінекономіки підтверджує що «немає жодних даних про передачу вірусу через фрукти та овочі». Усе, що треба — це ретельно мити продукти з супермаркету. Але ця рекомендація стосується не лише карантину.

«На жаль, додаткове пакування хліба, солодощів, крупів та інших відкритих товарів — це не наше бажання, а вимоги місцевих органів влади. Ми не можемо їх не виконувати, тому що це жорстко контролюється під час карантинних обмежень», — пояснює Ніна Міщенко, керівниця департаменту корпоративних комунікацій та PR Fozzy Group (об’єднує супермаркети «Сільпо», «Фора», Fozzy, Le Silpo, thrash! та інші бізнеси).

До речі, у «Сільпо» припинили замотувати овочі та фрукти в пластикову плівку — після роз’яснення міністерства економіки та бізнес-асоціації. Тепер їжу там фасують безпосередньо перед зважуванням. Понад те, продукти можна пакувати не лише в пластикові пакети, а й у паперові або сітчасті торбинки чи в багаторазові текстильні сумки, які продаються поруч.

Утилізація використаних медичних масок і рукавичок, які були зібрані в спеціально обладнаних пунктах у Києві
Фото:

Віктор Ковальчук / УНІАН

Утилізація медичних відходів із лікарень — ще одна проблема

Одне лікарняне ліжко — це приблизно 500 грамів медичного сміття (за даними програми захисту навколишнього середовища ООН). Ще до пандемії, у 2017 році, у середньому в Україні за рік виробляли 380-400 тисяч тонн медичних відходів (за даними «Всеукраїнської екологічної ліги»). Тепер медичних відходів значно більше.

Усі засоби індивідуального захисту, про які звітували урядовці, волонтери та лікарі, які кілька разів на день міняє кожен працівник інфекційної лікарні, що бореться з Covid-19 (а таких зараз 247), стали сміттям.

Медичні відходи після контакту з коронавірусом належать до категорії В — епідемічно небезпечних медичних відходів. З цими предметами контактувала інфікована людина, тому вони можуть бути заразними. За правилами міністерства охорони здоров’я відходи цієї категорії після знезараження передаються на підприємства, що мають відповідне сертифіковане обладнання й ліцензію. 

Кирило Косоуров, голова правління Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами, каже, що ніхто не контролює утилізацію небезпечних медичних відходів.

«Утилізують усього дві печі в Україні. Лише одне підприємство має ліцензію на медичні відходи. Решта регіонів просто знешкоджує без спалення. Закопують або в кращому разі везуть на звалища. Штрафи в нас мізерні за такі дії. Медичні відходи — це і руки, і ноги, і лабораторні матеріали, ракові пухлини, проби крові, тести тощо. Їх неправильно утилізують давно. На Сумщині був випадок, коли собаки по селищу тягали руки. З’ясувалося, що після ампутації їх хтось викинув на звалище», — розповідає Косоуров. 

Штрафувати за неправильну утилізацію повинна екологічна інспекція, але ця структура має недостатньо повноважень, щоб зупинити роботу підприємства-порушника. Колишній голова екоінспекції Єгор Фірсов казав, що інспектора можуть просто не пропустити на територію компанії.

Відповідальний за утилізацію медичних відходів — головний лікар. Він має найняти компанію, яка буде вивозити це сміття та правильно його знищувати. Але видатки лікарень на вивезення сміття невеликі, тому вони просто можуть не мати грошей на правильну утилізацію, додає Вікторія Норенко, членкиня громадської екоініціативи Kyiv Green City.

А Євгенія Аратовська з проєкту «Україна без сміття» нагадує про скандал, коли медичне сміття з «ковідних лікарень» вивозили на звичайні сміттєзвалища: «Справою навіть зайнялася СБУ, але я вже бачила їхню автівку знову на вулицях Києва».

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: