На своїй землі:
Українські фермери працюють і розвиваються, попри війну, дефіцит людей, зміну клімату й постійну невизначеність. Розповідаємо, як їм це вдається і чому для них надважлива підтримка фахівців.
Адже поле треба засіяти вчасно, а ресурси розрахувати наперед. Саме тому українські агровиробники дедалі частіше шукають не просто порад, а стратегічних партнерств, щоб успішно пройти сезон і рухатися далі. Таку підтримку дає сьогодні Open Agri Club від Kernel. Завдяки цій платформі українські підприємці отримують фінансування, агрономічний супровід, допомогу з аналізом ґрунтів і практичні рішення для своїх господарств.
Далі — історії трьох фермерів, для яких ця співпраця стала опорою і поштовхом для розвитку.
Історія 1
Від батька до сина:
Історія господарства Педченків стартує з початку 1990-х — часу, коли колгоспна система фактично перестала існувати, а люди, які все життя працювали на землі, мусили самостійно будувати власну справу. Родина господарює на Київщині, у селі Потік Обухівського району. Для них це не просто робота, а справа життя, що триває вже понад три десятиліття.
Заснував господарство Василь Педченко ще 1992 року. Перші 30 гектарів отримав 1993-го й починав майже з нуля: без техніки, фінансів і підтримки банків, які тоді не поспішали працювати з невеликими господарствами.Перші роки, як згадує Василь, були найскладнішими саме через невизначеність. Він сам сідав за кермо техніки, працював у полі разом із колегами, тобто долучався до всіх процесів, інакше господарство просто не мало б шансів встояти.
«Не було ні грошей, ні техніки. Домовлялися з людьми, шукали можливостей, хто чим може допомогти. І не всі хотіли, щоб у тебе щось виходило... Але жити за щось треба було, і ми працювали»,
— каже Василь.
З роками площі, які обробляли Педченки, зростали, люди почали передавати їм паї в оренду. Зрештою справа, що починалася з кількох десятків гектарів землі, виросла в господарство на 1200 гектарів.
Педченки вирощують пшеницю, ячмінь, сою, соняшник і кукурудзу. Розвивають і тваринництво — у господарстві працює свинокомплекс приблизно на 400 голів. Є власний автопарк, склади, а ще зернова сушарка.
Завдяки цьому можна не залежати від непередбачуваних обставин і планувати роботу самостійно.
Потроху змінювали й техніку: від уживаної вітчизняної, з якої починали, до іноземної, переважно американського бренду John Deere. Василь каже, що завдяки їй можуть працювати точніше й швидше:
«Хоч, знаєте, що скажу: зараз техніка інша, можливості інші, але суть не міняється. Як працював, так і працюєш, голову ламаєш, як вистояти. Мені за 60, а я досі в цьому. Люблю жартувати, що з фермерства не йдуть — звідси тільки вперед ногами».
Окрім змін погоди, податкових і земельних вимог, які фермерам доводиться постійно відстежувати, найбільшим викликом залишається війна. Саме її вплив Педченки відчувають найбільше: частина колективу пішла до війська, і знайти заміну виявилося непросто.
Сьогодні разом із Василем працює його син Ігор. Мав бойовий досвід, але вимушений був покинути службу через сімейні обставини.
«Немає нічого ціннішого, ніж працювати на своїй землі. Правду кажуть: щоб зрозуміти це, треба відчути, що можеш втратити, — каже Педченко-молодший. — Для мене це не щось нове, я з дитинства тут. Просто із часом починаєш дивитися на багато речей по-іншому. Розумієш, що не можна замикатися тільки на своєму досвіді, потрібно вчитися, дивитися, як працюють інші, і на основі цього робити свої висновки»
Саме Ігор почав активніше шукати можливостей, щоб їхнє господарство ще більше розвивалося й удосконалювалося.
Так Педченки долучилися до спільноти фермерів Open Agri Club — заради навчання, практичних консультацій, фінансових можливостей і фахової підтримки.
«Для мене це насамперед про розвиток. Завдяки Open Agri Club для нас відкрилися різні можливості: фінансування, юридична підтримка, тренінги, аналіз ґрунтів. Коли бачиш, чого саме бракує на конкретному полі, то вже можеш планувати посіви й живлення не навмання, а під реальні потреби рослини»,
— пояснює Ігор.
