Вірменська артилерійська позиція на вірменсько-азербайджанському кордоні в Нагірному Карабасі, 3 квітня 2016 року, архівне фото
Фото:

EPA/VAHRAM BAGHDASARYAN / PHOTOLURE

Із 12 липня тривають зіткнення на вірменсько-азербайджанському кордоні — взаємні обстріли то затихають, то спалахують з новою силою. Обидві сторони зазнають втрат, зокрема і серед вищого офіцерського складу. Так, з азербайджанської сторони загинули генерал-майор Полад Хашимов і полковник Ільгар Мірзоєв. З вірменської — майор Гаруша Амбарцумян і капітан Сос Елбакян. Експерти називають цей конфлікт найсерйознішим з часів «чотириденної війни» у квітні 2016 року.

Як почалися бої та де вони йдуть

Протистояння почалося з інциденту на кордоні Товузського району Азербайджану й Тавуської області Вірменії. Офіційні азербайджанські та вірменські джерела поширили суперечливу інформацію про цей інцидент. Незалежні ЗМІ вважають, що суть його зводиться до того, що азербайджанська військова вантажівка опинилась на контрольованій Вірменією території.

Зіткнення відбуваються на кордонах Тавуської області Вірменії та двох районів Азербайджану — Товузського і Газахського. Неподалік розташований кордон із Грузією.

Слід зазначити, що Газахський район має два анклави в Тавуській області. Ця гірська межа розташована за 170 км по прямій від Степанакерта — столиці невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки.

Протести в Азербайджані

Кровопролиття на кордоні спровокувало протести в Азербайджані. Пізно ввечері 14 липня тисячі людей вийшли на вулиці в Баку. Спочатку вони мали намір зустріти траурну процесію — в столицю Азербайджану привезли тіла загиблих військовослужбовців. Але незабаром збори переросли в протест. Головною вимогою присутніх було оголошення мобілізації, але люди також скандували «Іди!», ймовірно, звертаючись до начальника генштабу збройних сил Наджмеддіна Садигова. Деяким учасникам протесту вдалося прорватися в будівлю парламенту, згодом їх затримала поліція. Для розгону мітингу були застосовані водомети.

Протестний мітинг у Баку, Азербайджан, 14 липня 2020 року
Фото:

Мейдан ТВ

Реакція азербайджанської влади

Азербайджанська влада заявила, що необхідності оголошувати мобілізацію немає. Порушено кримінальну справу у зв'язку з заворушеннями; президент Ільхам Алієв звільнив міністра закордонних справ, який обіймав посаду 16 років. Колишнього міністра оборони Рагіма Газієва затримали за підозрою в розповсюдженні «неправдивих відомостей». Ексміністр поділився інформацією про кількість загиблих, і вона помітно розходилася з офіційними цифрами.

Можливі причини загострення

За загостренням конфлікту може стояти спроба відвернути людей від політичної та економічної кризи всередині країн, вважають експерти. Це припущення актуальне як для Азербайджану, так і для Вірменії — обидві країни, очевидно, стоять на порозі важкої економічної кризи, в обох — тривожні показники за кількістю інфікованих COVID-19.

Серед ймовірних причин ескалації нерідко називають й інтереси Росії. Зокрема, існує думка, що за допомогою загострення конфлікту Росія намагається покарати прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, якого вважають набагато більш прозахідним і менш слухняним, ніж його попередників.

Загострення також може бути пов'язане з газовим конфліктом між Туреччиною і Росією — так вважає експерт Вірменського інституту з питань безпеки і міжнародних справ Айк Габрієлян, слова якого наводить JAMnews.

Передісторія конфлікту

Вірменія та Азербайджан вже 30 років живуть у стані конфлікту через території Нагірного Карабаху — самопроголошеної республіки, яка відкололася від Азербайджанської РСР в 1991 році. У 1994 році Вірменія і невизнана міжнародною спільнотою НКР з одного боку й Азербайджан з іншого домовилися про припинення вогню. Однак учасники конфлікту продовжують звинувачувати один одного в порушенні перемир'я і використанні в зоні конфлікту мінометів, гранатометів, великокаліберних кулеметів, артилерії та снайперських гвинтівок. Щорічно в зоні конфлікту гинуть десятки людей.

Авторка: Діана Петріашвілі, Mediaset
Поділитись: