Опенспейс у сільраді і 5G на городі: як у Вірменії з'явилося перше смартсело

У Вірменії активно обговорюють село Дебед і його останні успіхи. Воно розташоване в Лорійській області, на околиці Гугаркського лісу, в одній з найпривабливіших зелених зон країни. Але тепер Дебед славиться не лише своєю природою, а й новими можливостями. Його навіть називають першим смартселом Вірменії. Хоча це поки що радше перебільшення, ніж реальність, підхід, який застосовується для розвитку села, — саме такий.

Завдяки змінам не тільки місцеві жителі перестали виїжджати з села на заробітки, а й з'явилося поповнення. Сюди стали приїжджати працювати жителі сусідніх сіл і навіть міст. Всі подробиці про те, що відбувається в Дебеді, — у матеріалі наших колег з JAMnews.

«Розумне село»

Все почалося з того, що благодійний фонд «Діти Вірменії» (COAF — Children of Armenia Fund) побудував у цій місцевості смартцентр і забезпечив Дебед надшвидкісним інтернетом, якого немає у багатьох селах Вірменії.

«Це одна з умов для розвитку села. Такий підхід сприяє міграції з міст в село. Люди, які працюють віддалено, IT-фахівці можуть спокійно оселитися на необхідний їм час в Дебеді і працювати тут, витрачати тут свої гроші», — говорить менеджер з комунікацій фонду «Діти Вірменії» Давид Манукян.

Потім відбулася інша зміна: будівлю сільської адміністрації відремонтували за європейськими стандартами на кшталт open space.

«Робота адміністрації тепер проходить прозоро в прямому і переносному значенні цього слова. Це нововведення змінило поведінку вірменських чиновників, які звикли сидіти в кабінетах за зачиненими дверима. Жителі села на власні очі бачать весь процес їхньої роботи, чекаючи прийому в цивільному, затишно облаштованому місці. Люди вже приходять сюди не тільки розв'язувати свої проблеми, а й вносять цікаві пропозиції для розвитку села», — говорить Давид Манукян.

У Дебеді почали проєкт з поліпшення роботи громадського транспорту. Скоро село буде обслуговувати парк нових автобусів, який прийде на зміну єдиному пазику. За цією ж програмою будується смартзупинка автобусів з електронними картами і графіком маршрутів. Жителі села зможуть користуватися мобільним додатком, який дозволить оптимізувати їм час очікування.

Днями було відкриття місцевої бібліотеки «Градарак», яка змінила вкорінене з радянських часів уявлення дебедців про бібліотеку. Замість похмурого приміщення з томами Карла Маркса і Фрідріха Енгельса на полицях з'явився світлий, затишний, технічно оснащений простір з популярною літературою, комп'ютерним обладнанням і якісним інтернетом.

Бібліотека стала багатофункціональною структурою. Її приміщення використовуватимуть і для проведення інтелектуальних конкурсів, обговорень, кінопереглядів.

У селі йде процес руйнування старого, який змінює традиційний уклад сільського життя. Плануються нові економічні проєкти, ремонтуються дороги, розв'язуються проблеми вуличного освітлення. Будуються зони для відпочинку туристів у вигляді привабливих котеджів з черепичними дахами, невеликі затишні готелі.

«Розумне село», за задумом проектувальників, має поліпшити життя місцевих і зупинити міграцію. До цих змін багато хто виїхав з села — хто в столицю, а хто і в інші країни — переважно в Росію.

Але тепер ситуація змінилася. Програми, які запускаються в Дебеді, не тільки дали надію дебедцям, а й залучили сюди жителів сусідніх поселень.

Місцеві — про зміни

Мешканка села Ануш Саргсян каже, що у дебедців розчарування і апатія змінилися надією:

«Традиційні трудові мігранти, які щороку вирушали на будівництва в Росію, залишилися працювати у себе — тут тепер постійно йдуть різні будівельні роботи і не тільки. Я не бачу кінця цих робіт, тому що після кожної програми починається нова. До того ж Дебедом зацікавилися багато донорів. Думаю, наша розкішна природа надихає інвесторів».

