Громадське ТБ Запоріжжя продовжує розповідати історії людей, змушених тікати від війни і починати на новому місці життя спочатку. Героїня цієї серії - Світлана Ванюхіна з Донецька. Переїхати жінка разом зі своїм чоловіком вирішили одразу, як почались перші обстріли Мар'їнки. Попри небезпеку для життя, довелося вмовляти маму покинути місто.

«Ми чули обстріли навіть у себе в центрі, я зрозуміла, що не можу жити в таких умовах, і звикати до цього я не хочу... Але маму мусили трохи до цього підготувати, вона не одразу з цим змирилась, не хотіла залишати дім.»

У Запоріжжі Світлана знайшла роботу, пов'язану з підтримкою таких, як вона - допомагає з працевлаштуванням пересенленцям з Донеччини та Луганщини. Жінка запевняє, її життя у Запоріжжі інтенсивніше, ніж було в Донецьку: «Я знайшла собі роботу і занурилась повністю у нову справу. Озиратись назад - це не про мене зараз. Намагаюсь людям пояснювати, що треба йти далі, далі жити. Дивитись назад - скільки це, 5-10-20 років? Так і життя мине…»

Працюючи, Світлана чує багато страшних історій від інших переселенців, намагається підтримати, знайти позитивні моменти в переїзді кожного, адже на собі відчула, як це важко, залишитись без дому. Щодо знайомих, родичів та друзів, каже, багато хто залишився в Донецьку, та стосунки з ними не розірвала: «Ми тут адаптуємось до нинішніх умов, вони адаптуються там, як можуть... Спілкуємось у соцмережах, зідзвонюємось. Різні настрої, але всі хочуть миру, всі хочуть спокою,  всі хочуть жити далі, ростити своїх дітей і налагоджувати своє життя.»   

/Hromadske.Запоріжжя

Поділитись: