партнерський спецпроєкт
Реабілітація вдома — це можливо.
Як цьому допомагають мобільні реабілітаційні команди Українського Червоного Хреста?
250 тисяч громадян України щороку потребують реабілітації, відколи почалася повномасштабна війна. Та далеко не всім вона є доступною у спеціалізованих центрах фізичної реабілітації. Станом на травень 2025 року у тринадцяти областях України працюють мобільні реабілітаційні команди Українського Червоного Хреста (далі — УЧХ). Отримати реабілітаційні послуги можуть люди, що потребують відновлення втрачених рухових функцій, покращення фізичної активності та емоційного стану, зокрема, люди зі станами після перенесених черепно-мозкових травм, переломів, інсульту, втрати кінцівок, заміни суглобів тощо.
Розповідаємо, як працюють такі команди (далі – МРК), хто може потрапити у програму реабілітації як пацієнт та що для цього необхідно.
«У пацієнтів немає перерви в реабілітації — після лікарні вони можуть відразу її продовжувати»
УЧХ впроваджує напрямок фізичної та психічної реабілітації у кількох аспектах: мобільні реабілітаційні команди, розбудова спроможностей громад і побудова інклюзивного суспільства. Останній пункт украй важливий, адже сьогодні багато людей усе ще мають хибні уявлення про те, що таке доказова реабілітація. Наприклад, що лише пасивними методами відновлення (зокрема, винятково масажами чи магнітотерапією) можна належно відновитися або ж що достатньо займатися лише у спеціалізованих спортзалах.
«Ми реалізовуємо реабілітацію у громадах, де людям недоступні спеціалізовані реабілітаційні центри. На жаль, ситуація така, що таких потужностей у багатьох громадах немає — вони є лише в обласних центрах або окремих населених пунктах», — каже Тетяна Мачулянська, виконувачка обов’язків керівника напрямку фізичної та психічної реабілітації УЧХ.
Фахівців з реабілітації МРК Українського Червоного Хреста проводять і інформаційну роботу з членами родини пацієнта — як із цивільними, так і з колишніми військовослужбовцями (ветеранами, демобілізованими та звільненими з запасу). Адже саме на плечі близьких здебільшого лягає обов’язок піклуватися про людину, яка потребує відновлення. Труднощі у цьому процесі можуть виникати вже на першому етапі: як правильно спілкуватися, торкатися чи доглядати за рідними. Інколи фізичні терапевти таких мобільних реабілітаційних команд навчають, здавалося б, банальному — як коректно пропонувати допомогу людині з інвалідністю або пораненим особам.
«Ми бачимо результати у громадах. Насамперед перенаправлення пацієнтів із лікарні відразу у соціальну службу, де там про них отримують інформацію та майже автоматично ставлять на облік. Це означає, що немає перерви в реабілітації. Тобто пацієнт одразу отримує допоміжні засоби реабілітації, наприклад, крісло колісне, і може продовжувати відновлення. Тож це зменшить рівень інвалідизації людей у громадах, оскільки що менше часу після лікування або травми минуло, то вищий відсоток того, що відновлення буде вдалим», — зауважує Тетяна Мачулянська.
Робота МРК також відчутно зменшує навантаження на соцслужби в населених пунктах, адже УЧХ оперативно забезпечує своїх підопічних допоміжними засобами реабілітації, які необхідні для відновлення (зокрема палицями, милицями, ходунками, кріслами колісними, переносними пандусами тощо). Важливо, що фахівці ще й навчають пацієнтів та їхніх рідних, як правильно користуватися всім цим інвентарем.
«Наша програма в довгостроковій перспективі колосально змінить спроможності громад та рівень життя людей, які отримали поранення або травми й продовжують жити у своєму населеному пункті», — додає керівниця відділу фізичної та психічної реабілітації.
Професійні помічники у відновленні: з ким та як відбувається реабілітація удома
Багатьом здається, що надавати послуги з реабілітації удома, без габаритного медичного інвентарю, складно або неможливо. Проте хоч у будинку чи квартирі навряд чи є спеціальні девайси — це не привід думати, що реабілітація буде малодієвою чи й узагалі безуспішною, — наголошує фізична терапевтка Світлана Стримбіцька.
