Загроза військового конфлікту залишається. Підсумки перемовин «НАТО — Росія»

Що відбулося?

Перемовини в форматі «НАТО — Росія» відбулися вперше з липня 2019-го. Відтоді відносини сторін значно погіршилися. Кремль закрив своє представництво при Альянсі та інформбюро НАТО в Росії. Натомість НАТО зменшило місію росіян при Альянсі до 10 людей. Тож ця зустріч могла стати кроком до відновлення співпраці.

На засіданні ради НАТО з Росією головував генсек Альянсу Єнс Столтенберг. Росію представляв заступник міністра закордонних справ Олександр Грушко та заступник глави міноборони Олександр Фомін. Американську сторону — заступниця держсекретаря Венді Шерман. Також були представники всіх країн-членів НАТО.

Дискусія тривала близько чотирьох годин. Значну частину розмови присвятили Україні.

Основні підсумки

«Позитивною ознакою є те, що всі країни-члени НАТО та Росія сіли за один стіл для обговорення предметної тематики після двох років, коли цю зустріч неможливо було скликати», — підсумував Столтенберг.

Також Генсек НАТО висловив побажання відновити місію Альянсу в Москві та російську дипломатичну присутність у штаб-квартирі в Брюсселі.

Однак заяв про розбіжності було більше, ніж про точки дотику. «Розмова вийшла доволі відвертою і прямою. Але разом із тим вона виявила велику кількість розбіжностей із фундаментальних питань», — розповів Олександр Грушко.

The Washington Post акцентує на значних відмінностях у питаннях щодо України. «Зустріч між представниками НАТО та Росії у середу мала високі ставки, але не додала нових домовленостей. А втім, західні дипломати висловили сподівання, що Кремль може врешті прийняти компромісні пропозиції, спрямовані на запобігання можливого вторгнення в Україну», — пише американське видання.

Питання контролю за озброєнням

Росіяни говорять про можливість компромісу за одним пунктом — обмеження озброєння. Проте згадують це в контексті відмови НАТО розміщувати ударні засоби в Європі, які б загрожували Росії. Інша сторона каже про необхідність взаємних обмежень.

«Ми готові обговорювати питання контролю за озброєнням, роззброєнням і обмеженням ракет та питання ядерної політики», — сказав Єнс Столтенберг після завершення зустрічі. Водночас генсек НАТО нагадав, що саме Росія порушила Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (підписаний між США та СРСР 1988 року). Але тепер Альянс прагне відновити ці домовленості.

Столтенберг запропонував росіянам узгодити графік зустрічей, щоб обговорити питання контролю за озброєнням. Але вони на це не погодилися. Заступниця держсекретаря Венді Шерман припустила, що російським дипломатам треба порадитися з Путіним щодо цих пропозицій. Також американці говорили про необхідність домовитися про прозорість військових навчань і зменшення кіберзагроз.

«Є певні пропозиції щодо контролю та обмеження озброєння, що могло сприяти наближенню до ескалації. Подивимось, чи цього буде достатньо для Росії», — підсумував в ефірі телеканалу «Україна 24» заступник генсека НАТО у 2012-2016 роках Александер Вершбоу.

Відповідь НАТО на російське «збирайте манаття»

Напередодні зустрічі заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков висловив бачення Москви щодо НАТО: «Вимагати в Росії поступок більше не вийде. НАТО треба збирати манаття і рушати до рубежів 1997 року». По суті, Кремль вимагає позбавити членства в Альянсі 14 країн-членів із 30 чинних. Зокрема — Польщу, Чехію, Угорщину, країни Балтії.

Під час обміну думками на зустрічі з НАТО росіяни повторили позицію, що Альянс має гарантувати припинення подальшого розширення та вивести свої сили зі східних країн НАТО.

«У 1997 році у двері НАТО стукалася лише одна країна, яка має загальні кордони з Росією. Це — Польща. Сьогодні до складу НАТО увійшли багато держав. І їхня територія використовується для проєкції сили, яка спрямована на Росію. Це серйозно погіршує нашу безпеку і створює для неї неприйнятні ризики, яким ми будемо протистояти», — заявивзаступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко.

Ця пропозиція з Москви отримала жорстку відповідь із боку США. Неприйнятною для всіх союзників НАТО назвала її Венді Шерман. «Ми не погоджуємося з тим, що НАТО не може розширюватися далі. Ми не збираємося погоджуватися повернутися в 1997 рік», — заявила заступниця держсекретаря США.

Ба більше, росіяни почули симетричну відповідь на своє «збирайте манаття». «Росія має збройні сили в Грузії, в Україні та в Молдові. Ці сили розташовані там без узгодження з урядами цих країн. Країни-члени закликали вивести ці сили», — сказав журналістам Єнс Столтенберг.

Питання вступу України до НАТО

Ще в середині грудня 2021 року Росія передала США та НАТО проєкти двох документів: угоду з НАТО та договір зі США про гарантії безпеки. В обох були пункти щодо відмови прийняти Україну до Альянсу.

Заступниця держсекретаря США Венді Шерман через свій Twitter-акаунт повторила позицію країн НАТО: кожна країна має суверенне право вибирати свій шлях.

Також і Єнс Столтенберг підтвердив непорушність позиції Альянсу щодо політики відкритих дверей. «Росія, звісно, не має права вето щодо питання, чи стане Україна членом НАТО», — сказав генсек. Додав, що союзники готові допомогти Україні з упровадженням реформ, які необхідні для вступу в НАТО.

The Washington Post у своєму матеріалі пише, що всі 30 членів НАТО висловили підтримку політиці відкритих дверей блоку, яка дозволить допустити Україну або Грузію. Водночас американське видання звертає увагу, що це може статися, якщо ці країни виконають вимоги щодо вступу в НАТО. Натомість членство України в Альянсі росіяни розцінюють як серйозну загрозу безпеці РФ.

Деескалація чи конфронтація?

Питання деескалації стало одним із найважливіших на зустрічі формату «НАТО — Росія». «Учасники висловили серйозне занепокоєння стосовно нарощування військ Росією в Україні та навколо неї. І закликали РФ до негайної деескалації», — розповів Столтенберг.

Венді Шерман доповнила, що Росії, власне, запропонували вибір між деескалацією та конфронтацією з наслідками. Пізніше в коментарях CNN вона розповіла, що, на її думку, Путін зібрав війська на кордоні України, щоб «тиснути на Європу та США, на євроатлантичні амбіції, залякати, примусити та також сказати: “У мене є багнети, які я можу задіяти в цій дискусії”».

Представники Росії озвучили свої вимоги щодо деескалації. Окрім гарантій невступу України в НАТО та припинення військової допомоги з боку Альянсу, це ще й питання виконання Києвом Мінських угод. «Необхідно примусити владу в Києві до повного та безумовного виконання Мінських угод… Будуть вони виконані — не буде жодної загрози ні безпеці України, ні її територіальній цілісності», — заявив Грушко.

Ще один учасник перемовин від Росії — заступник міністра оборони Олександр Фомін — попередив про можливість виникнення конфліктів. «Російська сторона неодноразово пропонувала Альянсу вжити заходів щодо деескалації ситуації. З боку Альянсу російські ініціативи були проігноровані. Це створює передумови виникнення інцидентів та конфліктів, підриває основи безпеки», — цитує Фоміна сайт Міноборони РФ.

Реакції НАТО та Росії

«Ніхто не очікував, що буде якийсь прорив. Сторони просто виклали свої позиції. Якщо буде певний прогрес, він повинен бути досягнений у майбутньому», — підсумував в ефірі телеканалу «Україна 24»заступник генсека НАТО у 2012-2016 роках Александер Вершбоу.

«Те, що станеться далі, матиме критичне значення для миру та безпеки в Європі. Єдиний шлях уперед — деескалація Росії та участь у змістовних дискусіях», — прокоментувала засідання Ради «НАТО — Росія» міністерка закордонних справ Великобританії Ліз Трасс.

Тим часом країни Балтії хочуть збільшити військову присутність союзників НАТО на своїх територіях.

«Ми обговорюємо з нашими союзниками збільшення їхньої присутності тут, щоби діяти як стримувальний фактор. Якщо ви подивитеся на карту, то країни Балтії — це півострів НАТО, і тому в нас є свої турботи», — сказала прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас в інтерв’ю Reuters.

«Якщо НАТО переходить на політику стримування, то з нашого боку буде політика контрстримування. Якщо це буде залякування, то буде контрзалякування. Якщо це буде пошук вразливих сторін в оборонній системі РФ, то буде й пошук вразливих сторін у НАТО. Це — не наш вибір. Але іншого не буде, якщо нам не вдасться переломити теперішній небезпечний перебіг подій», — попередив заступник міністра закордонних справ РФ Александр Грушко. Також він додав, що для захисту своєї безпеки Росія вживатиме заходи — аж до військових.

Реакція України

Позитивний результат у позиції країн НАТО на зустрічі з Росією побачив член української делегації у тристоронній контактній групі Сергій Гармаш. «Ці перемовини демонструють єдність США та Європи. Росія в разі прямої агресії зіштовхнеться з реакцією не тільки США, а й практично всього цивілізованого світу», — заявив Гармаш в ефірі телеканалу «Україна 24».

Проте додав, що бачить і ризик у тому, що США хочуть повного виконання Мінських домовленостей і відведення російських військ від кордонів України, про що напередодні заявила посолка США в НАТО Джуліана Сміт. «Якщо США хочуть бачити повне виконання Мінських домовленостей від Росії, то, я гадаю, вони можуть тиснути й на Україну також. Тут важливо розуміти, що вони бачать під повним виконанням? Ми пам’ятаємо, що нещодавно пані Нуланд говорила про певну автономію Донбасу, чого нема навіть у Мінських домовленостях. У цьому питанні ризик є, над ним треба працювати», — пояснив Гармаш.

Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк в інтерв'ю The Guardian заявив, що операція Росії проти України тепер здається неминучою після завершення дипломатичних перемовин зі США, НАТО та ОБСЄ цього тижня. «Заяви Москви надзвичайно агресивні, аж до грубості», — цитує британське видання Загороднюка. За його словами, «малоймовірно», що Кремль здійснить «масштабне вторгнення» в Україну. Хоча російській армії було б відносно легко захопити територію, солдати-окупанти незабаром опинилися б у непереможній партизанській війні, сказав він.

Про існування реальної загрози нового збройного конфлікту в Європі після завершення перемовин із Росією щодо України попередив і Генсек НАТО.

На момент готування цього матеріалу реакції офіційних осіб України на засідання ради «НАТО — Росія» не було.