Захід не допоможе Україні, поки та не почне реформи (огляд преси)

«Повільний колапс України» – під таким заголовком надрукована редакційна стаття у New York Times. Росія далі веде війну на Сході України, перемир'я де-факто не існує, українська економіка на краю прірви. Світові лідери продемонстрували своє ставлення до Росії, влаштувавши Путіну холодний прийом на саміті «Великої двадцятки» у Брісбені. Та всередині самої України проблем вистачає – пишуть автори. За місяць після парламентських виборів уряд у Києві досі не сформовано. Президент Порошенко і прем'єр Яценюк мають взяти персональну відповідальність за реформи: потрібна боротьба з корупцією і чітка стратегія реформ в політиці та економіці. Захід має дати зрозуміти Києву – допомоги не буде, доки не почнуться реформи, вважає редколегія газети. Має рацію єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Йоганнес Хан, коли говорить, що доки Київ не представить чітку стратегію реформ, доти не буде донорської конференції з допомоги Україні. Та і власне, реформи – це те, що за українці виходили рік тому на Майдан, підсумовує видання.

Американський економіст Андерс Ослунд у своєму блозі на сайті Peterson Institute for International Economics критикує український уряд за відсутність реформ. Коаліційна угода, проект якої підготували партії-переможці парламентських виборів, написана «мовою Брежнєва», в ній дуже мало конкретики і не схоже, що автори планують радикальні зміни. Політики продовжують сперечатися, скільки партій має бути в коаліції, як будуть ухвалюватися рішення, кому який портфель дістанеться, пише Ослунд. «Якщо українські лідери швидко не домовляться, то скоро може не стати предмету обговорення – України. Лише послухайте чіткі заяви Путіна!». На думку економіста, українська влада має керуватися трьома основними пріоритетами – по-перше, довести до ринкових ціни на енергоносії, скоротити бюджетні видатки на 1/10 ВВП, узаконити продаж землі приватним особам.

Східна Україна повертається в СРСР – про це пише видання The Daily Beast. «Шалених революціонерів у Донецьку та Луганську замінили бюрократи зі сталевим поглядом і загартовані в боях ветерани війни». Люди, які захоплювали адміністративні будівлі на Донбасі в квітні, не мали найменшого уявлення про те, як функціонують інституції: вони зі здивуванням реагували на пояснення працівників захопленої податкової, що гроші готівкою не зберігаються в її приміщенні. Зараз на зміну їм прийшли «апаратчики», колишні члени «Партії регіонів» та їх практики – відсутність прозорості, корупція та таємні оборудки. Зараз лідери «повстанців» стали більш раціональними – після того, як Київ заявив, що припиняє фінансувати окуповані регіони, вони з’ясовують, як підключитися до російської системи енергопостачання та банківського обслуговування.

Журналіст Люк Хардінг пише в газеті Guardian про «кадебістів», які перебувають при владі в Росії. Відколи Путін прийшов до влади, він перетворив Росію на гігантську шпигунську державу та повернув чимало технік Холодної війни, яким навчився в Ленінградській школі КДБ. Ці люди – нащадки радянської параноїдальної і ксенофобської системи, яка всюди шукає ворогів – зовнішніх та внутрішніх. Журналіст описує, як працював у Москві в 2007-му році – за ним всюди стежили люди у шкірянках, а квартиру, де він мешкав із родиною, за їх відсутності постійно обшукували, залишаючи по собі сліди. Та система ФСБ полює не лише на іноземних «шпигунів», а й на внутрішніх ворогів – отруєння полонієм екс-агента Олександра Литвиненка одне з підтверджень цього. Все це нагадує часи СРСР, однак є одна суттєва різниця: тоді КДБ, попри всю його могутність, було підзвітним комуністичній партії та Політбюро, веде далі автор. У сучасній Росії ФСБ та його представники самі є владою, найбільш впливовою і нікому не підзвітною.