

Пліч-о-пліч з Україною: як Чеська Республіка допомагає нам долати виклики війни
З початком великої війни, яку російська федерація розпочала проти України, майже кожна країна Європейського Союзу висловила солідарність з українським народом. Вони надали гуманітарну й військову допомогу, організували навчання для українських військових, а також прихистили понад 10 млн українців.
На жаль, на четвертому році повномасштабної війни інтерес до України в багатьох країнах починає згасати. Водночас є приклад держави, яка не лише не зменшила допомогу, а й посилила її — це Чеська Республіка. Чехія була однією з перших, хто передав Україні зброю, і виступила ініціатором міжнародного постачання артилерійських боєприпасів. Вона прийняла сотні тисяч українських біженців (третє місце в Європейському Союзі після Німеччини та Польщі) і продовжує підтримку як на рівні уряду, так і через благодійні організації та бізнес. Сьогодні обсяг чеської допомоги Україні становить понад 0,8% ВВП. Та чому про це так мало говорять у медіа?

У цьому матеріалі ми спробуємо розібратися: чи справді Чеська Республіка допомагає Україні винятково з безпекових міркувань? Чи, можливо, ми є союзниками на основі спільних цінностей і почуття солідарності?
Гуманітарна допомога українцям, які перебувають у Чехії
Чеська Республіка однією з перших європейських країн зреагувала на повномасштабне вторгнення росії в Україну. Як держава, яка розташована неподалік від України, Чехія одразу почала приймати біженців. Загалом понад 3,6 млн українців отримали гуманітарну допомогу на суму понад 6,9 млрд чеських крон (≈11,7 млрд грн або 278 млн доларів). Чехія прийняла в перерахунку на кількість власного населення найбільше біженців з України серед усіх країн Центральної та Східної Європи. За абсолютними числами прийнятих біженців Чехія третя після Польщі й Німеччини.

Фото надано ГО «People in need», фотограф Альберто Лорес
Водночас українців підтримує не лише уряд, а й пересічні громадяни. Тисячі чехів почали волонтерити: передавати речі першої потреби, надавати юридичні консультації, організовувати мовні курси й заходи для інтеграції.
«Празький Майдан»
Галина Андрейців, керівниця громадської організації «Празький Майдан» та простору Hub Nusle мешкає з чоловіком у передмісті Праги. Жінка згадує, що напередодні великої війни вони приїхали до Праги у справах, узяли з собою зовсім небагато речей — і залишилися там на пів року, адже потрібно було координувати волонтерську діяльність. А тим часом у їхньому домі знайшли прихисток близько двадцяти українських біженців.
«Празький Майдан» — некомерційна організація, що виникла у 2014 році у відповідь на події Революції гідності в Україні та як сигнал незгоди з проросійським курсом чеської влади на той момент.

Фото надано ГО «Празький майдан»
Від початку організація мала лише намет на Староміській площі Праги, де ініціативна група розповідала про Україну та війну. «Ми звернулися до мерії Праги-4 (одного з районів міста), куди переїхали чи не найбільше людей з України, з проханням надати приміщення. Адже чехи хотіли не просто допомагати фінансово, а приносити речі, волонтерити фізично. Нам радо виділили невелике приміщення. У перші місяці ми зосередилися на допомозі тим, хто приїжджав до Чехії: забирали людей на кордоні, надавали необхідні речі. Пізніше почали працювати з гуманітарною та військовою допомогою», — розповідає Галина Андрейців.
Тому «Празький Майдан» 2024 року відкрив Hub Nusle — простір, де українська молодь може проходити інтеграційні курси, займатися улюбленими справами й долучатися до волонтерства на благо України.
Зараз у центрі діють чотири великі проєкти:
-
«Допомагаємо Україні разом» — допомога українським військовим і лікарням. Один із ключових партнерів — ініціатива «Подарунок для путіна», яка збирає кошти на техніку, дрони, гвинтокрили. Разом організації реалізували кілька великих проєктів по 3,5 млн крон. Регулярно закривають і середні збори — по 310-370 тисяч крон.
Український центр Nusle у Празі — напрям інтеграції та адаптації українців.
Гуманітарна допомога — для забезпечення базових потреб.
Простір для української молоді.
«Окремо продовжуємо наш символічний проєкт — “Празький Майдан” на Староміській площі. Там ми щодня спілкуємося з перехожими, розповідаємо про ситуацію в Україні та збираємо пожертви», — говорить Галина Андрейців.
Українські біженці, отримавши першу допомогу та оговтавшись від пережитого, почали активно вивчати мову, працювати, засновувати бізнеси. Вони вносять до бюджету Чехії більше, ніж держава витрачає на допомогу. Понад 158 тисяч серед українських біженців легально працевлаштовані в Чехії та сплачують податки та збори.
У Центрі Nusle постійно працюють понад 20 працівників та волонтерів, 90% з яких — також біженці з України. Співробітники-чехи займаються переважно бухгалтерськими та юридичними справами.
«Лелека»
Схожі думки про силу духу та працьовитість українських біженців мають засновники благодійного фонду «Лелека» Тетяна Ніколаєва та Денис Леонті.

Фото надано БФ «Лелека»
«Коли минув перший шок, постало питання, чим займатися дітям, адже попереду літо. Я зателефонував голові Карловарської футбольної спілки — домовився про тренування. Він спочатку поставився скептично, але був вражений, коли на перше тренування прийшли понад 80 дітей. Наші хлопці вже знали, що таке тактика, як бити по м’ячу, як грати командно. Завдяки цьому вони доукомплектували сім місцевих футбольних команд, грають навіть у середніх та вищих лігах Чехії. Дівчата займаються гімнастикою, волейболом, гандболом: тут дуже сильні команди, які грають у європейських лігах», — говорить Денис Леонті.
Благодійний фонд «Лелека» в Карлових Варах заснували вимушені переселенці з України, у чий дім прийшла війна 2014 року. У перші роки роботи фонд зосередився на забезпеченні Сил оборони України: від аптечок і форми до тактичного спорядження й тепловізорів.
«Після початку повномасштабної ми насамперед взялися за аптечки. Щоправда, на складах майже нічого не було, тож купували все підряд — навіть автомобільні аптечки, а наповнення — окремо. Деякі виробники йшли на поступки — висилали товар відразу, а платити можна було пізніше. Чеські лікарі теж давали багато медикаментів на передову або для переселенців, хто що міг, часто напівлегально», — ділиться Денис Леонті.
Відгукнулися й чеські стрілецькі клуби, поліціянти та ветерани. Колишні військові, які служили в Іраку, приносили свої бронежилети з підписами та інше спорядження. У цей час до Чехії почали приїжджати українські біженці — здебільшого жінки з дітьми. Це був березень, ще холодно, тож фонд «Лелека» почав збирати теплий одяг, дитячі речі, візочки.
Щоби краще координувати допомогу, засновники «Лелеки» створили Telegram-чат для українців у Карлових Варах. Там вони розповідали, як отримати грошову допомогу, влаштувати дітей у садочок чи школу, записатися до лікаря тощо.
Наразі в фонді працюють чотири людини. Організація й далі формує та передає посилки для військових.
Чи можуть українські громадяни отримати притулок у Чехії 2025 року?
Європейська Рада щороку ухвалює рішення щодо продовження тимчасового захисту для громадян України. Наразі його дію в Чехії продовжено до 2027 року.
На початку повномасштабної війни українські біженці отримували безоплатне житло та грошову допомогу. Сьогодні державна підтримка (приблизно 6 тисяч крон на місяць або близько 11 тисяч гривень) збережена лише для вразливих категорій населення: жінок із дітьми, неповнолітніх, пенсіонерів (60+), осіб з інвалідністю. Чеська Республіка й надалі приймає українських біженців з усіх регіонів України, за винятком трьох умовно безпечних західних областей.
Гуманітарна допомога цивільним від Чеської Республіки
Держава, гуманітарні організації, бізнес і приватні особи з Чехії надіслали в Україну чимало гуманітарної допомоги — від базових товарів до медичних матеріалів, спецтехніки для поліції, пожежників і медиків, а також автокранів і мобільних мостів.
Лише за 2024 рік чеські гуманітарні організації відремонтували 12 391 пошкоджений будинок. Вони повернули доступ до води для понад 868 000 людей, реконструювавши водопровідні мережі, й передали 51 «швидку» в прифронтові регіони.
Міжнародна організація People in Need, заснована в Чехії, понад 11 років допомагає Україні долати гуманітарні виклики. З 2014 року по 2022-й «Людина в біді» працювала в постраждалих районах Донецької й Луганської областей: відновлювала пошкоджене житло, проводила підготовку до зими, надавала різну грошову допомогу, зокрема, багатоцільову.

Фото надано ГО «People in need»
Та навіть для організації, що має великий досвід гуманітарного реагування, 24 лютого стало несподіванкою. Заступник директора ГО People in Need Сергій Саєнко згадує: багато компаній і організацій згорнули чи поставили роботу на паузу, і перед командою постали нові виклики. Довелося швидко адаптуватися до реальності, в якій зупинилися звичайні магазини, логістика обвалилася, а зона відповідальності охопила майже всю територію країни, включно з Києвом. Організація мусила не лише підтримувати співробітників, які евакуювалися, а й оперативно вибудовувати нові шляхи доставлення води й продуктів — забезпечення базових потреб стало пріоритетом.
До звичної роботи вдалося повернутися приблизно за два тижні. Штаб-квартира організації в Празі буквально стала центром акумулювання допомоги: люди масово приносили одяг, продукти, засоби гігієни й інші необхідні речі. Уже за кілька днів перші вантажівки з гуманітарною допомогою вирушили до постраждалих регіонів України та до прикордонних пунктів, де тимчасово перебували тисячі людей.
До повномасштабного вторгнення українська команда People in Need працювала лише у двох областях, але за лічені тижні масштаб зріс удесятеро — довелося охоплювати 15-20 областей одночасно. Працівники з центрального офісу в Празі приїжджали до України й допомагали розгортати роботу на місцях. Це був сміливий крок, адже тоді ніхто не знав, де зупиниться лінія фронту.
До України приїздять і звичайні чехи, які хочуть допомогти. Наприклад інженерні фахівці допомагали у відновленні пошкоджених об’єктів там, де бракувало людей через мобілізацію чи інші обставини.
За словами Сергія Саєнка, за три роки повномасштабної війни в багатьох країнах інтерес до України згасає, тоді як Чехія залишається активною та небайдужою. Це проявляється не тільки на державному рівні, а й у приватному бізнесі, який ініціює гуманітарні проєкти та реконструкцію. Він припускає: «Чехи пам’ятають, що таке окупація, пам’ятають радянські часи та Празьку весну. Для них важливо боротися з несправедливістю, і національна гідність має глибоке значення. Тому вони, мабуть, відчувають внутрішню спорідненість з українською боротьбою. Крім того, українці в Чехії не просто просили допомогу, а почали інтегруватися. Думаю, так чехи побачили, що українцям можна довіряти».
Наразі People in Need сфокусована на прифронтових регіонах сходу й частково півдня України, але продовжує деякі проєкти з підтримки ветеранів чи людей з інвалідністю у Львові, Івано-Франківську, Тернополі. Більше уваги приділяють і освітнім програмам — створенню безпечних місць для навчання дітей, підтримці вчителів, тимчасових сховищ, відновленню освітніх процесів, які постраждали через COVID-19 і війну.
Допомога Україні в оборонному секторі
Україна довела, що здатна вести асиметричну війну — використовуючи обмежені ресурси, завдавати противнику відчутних ударів. Та жодна відвага чи рішучість не можуть повністю замінити зброю, техніку й боєприпаси. Саме тому з перших днів широкомасштабного вторгнення український уряд звернувся до партнерів по військово-технічну підтримку.
Чеська Республіка однією з перших відгукнулася на цей заклик. Від 2022 року Чехія надала Україні військову допомогу на суму понад 900 млн доларів США. Крім того, вона координувала додаткову міжнародну підтримку 2,8 млрд євро та забезпечила підготовку понад 7000 українських військовослужбовців на своїй території.
Вагомим внеском Праги стала реалізація «Чеської ініціативи» з постачання боєприпасів. У межах ініціативи Україна отримала 1,5 млн артилерійських снарядів 2024 року та ще 400 тисяч — 2025-го. А до кінця року Україна розраховує на ще 1,8 млн.
У перерахунку на валовий внутрішній продукт Чехія входить до числа лідерів серед країн-донорів України. Її військова допомога вже перевищила 0,8% національного ВВП, що підкреслює стратегічну важливість підтримки України для чеської зовнішньої політики та оборонної доктрини.
Одним із ключових і системних учасників серед приватного сектору є оборонно-промисловий холдинг CSG (Czechoslovak Group). З березня 2022 року CSG та його дочірня компанія Excalibur Army передали Україні понад 1000 одиниць наземної техніки — танків, бойових машин піхоти, реактивних систем залпового вогню, артилерії, — а також понад 2 млн снарядів. Ці обсяги стали критично важливими в періоди найжорсткіших боїв та дефіциту західного озброєння.

«Європа стоїть на роздоріжжі. Наше зростання — це не лише про цифри, а про здатність європейських демократій захищати свободу в дедалі більш нестабільному світі», — говорить Міхал Стрнад, власник CSG.
За даними на 2024 рік, Україна стала найбільшим клієнтом компанії, сформувавши 42,8% загального доходу CSG.
«Повномасштабне вторгнення в Україну гостро актуалізувало потребу посилення колективної безпеки, відновлення промислових потужностей і переосмислення уявлень про мир на європейському континенті. Не лише Чехія, а й інші країни Європи збільшили оборонні бюджети, пришвидшили закупівлі та активізували співпрацю з промисловістю. Ми бачимо акцент на готовності, стійкості та швидкому виробництві — саме ті напрями, в яких активно працює наша компанія», — говорить Андрей Чіртек, речник CSG.
Усвідомлюючи важливість пошуку нових технологічних рішень, CSG не обмежується лише військовими постачаннями. Разом із фондом Presto Tech Horizons (із загальним капіталом 200 млн євро) холдинг інвестує в штучний інтелект, кібербезпеку, аерокосмічні розробки, зокрема, в українські стартапи Vidar Systems та Bavovna, які працюють на перетині інновацій та оборони.
«З одного боку, Чехія — активний і послідовний союзник України, а з іншого — країна з потужними й кваліфікованими підприємствами оборонної галузі. Така комбінація дає змогу чеському уряду разом із партнерами по НАТО підтримувати й фінансувати міжнародні проєкти з забезпечення України зброєю, а компанії — ефективно виконувати ці завдання як на власному виробництві, так і через глобальні закупівлі.
Наша група тісно співпрацює з партнерами в Україні та Європі: ми масштабуємо виробництво, підтримуємо ремонт і обслуговування техніки, а також забезпечуємо безперебійне постачання тим, хто на передовій захищає європейські цінності», — ділиться Андрей Чіртек.
2025 року CSG надала комплексну допомогу одному з полків Національної гвардії України. Заступник командира військової частини Ярослав Нестерук займається забезпеченням.
«Якщо перевести у грошовий еквівалент, то Excalibur Army (прим. — частина CSG) надала допомоги десь на 1,5 млн грн, коли ми були на Покровському напрямку. Пізніше нам передали контейнер, де були турнікети, ліхтарі, зимове спорядження, генератори EcoFlow та засоби тактичного забезпечення. Загалом компанія виділяє нам певну суму грошей, а ми можемо замовляти найнеобхідніше», — говорить Ярослав і додає, що Excalibur Army й далі підтримуватиме їхню частину.
Також, нещодавно, на запит 204 Севастопольської бригади тактичної авіації компанія Excalibur Army передала автобус для перевезення військових до зони виконання бойових завдань.
Допомога у відновленні енергетичної незалежності
Щорічна допомога Чехії 2024 року зросла до понад 43 млн доларів США, ще 80 млн євро спрямовано на підтримку енергетичного сектору України.
Улітку 2022 року уряд Чехії взяв шефство над відбудовою Дніпропетровської області. Цей крок став логічним продовженням інфраструктурних і гуманітарних проєктів чехів у Харківській області.
Томаш Копечний, уповноважений чеського уряду з питань відновлення України, каже: «Від початку ми підтримуємо ті регіони, що одночасно мають стратегічне значення та зазнали значних руйнувань через війну. Дніпропетровщина повністю відповідає цим критеріям. Ми налагодили тісну співпрацю з регіональною та місцевою владою та українськими партнерами».
З 2022 року чехи організовували бізнес-місії, постачали гуманітарну допомогу, а також започаткували довгострокову співпрацю в секторах енергетики, охорони здоров’я, водопостачання та водовідведення, оборонної промисловості. Зосередилися на трьох ключових напрямах: децентралізовані енергетичні рішення, охорона здоров’я та доступ до чистої води.
Копечний пояснює: «Наприклад, ми постачаємо нові когенераційні установки (теплоелектроцентралі) для енергосистем Харкова. Мобільні чеські системи очищення води вже забезпечують доступ до питної води для понад 130 тисяч людей, до кінця року плануємо охопити щонайменше 380 тисяч».
За словами Томаша Копечного, у Дніпрі робоча група реалізує довгострокові проєкти в галузі міського транспорту та планування. Частина з них наразі призупинена або уповільнена через війну та зміну пріоритетів. Паралельно вибудовується стала співпраця з чеськими неурядовими організаціями та розвиваються міжмуніципальні партнерства, щоб оперативно реагувати, коли офіційні інструменти ще недоступні.
Чи не найбільшим викликом для реалізації проєктів залишаються постійні ракетні удари росії, які можуть знову зруйнувати відновлений об’єкт.
«Саме тому ми інвестуємо в невеликі децентралізовані проєкти — вони менш вразливі до ракетних ударів. Кожен інфраструктурний проєкт оцінюється з погляду ризику та витрат. Часто вартість об'єкта менша, ніж вартість ракети, яку треба витратити на його знищення — це знижує привабливість цілі для ворога. Гарний приклад — нещодавно завершений вітровий енергопроєкт чеської компанії MND в Орові Львівської області. Потужність станції — 60 МВт, цього достатньо для забезпечення електроенергією орієнтовно 125 тисяч людей. Увесь проєкт профінансований коштом комерційних кредитів», — говорить Томаш Копечний.
Чеський бізнес теж не стояв осторонь. Наприклад, Чеський оборонний холдинг Czechoslovak Group (CSG), що спеціалізується на продукції для оборони, аерокосмічної та автомобільної промисловості, є одним із партнерів України в гуманітарних та стабілізаційних зусиллях із 2022 року. У відповідь на руйнування енергетичної інфраструктури CSG надіслав дрони та генератори для постраждалих українських сіл.
2024 року компанія передала громадам Старого Мартинова та Зборова розвідувальні дрони, генератори та сучасні зарядні станції, що стали критичними в умовах зимових відключень.
«Чеські компанії одними з перших вийшли у прифронтові регіони України — ще до появи будь-яких офіційних ініціатив. Їхня активність вплинула і на політику ЄС щодо залучення приватного сектору навіть у високоризикові зони. Чеські енергетичні компанії MND, Gentec і Tedom створюють реальні проєкти на місцях. Системи очищення води, водовідведення та очищення стічних вод впроваджують чеські компанії й НУО у співпраці з місцевими партнерами», — зазначає Томаш Копечний.
Допомога у сфері охорони здоров’я
Чехія включила підтримку медицини до загальної Програми допомоги Україні, яка охоплює й енергетику, екологію та освіту. З 2022 року обсяг проєктів у межах цієї програми становить приблизно 1,8 млрд чеських крон (приблизно 72 млн євро).
2022 року, за даними Міністерства охорони здоров’я Чеської Республіки, основним пріоритетом була інтеграція українських біженців і повний доступ до медичної допомоги практично на рівних правах із громадянами Чехії. Пізніше Міністерство охорони здоров’я запропонувало Україні співпрацю в підготовці до вступу в ЄС. Для обміну досвідом вибрали напрями медичного страхування, медичної статистики та рідкісних захворювань.
Водночас Чехія підтримує десятки медичних закладів по всій Україні, зокрема, і поблизу лінії фронту. Всі проєкти базуються на конкретних запитах лікарень, щоби допомога надходила туди, де вона найпотрібніша.
Фото надано Міністерством охорони здоров'я Чехії
Однією з найважливіших ініціатив стане програма «Реконструкція та модернізація лікарень» — оновлення обладнання та ремонт у шести муніципальних і регіональних лікарнях, зокрема, у прифронтових зонах. Фінансуватимуть це спільно з Європейським інструментом для України (European Ukraine Facility), а загальний бюджет програми становитиме 89 млн євро. З урахуванням співфінансування з боку лікарень інвестиції сягнуть 142 млн євро. Зараз програма на етапі технічної підготовки, а запуск очікується в 4 кварталі 2025 року.
За словами міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка, країна підписала понад 60 подібних меморандумів із 23 країнами. Перший із чеських меморандумів щодо програми трансплантації підписали представники Інституту клінічної та експериментальної медицини та української лікарні «Охматдит». Другий підписали Університетська лікарня Брно та Обласний медичний центр здоров'я сім'ї Дніпропетровської обласної ради, які співпрацюватимуть переважно щодо дитячої онкології.
У Львові Валек офіційно запустив Чеський центр охорони здоров'я. Він надає приміщення для чеських компаній, що працюють в Україні в галузі медичних технологій. Проєкт фінансують приватні джерела компаній, некомерційний Чеський інститут медичних технологій (CHTI) та Асоціація виробників та постачальників медичних виробів (AVDZP).
Допомогу надають і чеські лікарі. Так, у межах міжнародної хірургічної місії MEDEVAC від МВС Чеської Республіки у червні цього року чеські хірурги безоплатно оперували пацієнтів у Львівському обласному госпіталі.
«Ми прагнемо продовжити середньо– та довгострокову співпрацю з українськими колегами. Особиста мотивація участі в таких місіях може бути різною. Для мене головною є можливість допомогти пацієнтам, які за інших умов не мали б доступу до високоспеціалізованої допомоги. Важливий і професійний розвиток: отримання досвіду з травмами, з якими ми не зіштовхуємось у мирний час. Нарешті, дуже важливою є побудова тривалого та сталого партнерства для розвитку обох сторін. У перспективі від цього виграють і пацієнти в Чехії», — ділиться досвідом участі у програмі професор Бржетіслав Ліповий з Клініки опікової медицини Університетської лікарні Краловські Віногради, який уже понад два роки їздить в Україну в межах програми MEDEVAC.
Союзники у війні сенсів і наративів
«Я вважаю, що українцям неймовірно пощастило: ще до початку повномасштабної війни до влади в Чеській Республіці прийшли саме ті люди, які керують нею зараз», — говорить Галина Андрейців.
На її думку, нинішня влада Чехії — найбільш проукраїнська в історії. Можливо, це пов’язано з історичними паралелями з Мюнхенською угодою 1938 року, за якою частина Чехословаччини передавалася Третьому Рейху. Тоді Європа обрала шлях «умиротворення зла», що призвело до Другої світової війни.
«Виходячи з чеського історичного досвіду, ми в Czechoslovak Group щиро поважаємо мужній спротив України російській агресії. Тому разом з урядом Чехії ми постачаємо військову техніку з перших днів повномасштабного вторгнення. Для нас підтримка України — це не лише контракти, це про цінності: свободу й демократію. Ми пишаємося, що стоїмо разом із Чехією та Україною в цій твердій прихильності», — говорить Давід Чоур, заступник ради директорів CSG.

Сьогодні Європа знову ризикує повторити помилки минулого, вважаючи, що у війні винен виключно російський диктатор володимир путін, тоді як сама росія нібито зберігає демократичний потенціал. Проте, як послідовно наголошують президент Чехії та низка міжнародних лідерів, це хибне й небезпечне уявлення.
Рішучим кроком у боротьбі з такими наративами стало нещодавнє підписання Президентом Чехії Петром Павелом поправки до Кримінального кодексу, яка прирівнює пропаганду комунізму до пропаганди нацизму. Про це повідомляє Euractiv.
Новий закон передбачає позбавлення волі до п’яти років для будь-кого, хто «створює, підтримує або пропагує нацистські, комуністичні чи інші рухи, які явно спрямовані на придушення прав і свобод людини або розпалювання ненависті».
Підтримка, яку Україна отримала від Чехії — від зброї та дипломатії до притулку для мільйонів українців — хоч і не достатньо висвітлюється у медіа, проте, не залишається непоміченою. Для багатьох українців саме Чехія асоціюється з надійним союзником у війні проти росії.
Нинішній уряд — один із найбільш проукраїнських в історії. Водночас у Європі посилюються праворадикальні настрої, що закликають скорочувати «м’який вплив» — гуманітарні, освітні та культурні програми за межами ЄС. У цих умовах Україні особливо важливо зберігати відкритість, дякувати за допомогу, наголошувати на спільності нашої боротьби й поглиблювати партнерство в оборонній сфері у форматі довгострокової безпекової співпраці.
Матеріал опубліковано на правах реклами.
Над спецпроєктом працювали: Менеджерка проєкту Ірина Полтавець, дизайнерка Христина Бучелюк, розробник верстки Ігор Башинський, креативна продюсерка Катерина Чулкова.