«За рівнем екологічної свідомості Україна відстає від Європи на двадцять років» — експерти-екологи

Україна має докласти зусиль для того, щоби зменшити шкідливі викиди в атмосферу від транспорту. Таку думку висловив Флоріан Ейро, еколог-дослідник, докторант університету Екс-Марсель, який нещодавно опублікував порівняльне дослідження викидів СО2 в атмосферу в чотирьох країнах (Франції, Іспанії, Україні та Вірменії).

«В Україні на тисячу населення 160 автівок, а у Франції ця цифра становить 480, що є набагато більше», - пояснив експерт. Водночас, якщо порівнювати столиці двох країн, Київ та Париж, то у Києві більше автівок, аніж в Парижі. «В Києві на тисячу жителів 415 авто, в в Парижі – 330. Це при тому, що за розміром міста співставні». На думку Флоріана Ейро, це певною мірою можна пояснити тим, що в Парижі володіння автомобілем не є показником багатства.

Важливою є також категорія автомобіля. «Більшість європейській міст компактні, а в центрі міста заборонено паркуватися не тротуарах. Тому люди в Європі купляють невеликі машини. В Україні ситуація відрізняється. «Якщо брати в середньому, то одна автівка в Україні, порівняно із автівкою у Франції, викидає в атмосферу на 60 % більше СО2», - уточнив Флоріан.

Україні є чому повчитися у Франції, яка, у порівнянні із іншими країнами ЄС, стабільно входить до топ-5, а подеколи і топ-3 країн щодо екологічності транспорту. У Франції з 2008 року існує система bonus/malus, яка полягає в тому, що при купівлі нового автомобіля покупець має заплатити додатковий податок у випадку, якщо його машина має високий рівень викидів СО2 в атмосферу. Навпаки, якщо він купляє машину, яка має низький рівень викидів (маленький об’єм двигуна, гібридний и електричний двигун чи , то держава повертає йому частину грошей. Так працює державний механізм заохочення людей до покупки більш екологічних автівок.

Юлія Терещенко, журналіст з екологічних питань з Риги (Латвія) пояснила, що екологічна свідомість є важливою для розвитку суспільства. Одним із важливих мотивів боротьби Латвії за незалежність наприкінці 1980-х було небажання країни реалізувати два екологічно небезпечні проекти «з Москви»: будівництво нової електростанції та метро в Ризі.

«Самосвідомість латвійців дуже тісно переплетена із екологічною свідомістю», - розповіла Юлія. Відтоді як Латвія стала членом ЄС, вона була зобов’язана прийняти європейські нормативи. На думку експертки, Латвії довелося стикнутися із тим, що ЄС також диктує свої правила. Але відмінність полягає в тому, що ЄС намагається обирати рішення, які найменш шкодять навколишньому середовище.

«Наприклад, історично склалося так, що Латвія має систему залізної дороги, яка набагато більш ефективно сполучає її із Москвою чи Санкт-Петербургом, аніж із європейськими столицями. Один із недавніх проектів- побудова так званою Baltic route викликала резонанс у суспільстві, адже ця дорога мала неуникно проходити через заповідники, яких багато в Латвії. Зрештою, дорогу таки вирішили робити, але з трьох запропонованих проектів обрали саме той, який був найбільш екологічним. Голос Латвії в ЄС чують, і це дуже важливо», - підсумувала дослідниця.