До Москви — на ведмедях: до чого може призвести заборона транспортного сполучення з Росією

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян анонсував обмеження в транспортному сполученні з Росією. «У Москву ходитимуть лише ведмеді», — написав міністр у коментарях у Facebook. Сказати, про які саме обмеження йдеться, він відмовився — за його словами, необхідно дочекатися на рішення уряду. Водночас відомо, що мова йде про заборону як залізничного, так і автобусного сполучення. Відповідний документ уже направили на розгляд Кабміну.

Громадське розповідає, як таке рішення може вплинути на життя українців.

Рентабельність і реальність

Олександр (попросив не згадувати своє прізвище) їздить з Москви до України раз на два-три місяці. До столиці РФ він переїхав у 2016 році після одруження. В Україну приїжджає до родичів і друзів.

«Дружина і друзі без упереджень ставилися до подій між країнами, — розповідає Олександр про переїзд до Росії. — Ну і на той час ситуація склалася так, що робота дозволяла переїхати в Москву. Але залишатися в Москві до кінця життя не плануємо».

Для поїздок в Україну Олександр використовує всі види транспорту, але здебільшого все ж купує квитки на поїзд «Київ — Москва». Дорога займає близько 14 годин. Розповідає, що так роблять багато хто: в поїздах завжди багато людей, а в плацкартний вагон квитки потрібно брати за тиждень-два — їх досить швидко розкуповують. Передусім плацкартом користуються ті, хто їздить в Росію на заробітки.

Георгій Чижов живе в Україні вже 10 років, і в Росію також їздить досить часто. Не відмовився від таких поїздок і після 2014 року. Для подорожей вибирає або літак, або поїзд — це насамперед питання зручності. Він теж розповідає — квитки на поїзд «Київ — Москва» і «Львів — Москва», розлітаються швидко, тому їх потрібно купувати заздалегідь.

Квитки на поїзди «Київ — Москва» і «Львів — Москва» потрібно брати за тиждень-два — їх досить швидко розкуповують (на фото — люди на залізничному вокзалі в Києві біля табло розкладу руху поїздів, 18 липня 2013 року) Фото: Олександр Синиця/УНІАН

Пряме транспортне сполучення між Росією і Україною за 4 роки суттєво скоротилося. У травні 2014 Укрзалізниця оголосила, що скорочує дев'ять пар поїздів у Росію. Уже в грудні того ж року компанія Российские железные дороги (РЖД) скасувала чотири з п'яти поїздів в Україні. У РЖД сказали, що цей крок пов'язаний тільки з низькою рентабельністю, пообіцявши повернути поїзди, коли попит знову зросте.

У жовтні 2015 року Україна скасувала авіасполучення з Росією. Умовою для повернення російських літаків Україна назвала скасування польотів в анексований Крим. Росія у відповідь заборонила українським літакам використовувати російський повітряний простір. Взаємна заборона діє до сьогодні.

Нині дістатися з Росії в Україну літаком можна лише через треті країни. Найзручніше це зробити через Білорусь — місцевий перевізник «Белавіа» одразу після заборони організував рейси «Київ — Москва» через Мінськ. Дорога разом з пересадкою в Мінську займає від 4 до 8 годин.

Пряме сполучення між Росією і Україною зберігається у вигляді потягів і автобусів. У прес-службі Укрзалізниці Громадському повідомили, що залізничне сполучення між Україною і Росією забезпечують 13 пар поїздів. Із них 8 пар — це українські поїзди, 3 молдовських, один потяг РЖД і один — АЖД (Азербайджанские железные дороги). Кінцеві пункти — Москва і Санкт-Петербург.

Автобусне сполучення більш різноманітне — на сайті найбільшого автобусного оператора України Busfor.ua є рейси майже в усі міста Росії, крім найвіддаленіших, таких як Владивосток і Єкатеринбург. Іще один спосіб потрапити в Росію — це сервіс попутників BlaBlaCar.

• Поїзд «Київ — Москва», купе — 3517,13 грн ($128)
• Поїзд «Львів — Москва», купе — 4089,30 грн ($148)
• Літак «Київ — Мінськ — Москва» — від 8000 до 15 000 грн ($290 – $542)
• Літак «Київ — Мінськ — Санкт-Петербург» — від 9000 до 25 000 грн ($325 – $903)
• Автобус «Київ — Москва» — від 550 до 1100 грн ($20 – $40)
• Автобус «Київ — Санкт-Петербург» — від 1300 до 2100 грн ($50 – $75)
• BlaBlaCar від Києва до Москви — від 590 до 1000 грн ($22 – $37)

Водночас в Укрзалізниці кажуть, що кількість пасажирів цього напрямку щороку зменшується.

«Якщо у 2013 році сполученням Росія — Україна перевезли 5,1 мільйонів пасажирів, то вже у 2014-му — 2,2 мільйони; у 2015 — 1,2 мільйонів; у 2016 — 1 мільйон пасажирів. Торік УЗ перевезла 900 тисяч пасажирів», — розповіли Громадському в прес-службі відомства. За 7 місяців 2018 року поїздами в Росію скористалися 450 тисяч пасажирів — це на 89 тисяч менше, ніж у минулому році. Утім, у прес-службі уточнюють, що цьогоріч скасували частину причіпних вагонів, що теж може бути причиною зменшення кількості пасажирів.

Як повідомили Громадському в Державній службі статистики України, загалом кількість виїздів у Росію з України збільшилася. У 2017 році в Росію українці виїжджали майже 4,4 мільйонів разів — це на 13,4% більше, ніж у 2016 році. Уперше від 2014 року кількість виїздів до РФ стала рости.

За даними Федеральної служби безпеки РФ, у 2017 році в Україну приїхало майже 2,3 мільйонів росіян. Із них 8786 — з діловим візитом, 68 — як туристи, інші ж поїздки були приватного характеру.

Дістатися з Росії в Україну літаком можна лише через треті країни. Білоруський перевізник «Белавіа» одразу після заборони організував рейси «Київ — Москва» через Мінськ Фото: Belarusian Airlines

До чого призведе

Представники перевізників наразі не коментують пропозиції міністра. Як пояснив Громадському перший віце-президент громадської організації «Український транспортний союз» Володимир Балін, усі чекають на офіційний документ, який прояснить ситуацію. Що стосується ринку автобусних перевезень, то його можна розділити на кілька сегментів.

Перший сегмент — це міжнародні компанії, які здійснюють перевезення на території України. на подібні поїздки вони отримують дозвіл від держави, дорогами якої користуються. Як пояснює Володимир Балін, у разі заборони автобусного сполучення, із цими дозволами «потрібно буде щось робити». Балин не виключає, що їх можуть анулювати.

Другий сегмент — це українські перевізники, які працюють легально і теж отримують дозвіл від держави на подібні міжнародні поїздки.

Третій — нерегулярні нелегальні перевізники, які працюють без дозволу.

«У нас заборонені міжнародні перевезення автобусами, які розраховані на менш ніж 20 пасажирів, — каже Володимир Балін. — Ідеться про «Спринтери», в яких, наприклад, вісім пасажирських місць і великий багажний відділ, де теж можуть сидіти люди. Наскільки великий цей сегмент ринку, ніхто не скаже, адже за всіма документами вони проходять як легковики».

За даними Укрзалізниці, за першу половину 2018 року компанія отримала 177,580 мільйонів гривень (6,5 мільйонів доларів) прибутку від сполучення з Росією. Міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що українські перевізники не понесуть збитків від заборони. За його словами, ті потяги, які їздили в Росію, можуть виконувати перевезення Україною або в Європу. «Вони будуть генерувати такий же прибуток або навіть більший прибуток від перевезень в ЄС», — переконаний міністр.

Однак з ним не згоден Олександр Кава — радник голови Укравтодору і колишній заступник міністра інфраструктури України. «Потяги, які їздять у Росію, не можуть їздити в Європу через різницю в ширині колії», — пояснив Кава Громадському. Що стосується прибутку від поїздок Україною, то вона не зможе замінити прибуток від міжнародних поїздок, каже він:

«Візьмемо маршрут «Київ — Ужгород» і «Київ — Москва» — це приблизно однакова відстань. Купейний квиток за маршрутом «Київ — Ужгород» коштує від 220 гривень ($8). Купейний квиток до Москви — від 3000  гривень ($108). От і рахуйте різницю».

На думку експертів, повна заборона сполучення з Росією призведе до кількох наслідків. Передусім виросте кількість нелегальних перевізників. За словами Володимира Баліна, сегмент нелегалів на «Спринтерах» стане набагато чисельнішим. Олександр Кава підтверджує, що перевізники підуть у тінь, але від поїздок до Росії не відмовляться — на них є попит.

Що стосується залізничного сполучення, то, на думку Кави, можливі два варіанти. Якщо повідомлення збережеться через транзитні поїзди — молдовський і азербайджанський — то у виграші будуть саме ці країни. А надто Молдова — за прикладом Білорусі та «Белавіа», країна може запустити додаткові вагони й збільшити дохід. Ну, а якщо Україна заборонить і ці поїзди, відзначає Олександр Кава, то це може призвести до погіршення відносин з Молдовою. У будь-якому випадку, насамперед постраждають пасажири, левова частка яких — українці.

За підтримки «Медиасети»