Одна з головних цілей ворога — позбавити нас зв’язку. Як lifecell тримає мережу для українців під прицілом російських атак
Ворог цілеспрямовано нищить мобільний зв’язок і інфраструктуру в Україні, сподіваючись підірвати спроможність українців чинити спротив. За час повномасштабної війни по всій країні були знищені або пошкоджені понад 800 базових станцій компанії lifecell, а на тимчасово окупованих територіях зв'язок втрачено з усім обладнання без винятку. Частину станцій на прифронтових напрямках техніки відновлювали вже по кілька разів — і все одно ворог знову й знову накриває їх ударами. Збитки лише від зруйнованих та пошкоджених об’єктів давно вимірюються мільярдами гривень і продовжують зростати щодня.
Один із таких прикладів — Чернігівщина. З 24 лютого до 3 квітня 2022 року область перебувала під окупацією. За цей час російські війська повністю знищили близько 60 базових станцій lifecell, які після деокупації довелося відбудовувати буквально з нуля. І навіть після звільнення регіон не отримав перепочинку: російські обстріли та атаки дронів зруйнували ще кільканадцять станцій і пошкодили десяток інших.
«Ми розуміємо, що для ворога позбавити зв’язку наших людей — це ціль номер один, — коментує керівник департаменту радіомережі lifecell Євген Селівра. — І нам треба протистояти цьому всіма силами. Бо зв’язатися з рідними, отримати останні новини в час війни — надважлива потреба. Тому перед нами постають три головні завдання: ремонтувати пошкоджену інфраструктуру, забезпечувати стабільний зв’язок в умовах блекаутів і погодинних відключень, а також розвивати мережу».
Мобільна мережа складається, зокрема, з базових станцій. Вони розташовані в містах і сільській місцевості, лише в Чернігові таких станцій близько сотні. Одну з них, на даху драмтеатру, показує нам Євген Селівра. 19 серпня 2023 року над театром вибухнула російська крилата ракета «Іскандер».
«Наша команда з моніторингу мережі побачила, що базова станція раптово перестала працювати, — згадує Євген. — Уже за 10-15 хвилин у соціальних мережах з’явилися кадри прямого влучання. Коли відпрацювали всі спеціальні служби, нас допустили до об’єкта. Ми перевірили кожну антену, кожну плату, кожен радіомодуль. Усе, що було зруйноване чи пошкоджене, замінили новим обладнанням. Фактично ми збудували майже нову базову станцію на місці попередньої. Зараз вона працює і забезпечує зв’язок у самому серці міста».
Схожа історія сталася в одному зі спальних мікрорайонів Чернігова. 17 квітня 2024 року три крилаті ракети «Іскандер» влучили в готель, який кілька років не працював. На його даху теж була базова станція. Проте забрати залишки обладнання не можна дотепер: будівля зруйнована, є загроза подальшого обвалу. Команда lifecell облаштувала неподалік нову вежу, щоб зв’язок у мікрорайоні залишався стабільним.
Крім того, російські військові намагаються знищити ключові технологічні майданчики.
«25 жовтня цього року близько опівночі ми отримали сповіщення, що втратили зв’язок із близько 200 базовими станціями в Чернігівській області, — розповідає Євген Селівра. — Це сталося через влучання російського безпілотника в технологічний майданчик у Чернігові. Проаналізувавши топологію мережі, ми знайшли альтернативні маршрути спрямування трафіку на Київ. О четвертій годині ранку інженер вирушив до базових станцій, зробив необхідну роботу. О п’ятій ранку ми підняли всі станції, які були тимчасово втрачені».
«Команда lifecell — це професіонали й фанати своєї справи. Кожен об’єкт, який не працює, кожна базова станція, яку треба повернути до роботи, — особистий виклик для кожного працівника. Ми всі готові 24/7 працювати, щоб надавати найкращий сервіс нашим абонентам».
Одна з тактик росії у війні проти України — повторні удари (double taps), коли в місце, куди влучили, невдовзі б'ють знову. Зазвичай другий удар відбувається після прибуття рятувальників та інших служб. Аварійні бригади мобільного оператора теж під загрозою. За словами Євгена Селіври, відновлювати пошкоджену техніку починають, тільки коли надзвичайники дозволять працювати з об’єктом.
Найскладніше — працювати в прикордонній або прифронтовій зоні. «Ми встановили базову станцію в селі Мощенка на Чернігівщині — менш ніж за десять кілометрів від російського кордону, — розповідає Євген. — Уже за тиждень її зруйнували, проте з фото було зрозуміло, що дещо з обладнання вціліло. Щойно бригада приїхала по це обладнання, піднявся ворожий дрон, а за кілька хвилин почався обстріл. Працівники встигли виїхати, але забрати обладнання не змогли». У Семенівці, за дванадцять кілометрів від російського кордону, ремонтники відновили дві базові станції, зруйновані ворожими обстрілами, і повернули зв’язок. За тиждень в одну зі станцій врізався ворожий дрон, але застряг у конструкціях і не вибухнув. «Так досі й висить там», — каже Євген.