«У домашніх умовах важко переробити кімнату так, як це було б треба для реабілітації, тож ми виходимо з того, що в нас є: якщо потрібна жорстка поверхня для занять — ми стелимо каремат на підлогу й займаємося там. Якщо ж ні — використовуємо або крісло, або щось підкладаємо на ліжко, аби рухи виходили правильніші й точніші. Якщо ж потрібна смуга перешкод для тренування ходьби, то на такий випадок у нашій сумці фізичного терапевта є необхідне обладнання: еспандери, фітболи, степ-платформа, гімнастична палиця тощо. Все обладнання, що є в сумці фізичного терапевта та вдома в підопічних — це і є наш інвентар», — пояснює фахівчиня.
Команда, яка виїжджає додому до пацієнтів, складається із двох фахівців — фізичного терапевта та асистента фізичного терапевта з досвідом роботи від одного року. УЧХ дбає, аби рівень підготовки фахівців мобільних реабілітаційних команд був високим, тому вони постійно додатково навчаються, адже допомога людям — це завжди відповідальність.
«Ми приїжджаємо до людей, і перше заняття в нас здебільшого “оціночне”: ми визначаємо рівень фізичного функціонування та емоційний план, складаємо план реабілітації спільно з бенефіціаром та його рідними чи опікунами. Потім, за кілька днів, у нас відбувається перше повноцінне заняття тривалістю від 40 до 70 хвилин (зважаючи, наскільки швидко пацієнти втомлюються чи що відчувають). Головне — їм не має бути боляче. Ми зважаємо на все, що вони відчувають, даємо перепочити, розмовляємо — робимо все, аби їм було комфортно», — пояснює фізична терапевтка.
Зазвичай для реабілітації потрібно 8-12 занять. Через 2-3 місяці цей цикл можуть повторити. Однак Світлана Стрембіцька наголошує: реабілітація — процес довготривалий, і займатися лише з мобільними реабілітаційними командами — замало. Працювати над собою потрібно й після закінчення циклу реабілітації, тож, аби пацієнти не забували послідовність і правильність виконання фізичних вправ, їм записують відео, дають поради та залишаються на зв’язку — і для моральної підтримки, і для фахово-дружнього моніторингу результатів.
«“Я сам” — тепер мій девіз»
Сергій Кріоні — ветеран, який на початку 2022 року, під час захисту Київщини від окупантів, отримав тяжке вогнепальне поранення в голову. Він потрапив у лікарню у важкому фізичному стані. Довгий період операцій — і тепер у ветерана постійно триває реабілітація. Чоловік жартує, що об’їхав ледь не половину реабілітаційних закладів України, тому має немалий досвід і вже сам може підказувати. Однак уже серйознішим тоном додає: бути вдома, у Нікополі, та відновлюватися в рідних стінах — те, що його дуже мотивує, особливо в дні, коли буває складніше, ніж зазвичай.
«Вдома я сам займаюся — і реабілітуюсь, і намагаюся якомога більше робити по господарству. Все потрібно робити самому, щоб відновити рухливість і мобільність, тому я навіть будинок під себе підлаштовую — просто зараз там триває ремонт. Навіть придбав спеціальне крісло-підйомник на другий поверх, щоб підніматися туди. Бо я планую жити повноцінним життям. Мені всього 52 роки», — з усмішкою каже чоловік.
Після поранення Сергій займався також із мобільною реабілітаційною командою УЧХ. Його, зокрема, проінструктували, як правильно облаштувати будинок: що необхідно з побутових речей, що для зручності тепер слід замінити. Нині, облаштовуючи своє помешкання, він наголошує: переконаний, що невдовзі й впевнено ходитиме (зараз чоловік пересувається на кріслі колісному), і в місцевому парку гулятиме.
Робота мобільних реабілітаційних команд також відчутно зменшує навантаження на соцслужби в населених пунктах, адже УЧХ оперативно забезпечує своїх підопічних допоміжними засобами реабілітації, які необхідні для відновлення (зокрема палицями, милицями, ходунками, кріслами колісними, переносними пандусами тощо). Важливо, що фахівці ще й навчають пацієнтів та їхніх рідних, як правильно користуватися всім цим інвентарем.
«Я вже сам себе обслуговую — і готую, і купаюся навіть сам. Повністю себе обслуговую. Родина й побратими підтримують, вірять в мене. І я в себе вірю! Все буде добре, але треба почекати. Буду над цим працювати, щоб пришвидшити процес», — наголошує ветеран.
«Ми бачимо людину, а не травму»
Фізичний терапевт, супервізор мобільних реабілітаційних команд УЧХ Ростислав Бондар зауважує, що завдання команд — не лише дбати про відновлення пацієнта, а й зробити процес максимально комфортним для нього. Тобто за потреби можливо і перенести заняття, і індивідуально визначити тривалість перерви між ними. Зазвичай фізичні терапевти радять проводити заняття з перервою в 1-2 дні, адже наступного дня після тренування пацієнт може бути втомлений. Тому для кращого результату інколи слід зачекати кілька днів, аби відновити сили.
Якщо ж пацієнт відчуватиме біль чи дискомфорт, то він завжди може відтермінувати заняття, участь у програмі чи загалом відмовитися від реабілітації.
Єлизавета Мороз, міжрегіональна координаторка мобільних реабілітаційних команд УЧХ, додає: і фізичний терапевт, і асистент фізичного терапевта насамперед обережні й із психологічним аспектом реабілітації. Тож перш ніж торкнутися пацієнта чи запропонувати зробити якусь вправу, вони говорять про це, а також розповідають про відчуття або наслідки, які можуть супроводжувати будь-який процес під час та після їхньої взаємодії.
«Насамперед ми бачимо людину, а не хворобу або травму. І коли люди помічають результати після кількох занять, вони не лише відкриваються ще більше фізичним терапевтам, а й ще більше вірять у себе», — наголошує координаторка.
Водночас фізична терапевтка Світлана Стримбіцька зауважує: що раніше розпочати реабілітацію після поранення, то більш вдалою вона буде. На жаль, у цьому процесі час — чи не головний аспект, тому зволікання може стати суттєвою перепоною для повного чи бодай часткового відновлення людини. Скажімо, якщо між травмою і реабілітацією проходить рік, то деякі функції організму вже можуть бути або недоступні, або ж їх доведеться пропрацьовувати в рази важче й довше, ніж якби це робили в перші тижні чи й місяці після виписування з медзакладу.
Де та за яких умов можна скористатися послугами мобільних реабілітаційних команд?
За даними УЧХ, станом на квітень 2025-го мобільні реабілітаційні команди надали послуги близько 1,5 тисячам українців. Стати її учасником уже можна кількома способами:
- Звернувшись самостійно за номером 0 800 332 656
- Від лікарні, що виписує пацієнта
- Від сімейних чи інших лікарів
- Від державної соціальної служби
- Від волонтерів інших напрямків Українського Червоного Хреста
Після звернення пацієнта команда фахівців приїжджає до нього додому й самостійно обстежує, а також робить висновок про тривалість та інтенсивність програми занять.
Команд УЧХ наголошує:
- усі послуги – безоплатні;
- не потрібно купувати спеціальні девайси для занять із фізичними терапевтами, адже все необхідне терапевти мають із собою.
Наразі діяльність реабілітації в громаді представлена у Львівській, Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернігівській, Полтавській, Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській та Харківській областях. Запит на послугу значний, зауважують в УЧХ, та поки що діяльність мобільних реабілітаційних команд в інших регіонах не надається — для цього необхідно більше ресурсів, зокрема фінансових та кадрових. Однак розширити географію такої роботи по всій Україні — одна з важливих цілей, над якою уже працюють.
Партнерський спецпроєкт опубліковано на правах реклами.
Проєкт реалізовується за підтримки Українського Червоного Хреста.
Над проєктом працювали: журналістка Аліна Євич, редакторка Анна Яблучна, дизайнерка Мирослава Мохнацька, розробник верстки Ігор Башинський, креативна продюсерка Єлизавета Поліщук