Зупинка дихання уві сні може бути пов'язана з кількістю жиру на язиці — дослідження

Такого висновку дійшли американські дослідники, пише ВВС.

Дослідники з Медичної школи Перельмана Університету Пенсільванії обстежили 67 людей з обструктивний апное сну, які мали зайву вагу, і втративши 10% своєї маси тіла, покращили свої симптоми на 30%.

Перевіривши розмір структур верхніх дихальних шляхів пацієнтів, дослідницька група змогла з’ясувати, які зміни спричинили покращення.

Втрата ваги, зокрема, призвела до зменшення розміру щелепного м’яза, який контролює жування, та м’язів з обох боків дихальних шляхів.

«Ви розмовляєте, їсте і дихаєте язиком — то чому ж там відкладається жир? Незрозуміло, чому — це може бути обумовлено генетично чи екологічно — але чим менше жиру, тим менше ймовірність язика руйнуватися під час сну» — зазначив автор дослідження доктор Річард Шваб, з Медичної школи Перельмана, Філадельфія.

«Тепер, коли ми знаємо, що жир язика є фактором ризику і що апное сну покращується, коли знижується цей показник, ми встановили унікальну терапевтичну ціль, якої у нас ніколи не було», — додав він.

«Ми знаємо, що втрата ваги важлива, оскільки може допомогти зменшити звуження верхніх дихальних шляхів. Це дослідження додає деяку інформацію про точні механізми, пов’язані з апное, але немає жодних конкретних способів зменшити жир язика, тому, схоже, це не має негайних практичних наслідків для людей із цим захворюванням», — каже доктор Нік Хопкінсон, медичний директор Британського фонду легень.

Зараз дослідники планують розібратися, які дієти з низьким вмістом жиру можуть бути ефективні для схуднення язика.

Апное сну — це поширене захворювання, яке може спричинити гучне хропіння, задихання та ривкові рухи під час сну. Найпоширеніший тип — обструктивний апное сну, при якому верхній дихальний шлях частково або повністю блокується під час сну. Апное уві сні зумовлене гальмуванням дихального центра, розташованого в довгастому мозку, найчастіше — внаслідок посиленої вентиляції легень.Також воно може бути спричинене збудженням чутливих нервових закінчень легень, кровоносних судин, шкіри та ін.