Тарон Восканян разом з батьком шість років виїжджав до Росії на заробітки. Вони займалися ковальською справою в Москві. Заробіток був непоганий, але побічні витрати, зокрема на житло, сильно скорочували доходи, тому вони поверталися з мізерними грошима.

«Там я був на чужині, жив, працював завжди з оглядкою на батьківщину. Завжди хотів, щоб у нас в селі була якась робота, щоб не їхати», — каже Тарон.

Зараз він працює на будівництві, а у вільний час займається своїм ремеслом, ще й підробляє гідом: «У нас багато краси. Хто може її показати краще за нас?»

Допомога переселенцям

Дебед ще і включився в програму допомоги переселенцям з Нагірного Карабаху. Тут будується житло для тих, хто через війну 2020 року втратив свої будинки на територіях, які перейшли під контроль Азербайджану.

За цією програмою житло отримають 13 сімей. Для них будуються квартири, які до здачі в експлуатацію повністю будуть облаштовані. Будівництво вже на фінальному етапі.

Адміністрація Дебеду під будівництво цього житлового будинку безоплатно надала земельну ділянку, будівництво фінансує фонд «Діти Вірменії».

«Дуже скоро сім'ї з Арцаха, загалом понад 70 людей, які залишилися без даху над головою, стануть повноправними жителями нашого села», — говорить глава адміністрації Дебед Ашот Газарян.

«Ми не просто будуємо для переселенців будинки, але і забезпечуємо їх соціальним, медичним і освітнім пакетом, залучаючи їх до роботи і гуртків смартцентру. Ми хочемо забезпечити переселенцям гідне життя», — говорить виконавчий директор COAF Корюн Хачатурян.

Але є і сім'ї з Нагірного Карабаху, які вже облаштувалася в Дебеді. Одна з них — сім'я Маргарянів, які втратили свій будинок в Бердзорі (Лачині). Їх одинадцятеро, серед них четверо неповнолітніх. Родині надали в Дебеді відремонтований і умебльований будинок, маленьке присадибне господарство. Глава сім'ї Мурад уже знайшов роботу. Працюватиме водієм.

Сім'я Асланянів теж з Бердзора і теж отримала житло в Дебеді.

«Сім'я у нас велика. Після війни я і не мріяла, що коли-небудь ми зможемо купити будинок. Зараз у нас все є: дах над головою, все, що необхідно в господарстві, починаючи з посуду. До цього винаймали житло, ледве виплачували оренду і комунальні витрати», — розповідає 41-річна Лусіне Асланян.

Головна пам'ятка

Діти Лусіне, як і практично всі підлітки і молодь Дебеда й найближчих сіл, відвідують смартцентр фонду «Діти Вірменії». Це вже визнана візитна картка села.

Це неформальний освітній центр, де немає вікових обмежень для навчання. Тут студенти можуть вивчати англійську, китайську та російську мови. Їх вчать також різних професій: фінанси, управління, маркетинг, вокал, аранжування, театральне мистецтво, малювання, цифровий живопис, архітектура, механіка, програмування, агротехнологія. Вони можуть займатися в центрі і фітнесом, танцями або йогою.

Троє дітей Анаіт Погосян також відвідують гуртки смартцентру. Молодші сини займаються віртуальною розминкою і цифровим живописом, а старший вчиться співати.

«Ми всі дуже задоволені, і діти з захопленням ходять в центр. У нас в селі такої можливості ніколи не було. Діти ходили в школу і поверталися додому, додаткових занять не було. Смартцентр — просто знахідка для нашого села», — каже Анаіт.

Сама Анаіт працює у готелі, відкритому завдяки тому ж фонду. До цього вона ніде не працювала, займалася домашнім господарством:

«Якби років п'ять тому мені сказали, що життя в Дебеді може ось так змінитися, я б нізащо не повірила».

Люди в Дебеді завжди займалися землеробством, тваринництвом, а тепер у них з'явилася можливість зайнятися будівництвом, бізнесом та іншими справами — в межах нових проєктів у селі. До того ж на нові робочі місця насамперед беруть місцевих жителів, а перевагу віддають жінкам.

Автор: Арміне Мартиросян, JAMnews. hromadske публікує матеріал за підтримки «Медиасети»