Фото: Анастасія Власова. Текст: Сергій Захарченко
Ковчег не рятує
фоторепортаж із фестивалю Гогольфест-2017
Центральна площа ВДНГ. Волонтери передають один одному білі паперові коробки. Із них побудують ковчег — тему та метафору ГогольFest-2017.
За біблійською історією, Ковчег став рятівним судном для всього живого. Ковчег фестивалю має рятувати від потоку інформаційного сміття та стати основою для розвитку людини.
«У мене болить те, що нічо не болить. І від цього так серце скрипить», — актори Театру-Пральні співають про актуальні міжнародні та українські події: загиблих на Донбасі, ураган Ірма, місцеві дороги. Виставою «ЦеШо» відкривався ГогольFest.
Цьогоріч він проходить у приміщеннях Центру Довженка та ВДНГ.
Цього року театральна програма — найнасиченіша. Основними її майданчиками стали 6 та 8 поверхи Центру Довженка. Тут протягом десяти днів проходять три десятки вистав.
Головні театральні постановки — балет «I Bislacchi. Omaggio a Fellini» італійського театру Campagnia Artemis Danza, присвячений кінематографічній спадщині Федеріко Фелліні, та дві вистави Влада Троїцького.
Перша — спільний україно-швейцарський проект ARК/Ковчег, сюжет якого базується на старозавітних текстах Пісні пісень Царя Соломона.
Друга — «Dreams OFF», оновлена вистава, уперше представлена на фестивалі у 2014 році. Серед акторів, задіяних на багаторівневій сцені шоу, — Дахабраха, Apache Crew та дитячий хореографічний колектив «Веснадія».
Тіло померлого, складене з ляльок. Кімната в «радянському» стилі з портретами бабусь. Величезний ніс Гоголя. Усе це експонати АркСквоту — будівлі за центром Довженка. Художники наповнили її інсталяціями та арт-об'єктами. В АркСквоті зосереджується візуальне мистецтво фестивалю.
Після закінчення ГогольFest його зруйнують.
На ГогольFest проходять заходи кінофестиваля «Відкрита ніч» та фестиваля анімації Linoleum. У програмі — популярні фільми-новинки. Приміром, «Стрімголов» Марини Степанської — соціальна драма про музиканта-алкоголика, який нарешті зустрічає любов, але історія все одно не закінчується хеппі-ендом.

Іще один вартий уваги показ — україно-німецький фільм «Школа №3» — володар гран-прі Берлінського кінофестивалю. Спільна робота режисерів Єлізавети Сміт та Георга Жено розповідає про підлітків на Донбасі часів війни.
Із внутрішнього двору лунають мелодії синтезаторів та ритми драм-машин. На час фестивалю в Центрі Довженка базується популярне київське онлайн-радіо 20ft radio. Кожну годину-дві в ефірі змінюються діджеї.
Іще одна радіостанція — Олд Фешн радіо — працює на території ВДНГ. Також тут розташована сцена «Фонтан». Тут можна почути музику різних жанрів — від гурту письменника та художника Семесюка «Пирятин» до модного електронного дуета Yuko.
Через погану організацію скасували сцену студії «Істок», на якій мали виступати півтора десятки молодих інді-колективів.
Під музичними сценами фестивалю збирається небагато людей. На театральних виставах глядачів більше, але один напрямок фестивалю — це ще не весь захід.
Перед самим відкриттям розгорівся скандал навколо ще однієї локації — Театру на Подолі. Уведення в експлуатацію приміщення театру відклали. Відтак організатори ГогольFest мали швидко знайти нове місце для театральної програми.
«Я думаю, це останній ГогольFest. Я просто більше не можу. Таке враження, що постійно працюєш на ворожій території», — зізнається засновник фестивалю Влад Троїцький.
Made on
Tilda