За його словами, цінно й те, що представники та агрономи програми приїжджають до господарств, щоб підказати щось і допомогти розібратися з практичними питаннями.
«Це і навчання, і спілкування, і можливість отримати пораду. Ми ділимося досвідом, вчимося одне в одного й разом розвиваємося. Коли є така спільнота й нормальні відносини між людьми, тоді й результат інший», — додає він.
А ще радить іншим фермерам не відкладати участь у таких програмах.
«Зайвої інформації не буває. Головне — правильно її зібрати, проаналізувати й використати. Тоді є розвиток», — підсумовує Ігор.
Історія 2
З Донеччини на Вінниччину:
Історія господарства Олександра Іванова починалася не на Вінниччині, де він сьогодні працює, а на Донеччині, у Волноваському районі, — тридцять років його команда обробляла приблизно 1100 гектарів землі. Вирощували ріпак, озиму пшеницю й соняшник.
Для Олександра фермерство теж стало родинною справою. Ще на Донеччині господарство мало назву «Катранджи» — за прізвищем родини дружини, яка багато років присвятила обробітку землі.
«Ми працювали там доти, доки бойові дії не підійшли зовсім близько. Урожай іще вдалося зібрати, але коли почалися постійні обстріли й уже по нашому селу почали сильно бити, стало зрозуміло: треба виїжджати. Я особисто їздив різними областями, шукав місце, де можна буде не просто переїхати, а продовжити працювати»
— згадує Олександр.
На Вінниччину релокували не лише техніку та майно, а й команду. Так разом із фермером нове життя почали будувати 12 сімей — це орієнтовно 50 людей.
«Почали все заново. І я дуже вдячний місцевим людям, пайовикам, які нас прийняли й дали можливість працювати тут. Зараз ми вже другий рік на Вінниччині, люди потроху купують житло, облаштовуються, тому вже розуміємо: ми тут надовго», — говорить Олександр.
Нове місце означало не лише нову землю, а й інші умови роботи. Бо якщо на Донеччині господарство Олександра спеціалізувалося переважно на ріпаку, пшениці й соняшнику, то на Вінниччині довелося змінюватися:
«Коли ми переїхали сюди, зрозуміли, що тут інша земля і зовсім інші кліматичні умови. Якщо там кукурудза фактично не родила, то тут вона дає хороший результат. Тому ми почали більше працювати з кукурудзою, ячменем, соєю. Це трохи інша робота, треба підлаштовуватися, вчитися, але вже другий сезон справляємося», — пояснює фермер.
Сьогодні господарство Олександра обробляє приблизно 600 гектарів землі. Це менше, ніж було до повномасштабної війни, але в майбутнє фермер дивиться з оптимізмом:
«У Донецькій області ми мали в обробітку 1100 гектарів. Тут поки що менше, але техніка, яка в нас є, дозволяє працювати й на значно більших площах. Ми спілкуємося з пайовиками, знаходимо спільну мову, тому маємо надію поступово розширювати земельний банк».
Паралельно команда інтегрується в нову громаду:
«Я не хочу працювати тут як чужинець. Для мене важливо, щоб люди довіряли. У нас працюють і місцеві мешканці: бухгалтерія, охорона, ті, хто спілкуються з пайовиками. Ми даємо роботу тим, хто живе тут, і самі вже відчуваємо себе частиною цієї громади», — ділиться Олександр.
Після переїзду одним із головних викликів було швидко відновити роботу: провести посівну, закупити насіння, добрива, засоби захисту рослин. Саме тоді Олександр і натрапив на інформацію про можливість підсилити його бізнес:
«Через знайомого, який уже давно працював із Kernel, ми познайомилися з компанією. Вони дуже швидко відреагували: допомогли з фінансуванням, реалізацією продукції, а згодом запропонували долучитися до Open Agri Club. Для нас це було важливо, бо ти розумієш: у потрібний момент тебе не залишать сам на сам із проблемами».
За словами Олександра, для релокованого господарства особливо важливо мати впевненість у тому, що їхні зусилля не будуть змарновані:
«Завдяки програмі ми вчасно отримали добрива, насіння й дизельне пальне. А це зараз критично важливо, бо сезон не чекатиме. Якщо загубиш час, то потім доведеться за це дорого платити»
Окрім фінансування, господарство отримує агрономічний супровід і консультації, зокрема про те, як краще працювати на Вінниччині:
«Ми спілкуємося з агрономами, які підказують, що краще підходить для цих ґрунтів, які добрива варто вносити, як правильно працювати із землею тут. Для нас це теж дуже важливо, бо ми фактично адаптуємо господарство до нових умов», — пояснює фермер.
На новому місці вже потроху облаштувалися. Та головне, як каже Олександр, те, що вдалося зберегти команду й саму справу, яку будували десятиліттями.
Історія 3
історія «Надії 2025»
Фермерське господарство «Надія 2025» на Хмельниччині — невелике, але добре налагоджене. Тут немає великої команди чи складної структури, зате є головне — бажання сім’ї Цимбалюків працювати на своїй землі. Дмитро з дружиною Надією обробляють поле, планують сезон, розв’язують щоденні питання. Двоє їхніх синів теж змалку звикають до такої роботи: тринадцятирічний Юра вже вміло керує трактором, а п’ятирічний Дмитрик годує курчат і постійно крутиться біля батьків. Удома меншого хлопця жартома називають Дмитром Дмитровичем — і ні в кого немає сумнівів, що й він буде тут господарювати.
«Ми із чоловіком виросли в селі й з дитинства були біля цієї роботи. Тому коли почали вже своє господарство, це не було щось нове — це було продовження того, що ми й так знали і вміли. І хочемо, щоб наші діти теж це розуміли й не боялися цієї праці, бо вона хоч і не проста, але азартна, цікава, плідна»,
— розповідає Надія.
Сьогодні в господарстві сім’ї Цимбалюків — приблизно 150 гектарів землі. Кукурудза, пшениця і соя — основні культури. Є й овочі, які вирощують у невеликих обсягах і продають на місцевих ринках. У розпал роботи, кажуть фермери, шукають допомоги звідусіль:
«У нас немає великої команди, тому, коли починається сезон, працюють усі, кого можна залучити. Це і батьки, і брати, і сестри. У нас так завжди було: якщо вже берешся за господарство, то це спільна справа», — розповідає Надія.
Офіційно господарство зареєстрували не так давно, хоч працювали на землі значно довше — спочатку для себе, поступово набуваючи досвіду. І назву, каже фермерка, обрали не випадково:
«Зараз такий час, що без надії взагалі нічого не тримається. Хочеться вірити, що буде краще, що буде мир, що можна буде спокійно працювати. Тому й назвали господарство “Надія” — не так на честь мене, як про майбутнє».
Починати було непросто: витрати, потреба в техніці, посівна тощо. Саме тому, щоб упевненіше стояти на ногах, Цимбалюки вирішили долучитися до Open Agri Club.
«Ми дізналися про це від менеджера, поспілкувались і вирішили спробувати. Бо коли ти тільки розвиваєшся, дуже важливо мати підтримку й розуміти, що ти не сам у цьому», — пояснює Надія
Хоча перший досвід співпраці з Open Agri Club був іще до повноцінної участі у програмі — тоді, коли господарству потрібно було швидко зібрати й реалізувати врожай кукурудзи. Власної техніки не вистачало, часу теж, тож питання владнали буквально «з коліс»: організували прийом зерна, погодили обсяги й графік, щоб орендована техніка не простоювала. Урожай вдалося здати вчасно.
Уже після цього, коли виникла довіра до такого партнерства, «Надія 2025» долучилася до Open Agri Club і почала працювати системно. Господарство отримало, зокрема, кошти, які планують використати на оновлення техніки.
«Фінансування для нас — це можливість рухатися далі, щось оновити, зробити роботу якіснішою. А аналіз ґрунту — це взагалі важлива річ, бо хочеться не просто працювати, а розуміти, що саме ти робиш і як краще зробити, щоб був результат»,
— ділиться Надія.
Попереду — рекомендації агрономів, які допоможуть точніше скоригувати роботу з кожним полем. Для невеликого господарства це означає зменшення ризиків і збільшення передбачуваності.Але, за словами Надії, найважливішим для них виявилося навіть не це:
«Завдяки Open Agri Club ми відчули, що в нас є підтримка. Що якщо виникає питання, є до кого звернутися. І що ти не сам на сам із цими проблемами. Це дає впевненість, що можна планувати далі й не боятися».
