Перший заступник голови Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко під час інтерв'ю hromadske, Київ, 27 травня 2020 року
Фото:

Жанна Бабаєва/hromadske

П'ять років в Україні тривала децентралізація, яку уряди представляли як одну з небагатьох успішних реформ. Про те, чому все зараз змінюється під місцеві вибори, чому нові межі отримає 10% територіальних громад по всій країні, які проблеми чекають селян та чому Україну накриє хвиля протестів, — розказав у інтерв'ю hromadske перший заступник голови Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко.

Про децентралізацію 

Частина реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою — передача від «центру» на «місця» значної частини повноважень, ресурсів та відповідальності. У квітні 2014 року Уряд схвалив Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. 

З 2015 по 2018 роки в Україні створено 878 об’єднаних територіальних громад (ОТГ). До складу цих ОТГ входить більше 4000 колишніх місцевих рад, на території яких проживає 9 млн людей. Такі темпи міжмуніципальної консолідації міжнародні експерти назвали дуже високими.

Громади почали інтегровуватись, щоб об’єднати малі села по 100-150 осіб та мати можливість наймати більш якісних спеціалістів. ОТГ отримали 60% податку на доходи фізосіб, але мали за свій рахунок підтримувати освіту та медицину.

Концепція передбачала добровільність, та до наступних місцевих виборів у 2020 році громади мали об’єднатися і йти на вибори в нових об'єднаннях. З 2018 року процес об’єднання почав згортатися — люди цікавилися, але державної підтримки не було. Сильне місцеве самоврядування виявилося нікому не потрібним, бо воно не ручне та не підконтрольне. Після приходу до влади президента Володимира Зеленського формально децентралізацію підтримували, але фактично нічого не робилося. Після інавгурації пішли чутки, що будуть дострокові вибори. Влада намагалася закінчити реформу швидше, але не вийшло. Турборежим дещо сповільнився.  

23 січня 2019 року Кабінет Міністрів України ініціював перехід до нового етапу реформи децентралізації, який передбачав зміну територіального устрою на рівні районів та громад. До середини минулого тижня уряд затверджував перспективні плани розвитку областей, які охопили всю територію України. Але навіть в червні люди ще не знають, у якому форматі вони підуть на місцеві вибори. І хто з депутатів буде опікуватися тим чи іншим селом.

Перший заступник голови Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко під час інтерв'ю hromadske, Київ, 27 травня 2020 року
Фото:

Жанна Бабаєва/hromadske

Про кількість громад та кількість незадоволених 

У нас приблизно 1000 об’єднаних громад, а ще не об’єднаних майже 5000. Але в територіальних громадах мають бути всі міста, селища та села. І всього їх має бути півтори тисячі. Приблизно 85% відповідають методиці. 

Затверджені урядом плани не врахували значної частини вже створених ОТГ — 127, які не потрапили до цього списку. Це майже 15% території України, де мешкає два мільйони людей.  

Про місцеві вибори 

Обласні державні адміністрації готували проєкти, мали провести консультації «на місцях», скласти плани та передати уряду, який це мав затвердити. Але місцеві вибори наближаються, їх не можна перенести, тому Верховна Рада змінила модель ухвалення перспективних планів, а уряд сам визначає центр та межі громади. І уряд завершує децентралізацію в ручному режимі. Місцева влада не змінюється вже п’ять років, але міністр розвитку території кілька разів мінявся та змінював концепцію попередників.

Влада хоче змінити межі, перемістити частину виборців у інший округ. Наприклад, Макарівський район Київської області об’єднують в одну громаду, бо місцева влада легко виграє вибори, якщо район не буде розділений. Складніше виграти вибори, коли з’являться місцеві лідери, які живуть у віддалених селах. Тобто це консервація наявної системи. 

Про інтереси бізнесу

Часто представники бізнесу агітують за зміну меж ОТГ та намагаються підлаштувати все під інтереси бізнесу. Наприклад, аграріям важливо, щоб їхня орендована земля входила в одне ОТГ, навіть якщо доцільніше було б розділити. Ми зараз маємо громади по 100 та 25 тисяч осіб. Це порушення методики, адже планувалося, що ОТГ будуть приблизно однакові, щоб місцеве самоврядування було ефективним. 

Обурливий випадок у Херсонській області — чимало районів, які ділилися на чотири та більше громад, об’єднали в одну громаду. Їхня площа близько 300 км квадратних, а відстань між кінцевими пунктами сягає 140 км. І цим має управляти один голова та 34 депутати. І це рішення місцевих аграрних баронів.

Перший заступник голови Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко під час інтерв'ю hromadske, Київ, 27 травня 2020 року
Фото:

Жанна Бабаєва/hromadske

Про дивні об’єднання

Коли ділять громади з центру, то не дивляться на реалії. Наприклад, об'єднали два села в одну ОТГ, бо між ними по карті 3-4 км. Але там ніколи не було дороги, або, в гірських місцевостях, взагалі гора і люди їздять один до одного через райцентр по 30 км.

Дивний випадок з Генічеськом, на кордоні з окупованим Кримом. Села, які були розташовані на Арабатській Стрілці, хотіли створити окрему ОТГ — там величезні ресурси, вкладені в інфраструктуру, в сезон багато туристів, вони цілком спроможні. Але їх приєднали до Генічеська, щоб вони, мовляв, не дивилися у бік Криму. Але вони за ці роки вже продемонстрували свою прихильність до України, навіщо ображати їх недовірою? А відстань між крайніми селами там більше 60 км. 

Про позови громад до держави 

Більше 70 громад готують позови до держави. Багато хто почне страйкувати, перекривати дороги. Ще до епідемії коронавірусу це починалося. Я думаю, що з настанням тепла країну охоплять страйки. Будуть заворушення на Хмельниччині, Одещині, Харківщині, Сумщині, Львівщині — напевно, всі області будуть страйкувати, адже незадоволені є скрізь. Бо поки що не всі ще зрозуміли, що відбувається. Коли рішення уряду дійдуть до регіонів і мешканці побачать, хто саме буде ними керувати, люди почнуть обурюватися. Крім того, будуть проблеми з освітою та медициною, адже є вже створені опорні школи та лікарні, які зараз фінансуються одними громадами, але вони опиняться в іншому підпорядкуванні.

Поділитись: