Засновники «Karpaty.ua» розповіли про перспективи туризму в Карпатах | Hromadske.Idea

Ви ж не з Києва?

Ні, ми з міста Івано-Франківськ.

Останнім часом у нас багато гостей з Франківська. Ви в Києві по справам?

По справам, заодно заїхали до партнерів і до вас у гості.

Давайте спочатку розкажемо, що ви робите. Коли ви заснувались?

Саме доменне ім’я і ідея сайту виникли близько п’яти років тому. Все починалося з каталогу житла. Приблизно 10 років тому я мав практику працювати в схожому ресурсі, це був такий собі туристичний портал, що включав в себе заклади відпочинку в Карпатах.

Тобто ви не айтішники за освітою?

Я інженер-електрик. Як раз в студентські роки почав поширюватись Інтернет рух, було цікаво спробувати заробити кошти, подивитись як воно працює, і з’явилася ідея створення бази закладів відпочинку в Карпатах. Було складно працювати, оскільки люди взагалі не знали що таке Інтернет. Тобто ти приходиш до людини, і пропонуєш їй розмістити свій заклад на сайті, де велика кількість аудиторії. Люди дивувались як це так, що ми з Франківська, а нас буде бачити київська аудиторія. Приходилось пояснювати все на пальцях. В ті часи було просто розкрутити якийсь сайт, тому що пошукові системи не були настільки розумні. Але так склалися обставини, що я змушений був від того проекту відійти. Після закінчення університету я почав займатися по спеціальності, але зрозумів, що дуже люблю цю справу. Я так почав сумувати за цим діло, що мені потрібно було щось нове. Я захопився тим, що був вільний домен «Karpaty.ua» і це мене стимульнуло. Саме доменне ім’я було важко зареєструвати. Для цього потрібна була торгівельна марка, що виготовляється 1.5 роки.

Тобто торгівельна марка в Україні виготовляється 1.5 роки?

Офіційно – так. Але були варіанти знайти торгівельну марку з іншого класу. У нас в Калуші є таке пиво з однойменною назвою. Я приїхав до них і попросив їх зареєструвати «Карпати» на якихось умовах. Вони злякались і на дзвінки не відповідали. Потім я вирішив зареєструвати торгівельну марку. Знайшов в Києві фірмочку, яка зробила це дуже швидко. За три тижні я отримав торгівельну марку, правда це було трішечки дорожче.

Це велика проблема, що люди приїжджають в якесь місце і не знать, що їм там робити?

Це одна з головних проблем. І це одна з проблем з яких ми почали новий ресурс. Раніше «Karpaty.ua» це був каталог з житлом. Сьогодні це об’єкти, події та житло. Більшість людей, що їдуть в Карпати, не планують подорож наперед. Вони приїжджають, виходять на вулицю і не знають що робити. Плюс немає Інтернету і хорошого мобільного зв’язку. Вони ходять і просять показати їм що-небудь. Люди не вміють планувати свою подорож. Карпати відрізняються тим, що трохи відстають в інформатизаційному розвитку – немає хороших гайдів про Карпати. У нас вже є три стовпи, на яких ми будуємо сервіс, але це тільки початок. Пізніше буде наразі цікавіше і простіше. Уже зараз ми пишемо мобільний гайд. Юзер зможе сам генерувати свою подорож. Ви зможете створити подорож, ще там не бувши, і запропонувати своїм друзям туди поїхати.

Якщо говорити про об’єкти та місця, що ви радите. Ви намагаєтесь з ними співпрацювати і робити систему рейтингів?

У всіх об’єктах, що у нас є, ми були. Всі фотографії об’єктів – наші фото. Це по бронюванню. По путівнику – ми частину фотографі купуємо, а за частину домовляємось, щоб нам них надавали. Зараз у Карпатах нараховується 1400 природоохоронних об’єктів, і обійти них за якийсь термін дуже складно.

Як бути з інфраструктурою та сервісом? Є два типи туристів: одні можуть приїхати з рюкзаками і з наметами піти в гори, інші хочуть забронювати житло і доїхати комфортно.

Після тої ситуації з Кримом літній відпочинок в Карпатах за два останні сезони це Крим 5 років тому – там нема де яблуку впасти. Зараз відбувся туристичний бум, і дуже багато готелів почали будувати басейни.

Наскільки я розумію, то держава дуже слабо просуває тему туризму в Карпатах?

Дуже слабо. У нас є величезні проблеми – дороги. Проблема є й інша. Підприємців, що починають бізнес, потрібно вчити, як правильно це робити. Є, наприклад, садиба, і їй варто сказати, що завісити всі стіни килимами недобре. Мені здається, що в цьому плані наша країна відстає. Наше міністерство туризму мало б цим займатись.

А міністерство взагалі потрібне? Чи бізнес сам впорається?

Бізнесу це потрібно, бо вони самі не можуть придумати… Можливо з часом воно відшліфується. Ми маємо досвід інших країн. Потрібно урегулювання бізнесу на місці. Карпати заселюють і забудовують так, що вони починають втрачати свою автентичність. Якщо раніше там були просто котеджики, то зараз там починають будувати величезні готелі різного формату. Ти приїжджаєш в Яремче і його просто неможливо впізнати, воно вже не те, як 10 років тому. Наприклад, якщо б ви хотіли побудувати готель в Альпах, то тобі б дали два варіанти стилю побудови. Свій стиль тобі б не дали побудувати. Вони створюють комплексно загальне бачення Альп.

Тобто це урегулювання йде зі сторони держави?

Так. Нам таке теж потрібно. Плюс нам потрібно навчання сервісу. Хто там бізнесмени? Люди, о побудували хату і здають її в оренду. Але вони не мають відповідної освіти. Вони роблять як вміють.

Хто їх буде вчити? Держава ж не може змусити посміхатись клієнту та бути милим.

Бізнес має вчити бізнес. Треба проводити для місцевих тренінги. Вони бояться навчитись чогось іншого, але якщо їм пояснити, що садиба готелю не конкурент, але вони не розуміють переваг. Ми почали спілкуватись з владою, про те, щоб пояснювати людям як вести клієнта. Ми можемо це зробити, але нам потрібна допомога великих готелів. Разом легше будувати систему.

Як зараз в Івано-Франківську з темою туризму? Вона підтримується владою?

Тут так само бізнес підтримує бізнес. «Тепле місто» генерує навколо себе людей і ідеї. І влада дивиться на них вже по іншому. Їхню думку сильно поважають.

За скільки вони це зробили? Мені цікаво, як люди в інших містах можуть зробити такий рух, до якого влада змушена буде прислухатись.

Мені здається, що це близько 2-3 років. Але потрібен бути кістяк, та такі люди, як Юрко Фелюк. Що створюють навколо себе середу однодумців.

Є якась статистика, скільки приїжджає в регіон українців і іноземців?

Нема жодної статистики. Ми спеціально до зустрічі з вами хотіли її підготувати, алевитратив на це декілька днів і статистики не знайшов. Ніхто її не веде. Я не знаю, чому вона не ведеться. Курорт «Буковель» веде статистику, але не розбиває по громадянству. За сезон там відпочиває близько 2 мільйонів людей. Всі вони їдуть або через Франківськ, або через Львів. Нещодавно було анонсовано, що зараз там відпочиває близько 8 тисяч людей.

А ви не намагалися з місцевою владою, або з міністерством вийти на контакт? Наскільки я зрозумів, то статистики немає, бо її ніхто не збирає?

Так.

А як можна надати сервіс, якщо ти не знаєш кому його надавати?

Ми почали щось робити, але не дуже встигаємо. Ми декілька місяців назад вийшли на ринок і побачили, як цей ресурс потрібен. Ми хотіли б почути критику, але не тримали жодного поганого відгуку. Наша команда зараз налічує 15 людей. Кістяк команди – 9 людей.

А хто складає маршрути?

Наші копірайтери самі люблять ходити в гори. У них за 5-7 років накопилося своїх описаних маршрутів.

Ви вже глибоко в тему туризму занурені. За останній час держава почала звертати увагу?

Поки що не звертає увагу. Нещодавно ми ходило по чорногорських озерах, де їздять машини, купа пилюки. Держава це ніяк не регулює. Чому не поставити шлагбаум і брати гроші, а потім вкладати їх в якийсь розвиток?

За які кошти ви робите свій сервіс?

Проект комерціалізований. Він починався з бази садиб і зараз це фінансова складова. На поточний момент ми беремо з клієнтів абонплату за розміщення в каталозі.

Для того, щоб розвивати інфраструктуру потрібні чималі інвестиції. Це мають бути тільки державні інвестиції, чи сам бізнес може потягнути це?

Скажімо так, великий туризм в Карпатах почався з Буковелю. До того село Паляниця була така глуш, що туди навіть автобуси не їздили. Зараз сотка землі там коштує десятки тисяч доларів. Мені здається, що початок вже даний. Держава, на сьогоднішній момент, підтримує більше на словах. Мені важко сказати, як влада може взяти, і допомогти.

Чи може бізнес тиснути на державу? Наприклад, що вони великий бізнес і не можуть самі відремонтувати дорогу.

Це спірне питання, тому що Буковель частину дороги за свої кошти зробили.

Розкажіть ще про «Тепле місто».

Зараз це дуже велика структура. Є декілька напрямків та проектів, які вони ведуть. Є люди, що слідкують за тим, куди тепле місто має рухатись. В платформі є партнери, що підтримують проект.

Чим вони взагалі займаються?

Це люди, що займаються розвитком Івано-Франківська. Є спортивний фестиваль «40», що привернув сильну увагу до міста. «Urban Space 100», заклад якому аналогів немає. 80% від їх прибутку йде на розвиток міста.

Чи можуть іноземні інвестиції зайти сюди і підбадьорити інфраструктуру Карпат?

Ми прецедентів не знаємо, але думаємо, що це цілком реально. Карпати не закінчуються в Україні. Можна сказати, що тут вони нижчі. Можна було б розвивати цей регіон спільно з країнами, де ці гори вищі.

Якщо завтра я поїду відпочити в Карпати, куди мені їхати?

Я б особисто їхав кудись де менш розвинута інфраструктура і збереглись традиції Наприклад, якщо поїхати в село Космач і в неділю піти до церкви, то ви побачите багато людей в вишиванках. Ви зможете на дорозі зустріти там гуцула і купити в нього бринзи. Через хату ви зустрінете якогось майстра, що шиє постоли, або пряде. Я віддаю перевагу такому туризму. Якщо ви любите просто подихати повітрям і потанцювати, то вам треба обирати Яремче, де більш людно.

А якщо я люблю їсти, то куди мені?

Якщо любите їсти, то в Карпатах з їжею немає жодних проблем.
/розшифрував Нікіта Сергійчук

Ви ж не з Києва?

Ні, ми з міста Івано-Франківськ.

Останнім часом у нас багато гостей з Франківська. Ви в Києві по справам?

По справам, заодно заїхали до партнерів і до вас у гості.

Давайте спочатку розкажемо, що ви робите. Коли ви заснувались?

Саме доменне ім’я і ідея сайту виникли близько п’яти років тому. Все починалося з каталогу житла. Приблизно 10 років тому я мав практику працювати в схожому ресурсі, це був такий собі туристичний портал, що включав в себе заклади відпочинку в Карпатах.

Тобто ви не айтішники за освітою?

Я інженер-електрик. Як раз в студентські роки почав поширюватись Інтернет рух, було цікаво спробувати заробити кошти, подивитись як воно працює, і з’явилася ідея створення бази закладів відпочинку в Карпатах. Було складно працювати, оскільки люди взагалі не знали що таке Інтернет. Тобто ти приходиш до людини, і пропонуєш їй розмістити свій заклад на сайті, де велика кількість аудиторії. Люди дивувались як це так, що ми з Франківська, а нас буде бачити київська аудиторія. Приходилось пояснювати все на пальцях. В ті часи було просто розкрутити якийсь сайт, тому що пошукові системи не були настільки розумні. Але так склалися обставини, що я змушений був від того проекту відійти. Після закінчення університету я почав займатися по спеціальності, але зрозумів, що дуже люблю цю справу. Я так почав сумувати за цим діло, що мені потрібно було щось нове. Я захопився тим, що був вільний домен «Karpaty.ua» і це мене стимульнуло. Саме доменне ім’я було важко зареєструвати. Для цього потрібна була торгівельна марка, що виготовляється 1.5 роки.

Тобто торгівельна марка в Україні виготовляється 1.5 роки?

Офіційно – так. Але були варіанти знайти торгівельну марку з іншого класу. У нас в Калуші є таке пиво з однойменною назвою. Я приїхав до них і попросив їх зареєструвати «Карпати» на якихось умовах. Вони злякались і на дзвінки не відповідали. Потім я вирішив зареєструвати торгівельну марку. Знайшов в Києві фірмочку, яка зробила це дуже швидко. За три тижні я отримав торгівельну марку, правда це було трішечки дорожче.

Це велика проблема, що люди приїжджають в якесь місце і не знать, що їм там робити?

Це одна з головних проблем. І це одна з проблем з яких ми почали новий ресурс. Раніше «Karpaty.ua» це був каталог з житлом. Сьогодні це об’єкти, події та житло. Більшість людей, що їдуть в Карпати, не планують подорож наперед. Вони приїжджають, виходять на вулицю і не знають що робити. Плюс немає Інтернету і хорошого мобільного зв’язку. Вони ходять і просять показати їм що-небудь. Люди не вміють планувати свою подорож. Карпати відрізняються тим, що трохи відстають в інформатизаційному розвитку – немає хороших гайдів про Карпати. У нас вже є три стовпи, на яких ми будуємо сервіс, але це тільки початок. Пізніше буде наразі цікавіше і простіше. Уже зараз ми пишемо мобільний гайд. Юзер зможе сам генерувати свою подорож. Ви зможете створити подорож, ще там не бувши, і запропонувати своїм друзям туди поїхати.

Якщо говорити про об’єкти та місця, що ви радите. Ви намагаєтесь з ними співпрацювати і робити систему рейтингів?

У всіх об’єктах, що у нас є, ми були. Всі фотографії об’єктів – наші фото. Це по бронюванню. По путівнику – ми частину фотографі купуємо, а за частину домовляємось, щоб нам них надавали. Зараз у Карпатах нараховується 1400 природоохоронних об’єктів, і обійти них за якийсь термін дуже складно.

Як бути з інфраструктурою та сервісом? Є два типи туристів: одні можуть приїхати з рюкзаками і з наметами піти в гори, інші хочуть забронювати житло і доїхати комфортно.

Після тої ситуації з Кримом літній відпочинок в Карпатах за два останні сезони це Крим 5 років тому – там нема де яблуку впасти. Зараз відбувся туристичний бум, і дуже багато готелів почали будувати басейни.

Наскільки я розумію, то держава дуже слабо просуває тему туризму в Карпатах?

Дуже слабо. У нас є величезні проблеми – дороги. Проблема є й інша. Підприємців, що починають бізнес, потрібно вчити, як правильно це робити. Є, наприклад, садиба, і їй варто сказати, що завісити всі стіни килимами недобре. Мені здається, що в цьому плані наша країна відстає. Наше міністерство туризму мало б цим займатись.

А міністерство взагалі потрібне? Чи бізнес сам впорається?

Бізнесу це потрібно, бо вони самі не можуть придумати… Можливо з часом воно відшліфується. Ми маємо досвід інших країн. Потрібно урегулювання бізнесу на місці. Карпати заселюють і забудовують так, що вони починають втрачати свою автентичність. Якщо раніше там були просто котеджики, то зараз там починають будувати величезні готелі різного формату. Ти приїжджаєш в Яремче і його просто неможливо впізнати, воно вже не те, як 10 років тому. Наприклад, якщо б ви хотіли побудувати готель в Альпах, то тобі б дали два варіанти стилю побудови. Свій стиль тобі б не дали побудувати. Вони створюють комплексно загальне бачення Альп.

Тобто це урегулювання йде зі сторони держави?

Так. Нам таке теж потрібно. Плюс нам потрібно навчання сервісу. Хто там бізнесмени? Люди, о побудували хату і здають її в оренду. Але вони не мають відповідної освіти. Вони роблять як вміють.

Хто їх буде вчити? Держава ж не може змусити посміхатись клієнту та бути милим.

Бізнес має вчити бізнес. Треба проводити для місцевих тренінги. Вони бояться навчитись чогось іншого, але якщо їм пояснити, що садиба готелю не конкурент, але вони не розуміють переваг. Ми почали спілкуватись з владою, про те, щоб пояснювати людям як вести клієнта. Ми можемо це зробити, але нам потрібна допомога великих готелів. Разом легше будувати систему.

Як зараз в Івано-Франківську з темою туризму? Вона підтримується владою?

Тут так само бізнес підтримує бізнес. «Тепле місто» генерує навколо себе людей і ідеї. І влада дивиться на них вже по іншому. Їхню думку сильно поважають.

За скільки вони це зробили? Мені цікаво, як люди в інших містах можуть зробити такий рух, до якого влада змушена буде прислухатись.

Мені здається, що це близько 2-3 років. Але потрібен бути кістяк, та такі люди, як Юрко Фелюк. Що створюють навколо себе середу однодумців.

Є якась статистика, скільки приїжджає в регіон українців і іноземців?

Нема жодної статистики. Ми спеціально до зустрічі з вами хотіли її підготувати, алевитратив на це декілька днів і статистики не знайшов. Ніхто її не веде. Я не знаю, чому вона не ведеться. Курорт «Буковель» веде статистику, але не розбиває по громадянству. За сезон там відпочиває близько 2 мільйонів людей. Всі вони їдуть або через Франківськ, або через Львів. Нещодавно було анонсовано, що зараз там відпочиває близько 8 тисяч людей.

А ви не намагалися з місцевою владою, або з міністерством вийти на контакт? Наскільки я зрозумів, то статистики немає, бо її ніхто не збирає?

Так.

А як можна надати сервіс, якщо ти не знаєш кому його надавати?

Ми почали щось робити, але не дуже встигаємо. Ми декілька місяців назад вийшли на ринок і побачили, як цей ресурс потрібен. Ми хотіли б почути критику, але не тримали жодного поганого відгуку. Наша команда зараз налічує 15 людей. Кістяк команди – 9 людей.

А хто складає маршрути?

Наші копірайтери самі люблять ходити в гори. У них за 5-7 років накопилося своїх описаних маршрутів.

Ви вже глибоко в тему туризму занурені. За останній час держава почала звертати увагу?

Поки що не звертає увагу. Нещодавно ми ходило по чорногорських озерах, де їздять машини, купа пилюки. Держава це ніяк не регулює. Чому не поставити шлагбаум і брати гроші, а потім вкладати їх в якийсь розвиток?

За які кошти ви робите свій сервіс?

Проект комерціалізований. Він починався з бази садиб і зараз це фінансова складова. На поточний момент ми беремо з клієнтів абонплату за розміщення в каталозі.

Для того, щоб розвивати інфраструктуру потрібні чималі інвестиції. Це мають бути тільки державні інвестиції, чи сам бізнес може потягнути це?

Скажімо так, великий туризм в Карпатах почався з Буковелю. До того село Паляниця була така глуш, що туди навіть автобуси не їздили. Зараз сотка землі там коштує десятки тисяч доларів. Мені здається, що початок вже даний. Держава, на сьогоднішній момент, підтримує більше на словах. Мені важко сказати, як влада може взяти, і допомогти.

Чи може бізнес тиснути на державу? Наприклад, що вони великий бізнес і не можуть самі відремонтувати дорогу.

Це спірне питання, тому що Буковель частину дороги за свої кошти зробили.

Розкажіть ще про «Тепле місто».

Зараз це дуже велика структура. Є декілька напрямків та проектів, які вони ведуть. Є люди, що слідкують за тим, куди тепле місто має рухатись. В платформі є партнери, що підтримують проект.

Чим вони взагалі займаються?

Це люди, що займаються розвитком Івано-Франківська. Є спортивний фестиваль «40», що привернув сильну увагу до міста. «Urban Space 100», заклад якому аналогів немає. 80% від їх прибутку йде на розвиток міста.

Чи можуть іноземні інвестиції зайти сюди і підбадьорити інфраструктуру Карпат?

Ми прецедентів не знаємо, але думаємо, що це цілком реально. Карпати не закінчуються в Україні. Можна сказати, що тут вони нижчі. Можна було б розвивати цей регіон спільно з країнами, де ці гори вищі.

Якщо завтра я поїду відпочити в Карпати, куди мені їхати?

Я б особисто їхав кудись де менш розвинута інфраструктура і збереглись традиції Наприклад, якщо поїхати в село Космач і в неділю піти до церкви, то ви побачите багато людей в вишиванках. Ви зможете на дорозі зустріти там гуцула і купити в нього бринзи. Через хату ви зустрінете якогось майстра, що шиє постоли, або пряде. Я віддаю перевагу такому туризму. Якщо ви любите просто подихати повітрям і потанцювати, то вам треба обирати Яремче, де більш людно.

А якщо я люблю їсти, то куди мені?

Якщо любите їсти, то в Карпатах з їжею немає жодних проблем.
/розшифрував Нікіта Сергійчук

Ви ж не з Києва?

Ні, ми з міста Івано-Франківськ.

Останнім часом у нас багато гостей з Франківська. Ви в Києві по справам?

По справам, заодно заїхали до партнерів і до вас у гості.

Давайте спочатку розкажемо, що ви робите. Коли ви заснувались?

Саме доменне ім’я і ідея сайту виникли близько п’яти років тому. Все починалося з каталогу житла. Приблизно 10 років тому я мав практику працювати в схожому ресурсі, це був такий собі туристичний портал, що включав в себе заклади відпочинку в Карпатах.

Тобто ви не айтішники за освітою?

Я інженер-електрик. Як раз в студентські роки почав поширюватись Інтернет рух, було цікаво спробувати заробити кошти, подивитись як воно працює, і з’явилася ідея створення бази закладів відпочинку в Карпатах. Було складно працювати, оскільки люди взагалі не знали що таке Інтернет. Тобто ти приходиш до людини, і пропонуєш їй розмістити свій заклад на сайті, де велика кількість аудиторії. Люди дивувались як це так, що ми з Франківська, а нас буде бачити київська аудиторія. Приходилось пояснювати все на пальцях. В ті часи було просто розкрутити якийсь сайт, тому що пошукові системи не були настільки розумні. Але так склалися обставини, що я змушений був від того проекту відійти. Після закінчення університету я почав займатися по спеціальності, але зрозумів, що дуже люблю цю справу. Я так почав сумувати за цим діло, що мені потрібно було щось нове. Я захопився тим, що був вільний домен «Karpaty.ua» і це мене стимульнуло. Саме доменне ім’я було важко зареєструвати. Для цього потрібна була торгівельна марка, що виготовляється 1.5 роки.

Тобто торгівельна марка в Україні виготовляється 1.5 роки?

Офіційно – так. Але були варіанти знайти торгівельну марку з іншого класу. У нас в Калуші є таке пиво з однойменною назвою. Я приїхав до них і попросив їх зареєструвати «Карпати» на якихось умовах. Вони злякались і на дзвінки не відповідали. Потім я вирішив зареєструвати торгівельну марку. Знайшов в Києві фірмочку, яка зробила це дуже швидко. За три тижні я отримав торгівельну марку, правда це було трішечки дорожче.

Це велика проблема, що люди приїжджають в якесь місце і не знать, що їм там робити?

Це одна з головних проблем. І це одна з проблем з яких ми почали новий ресурс. Раніше «Karpaty.ua» це був каталог з житлом. Сьогодні це об’єкти, події та житло. Більшість людей, що їдуть в Карпати, не планують подорож наперед. Вони приїжджають, виходять на вулицю і не знають що робити. Плюс немає Інтернету і хорошого мобільного зв’язку. Вони ходять і просять показати їм що-небудь. Люди не вміють планувати свою подорож. Карпати відрізняються тим, що трохи відстають в інформатизаційному розвитку – немає хороших гайдів про Карпати. У нас вже є три стовпи, на яких ми будуємо сервіс, але це тільки початок. Пізніше буде наразі цікавіше і простіше. Уже зараз ми пишемо мобільний гайд. Юзер зможе сам генерувати свою подорож. Ви зможете створити подорож, ще там не бувши, і запропонувати своїм друзям туди поїхати.

Якщо говорити про об’єкти та місця, що ви радите. Ви намагаєтесь з ними співпрацювати і робити систему рейтингів?

У всіх об’єктах, що у нас є, ми були. Всі фотографії об’єктів – наші фото. Це по бронюванню. По путівнику – ми частину фотографі купуємо, а за частину домовляємось, щоб нам них надавали. Зараз у Карпатах нараховується 1400 природоохоронних об’єктів, і обійти них за якийсь термін дуже складно.

Як бути з інфраструктурою та сервісом? Є два типи туристів: одні можуть приїхати з рюкзаками і з наметами піти в гори, інші хочуть забронювати житло і доїхати комфортно.

Після тої ситуації з Кримом літній відпочинок в Карпатах за два останні сезони це Крим 5 років тому – там нема де яблуку впасти. Зараз відбувся туристичний бум, і дуже багато готелів почали будувати басейни.

Наскільки я розумію, то держава дуже слабо просуває тему туризму в Карпатах?

Дуже слабо. У нас є величезні проблеми – дороги. Проблема є й інша. Підприємців, що починають бізнес, потрібно вчити, як правильно це робити. Є, наприклад, садиба, і їй варто сказати, що завісити всі стіни килимами недобре. Мені здається, що в цьому плані наша країна відстає. Наше міністерство туризму мало б цим займатись.

А міністерство взагалі потрібне? Чи бізнес сам впорається?

Бізнесу це потрібно, бо вони самі не можуть придумати… Можливо з часом воно відшліфується. Ми маємо досвід інших країн. Потрібно урегулювання бізнесу на місці. Карпати заселюють і забудовують так, що вони починають втрачати свою автентичність. Якщо раніше там були просто котеджики, то зараз там починають будувати величезні готелі різного формату. Ти приїжджаєш в Яремче і його просто неможливо впізнати, воно вже не те, як 10 років тому. Наприклад, якщо б ви хотіли побудувати готель в Альпах, то тобі б дали два варіанти стилю побудови. Свій стиль тобі б не дали побудувати. Вони створюють комплексно загальне бачення Альп.

Тобто це урегулювання йде зі сторони держави?

Так. Нам таке теж потрібно. Плюс нам потрібно навчання сервісу. Хто там бізнесмени? Люди, о побудували хату і здають її в оренду. Але вони не мають відповідної освіти. Вони роблять як вміють.

Хто їх буде вчити? Держава ж не може змусити посміхатись клієнту та бути милим.

Бізнес має вчити бізнес. Треба проводити для місцевих тренінги. Вони бояться навчитись чогось іншого, але якщо їм пояснити, що садиба готелю не конкурент, але вони не розуміють переваг. Ми почали спілкуватись з владою, про те, щоб пояснювати людям як вести клієнта. Ми можемо це зробити, але нам потрібна допомога великих готелів. Разом легше будувати систему.

Як зараз в Івано-Франківську з темою туризму? Вона підтримується владою?

Тут так само бізнес підтримує бізнес. «Тепле місто» генерує навколо себе людей і ідеї. І влада дивиться на них вже по іншому. Їхню думку сильно поважають.

За скільки вони це зробили? Мені цікаво, як люди в інших містах можуть зробити такий рух, до якого влада змушена буде прислухатись.

Мені здається, що це близько 2-3 років. Але потрібен бути кістяк, та такі люди, як Юрко Фелюк. Що створюють навколо себе середу однодумців.

Є якась статистика, скільки приїжджає в регіон українців і іноземців?

Нема жодної статистики. Ми спеціально до зустрічі з вами хотіли її підготувати, алевитратив на це декілька днів і статистики не знайшов. Ніхто її не веде. Я не знаю, чому вона не ведеться. Курорт «Буковель» веде статистику, але не розбиває по громадянству. За сезон там відпочиває близько 2 мільйонів людей. Всі вони їдуть або через Франківськ, або через Львів. Нещодавно було анонсовано, що зараз там відпочиває близько 8 тисяч людей.

А ви не намагалися з місцевою владою, або з міністерством вийти на контакт? Наскільки я зрозумів, то статистики немає, бо її ніхто не збирає?

Так.

А як можна надати сервіс, якщо ти не знаєш кому його надавати?

Ми почали щось робити, але не дуже встигаємо. Ми декілька місяців назад вийшли на ринок і побачили, як цей ресурс потрібен. Ми хотіли б почути критику, але не тримали жодного поганого відгуку. Наша команда зараз налічує 15 людей. Кістяк команди – 9 людей.

А хто складає маршрути?

Наші копірайтери самі люблять ходити в гори. У них за 5-7 років накопилося своїх описаних маршрутів.

Ви вже глибоко в тему туризму занурені. За останній час держава почала звертати увагу?

Поки що не звертає увагу. Нещодавно ми ходило по чорногорських озерах, де їздять машини, купа пилюки. Держава це ніяк не регулює. Чому не поставити шлагбаум і брати гроші, а потім вкладати їх в якийсь розвиток?

За які кошти ви робите свій сервіс?

Проект комерціалізований. Він починався з бази садиб і зараз це фінансова складова. На поточний момент ми беремо з клієнтів абонплату за розміщення в каталозі.

Для того, щоб розвивати інфраструктуру потрібні чималі інвестиції. Це мають бути тільки державні інвестиції, чи сам бізнес може потягнути це?

Скажімо так, великий туризм в Карпатах почався з Буковелю. До того село Паляниця була така глуш, що туди навіть автобуси не їздили. Зараз сотка землі там коштує десятки тисяч доларів. Мені здається, що початок вже даний. Держава, на сьогоднішній момент, підтримує більше на словах. Мені важко сказати, як влада може взяти, і допомогти.

Чи може бізнес тиснути на державу? Наприклад, що вони великий бізнес і не можуть самі відремонтувати дорогу.

Це спірне питання, тому що Буковель частину дороги за свої кошти зробили.

Розкажіть ще про «Тепле місто».

Зараз це дуже велика структура. Є декілька напрямків та проектів, які вони ведуть. Є люди, що слідкують за тим, куди тепле місто має рухатись. В платформі є партнери, що підтримують проект.

Чим вони взагалі займаються?

Це люди, що займаються розвитком Івано-Франківська. Є спортивний фестиваль «40», що привернув сильну увагу до міста. «Urban Space 100», заклад якому аналогів немає. 80% від їх прибутку йде на розвиток міста.

Чи можуть іноземні інвестиції зайти сюди і підбадьорити інфраструктуру Карпат?

Ми прецедентів не знаємо, але думаємо, що це цілком реально. Карпати не закінчуються в Україні. Можна сказати, що тут вони нижчі. Можна було б розвивати цей регіон спільно з країнами, де ці гори вищі.

Якщо завтра я поїду відпочити в Карпати, куди мені їхати?

Я б особисто їхав кудись де менш розвинута інфраструктура і збереглись традиції Наприклад, якщо поїхати в село Космач і в неділю піти до церкви, то ви побачите багато людей в вишиванках. Ви зможете на дорозі зустріти там гуцула і купити в нього бринзи. Через хату ви зустрінете якогось майстра, що шиє постоли, або пряде. Я віддаю перевагу такому туризму. Якщо ви любите просто подихати повітрям і потанцювати, то вам треба обирати Яремче, де більш людно.

А якщо я люблю їсти, то куди мені?

Якщо любите їсти, то в Карпатах з їжею немає жодних проблем.
/розшифрував Нікіта Сергійчук