Попри небезпеку, команда lifecell не зупиняє розбудову мережі, спорудження нових базових станцій, відновлення чи розширення покриття. За час великої війни споруджені сотні нових базових станцій по всій країні, з них понад два десятки — у Чернігові й області. «Ми бачимо скарги абонентів, які потребують зв’язку. Нам важливо, щоб він був як у великому місті, так і в малому селі», — говорить Євген Селівра.
Без електроенергії роботу базових станцій можна підтримувати автономно лише за допомогою акумуляторних батарей або генераторів. Сучасними витривалими літій-залізо-фосфатними батареями оснастили вже 94%* мережі lifecell, яка тепер може працювати автономно 10 годин, звісно за умови повного заряду батарей, і працюють над оснащенням решти, розповідає інженер із планування та оптимізації мережі Денис Рекуненко.
«Якщо відключення триває понад 10 годин, ми подовжуємо роботу за допомогою генераторів, — каже він. — Частина базових станцій має стаціонарні генератори. Їхня перевага в тому, що коли електроенергія в мережі зникає, то вони вмикаються автоматично. Слід лише пильнувати рівень пального і вчасно їх дозаправляти. Інші станції страхуємо за допомогою мобільних генераторів: це дає змогу ще на 10 годин продовжити стійкість мережі».
Інженер з аварійних робіт Максим Євтушенко разом із колегами виїжджає на базові станції на Чернігівщині, коли заряд батарей наближається до критичної позначки, щоб під'єднати мобільний генератор або відновити роботу стаціонарного. Розповідає, що не раз доводилося працювати, коли неподалік літали дрони.
«Ми працюємо вдень і вночі, щоб у людей був зв’язок. Дороги, якими ми їздимо, не завжди асфальтовані, а в небі іноді бачимо “шахеди”, — каже Максим. — Нещодавно ми запускали стаціонарний генератор, і метрів за 200 від вежі влучив дрон. Але ми продовжили роботу — станція була в ефірі. Комусь, може, потрібно викликати швидку допомогу, а без зв’язку цього не зробиш. Тому ми намагаємося реагувати дуже оперативно».
Якщо аварія трапилася, наприклад, у Новгороді-Сіверському, їхати туди з Чернігова доводиться близько трьох годин. Тож дістатися на місце, з'ясувати причини аварії й дати зв’язок вдається лише години за чотири. «Прошу людей ставитися до цього з розумінням: ми робимо все можливе», — говорить Максим.
Чому ж абоненти можуть бачити погіршення мобільного зв’язку й інтернету під час погодинних або аварійних відключень? Євген Селівра пояснює, що річ у різкому зростанні навантаження на одну станцію. Коли є електроенергія, більшість мешканців користується домашнім стаціонарним інтернетом. Коли світло зникає, всі вони перемикаються на мобільну мережу.
«Навіть за планових відключень навантаження на базові станції в районі, де зникла електроенергія, зростає втричі, — коментує фахівець. — Звичайно, через це швидкість передавання даних може знижуватися». Буває, що електропостачання відключають так часто й надовго, що батареї не встигають зарядити. Тоді доводиться швидше під'єднувати мобільні генератори.
Як довше залишатися на зв’язку
Найчутливішими сервісами, які потерпають від відключення електроживлення, є передавання «важких» файлів: перегляд контенту в найвищій якості — наприклад, відео у форматі 4К — і відеодзвінки. Тому, коли відключають електрику, краще використовувати короткі текстові повідомлення або звичайний голосовий зв’язок, а якщо обмінюватись файлами, то стисненими.
В Україні діє послуга національного роумінгу, яка дає абонентам будь-якого оператора змогу користуватися мережами інших операторів, якщо сигналу свого мобільного оператора немає. «Ми радимо всім мати не одну, а дві або три SIM-карти різних операторів, щоб залишатися на зв’язку й користуватися найякіснішими сервісами», — каже Євген Селівра.
Що кажуть абоненти про зв'язок у Чернігові?
0886 Роман
Користуюсь lifecell дуже давно, ще зі шкільних років. Зв'язок стабільний, інтернет теж хороший. Мене все влаштовує, не збираюся переходити до інших операторів, не бачу в цьому потреби.
8070 Катерина
З lifecell уже понад 20 років, нещодавно навіть отримувала SMS із привітанням від оператора. Під час розмов усе добре працює, інтернет теж. Коли відключають світло, проблем не помічала.
8082 Людмила
Зараз у мене lifecell. Я користувалась іншим оператором, але зв'язок у моєму мікрорайоні був жахливий, тому вирішила змінити. Інколи бувають невеликі збої, можливо, через відключення світла, але в цілому, за моїми спостереженнями, зв'язок набагато кращий, ніж був у іншого оператора. Мобільним інтернетом теж задоволена.
Матеріал опубліковано на правах реклами.
Над спецпроєктом працювали: розробник верстки Ігор Башинський, журналістка Марина Кирієнко, креативна продюсерка Євгенія Каратаєва.