Попереду в сім’ї Цимбалюків багато планів: збільшувати площі, оновлювати техніку й поступово розвивати господарство.
Підсумок
Три різні господарства — різні досвіди, масштаби та обставини. Але запити в них схожі: швидкі рішення, зрозумілі й дієві інструменти, а також підтримка.
У Open Agri Club кажуть: саме з такими потребами найчастіше до них і приходять фермери. Одні шукають фінансування під посівну, іншим необхідний аналіз ґрунтів чи поради агронома, а комусь важливо розібратися з бухгалтерськими, юридичними або земельними питаннями.
«Невеликому господарству сьогодні найскладніше. Воно часто купує дорожче, має менше доступу до фінансування й не завжди може дозволити собі окремого юриста чи агронома. А коли поруч є партнер, який розуміє агробізнес ізсередини, фермер отримує доступ до досвіду й інструментів, яких самостійно міг би не мати»,
— пояснює Ігор Коцел, керівник проєкту Open Agri Club.
За його словами, багато фермерів досі працюють «на досвіді» — так, як колись їхні батьки або як радять сусіди чи знайомі. Але агробізнес останніми роками дуже змінився: дорожчають ресурси, змінюються правила, з’являються нові вимоги й ризики. Ось чому фермерам дедалі важливішими стають не просто гроші чи окрема консультація, а системна підтримка, яка допомагає краще планувати сезон та уникати помилок.
Бухгалтерія і податки — один із найчастіших запитів серед українських фермерів. Для багатьох невеликих господарств це окремий стрес: як правильно працювати з документами, щоб усе було законно, як не отримати статусу «ризикового підприємства» та й загалом не загрузнути в бюрократії.
«Часто люди бояться працювати “в білу”, бо не до кінця розуміють, як усе оформити правильно. Ми допомагаємо пройти цей процес спокійніше, без зайвого страху. І насправді офіційна робота відкриває для фермерів значно більше можливостей», — пояснює Ігор.
Бронювання працівників — ще один важливий запит. Особливо для господарств, у розпорядженні яких до 500 гектарів землі. Адже в сезон відсутність навіть кількох людей може критично впливати на роботу всього підприємства, тому фермери часто звертаються, щоб юристи проконсультували їх у цьому питанні й пояснили алгоритм дій.
Одна з найпопулярніших послуг — аналіз ґрунтів. У Open Agri Club наголошують: для багатьох фермерів це перехід від роботи «як звикли» до більш точного планування. Адже таке дослідження показує, яких елементів у землі достатньо, чого бракує, а де можна не витрачати зайвого.
«Для багатьох це новий досвід. Люди звикли вносити добрива “як усі” або “як робили раніше”. Але після аналізу може виявитися, що частину ресурсів господарство просто витрачало даремно. Тому це не про цифри заради цифр, а про економіку й ефективність», — пояснює керівник Open Agri Club.
Важливо й те, що фермери отримують не лише результати аналізу, а й рекомендації агрономів Kernel, тобто практичне пояснення, що робити із цими даними далі і як адаптувати систему живлення під конкретне поле. Окремий напрям — фінансування під майбутній урожай. На відміну від класичного банківського кредиту, тут враховують специфіку агробізнесу: сезонність, погоду, ризики врожаю і потребу швидко ухвалювати рішення. Кошти можна спрямувати не лише на посівну, а й, наприклад, на сушарку, склад чи оновлення техніки.
«Якщо через погоду людина втратила частину врожаю, банк дивиться насамперед на заставу. Ми ж розуміємо, що для агросектору такі ситуації — частина реальності. Тому намагаємося дивитися ширше й швидше реагувати на потреби господарства», — каже Ігор.
За рік до Open Agri Club приєдналися близько 480 фермерів, які разом обробляють понад 170 тисяч гектарів землі. Більш як 120 господарств уже зробили аналіз ґрунтів, а загальний обсяг фінансування партнерів перевищив 8 мільйонів доларів.
Для Kernel ця співпраця також має практичний аспект: компанія працює з українськими виробниками не лише як покупець, а і як довгостроковий партнер. Адже власного врожаю компанії недостатньо для повного забезпечення перероблення й експорту, тому саме фермерські господарства України залишаються основою цього ринку.
«Сьогодні самому в агробізнесі дуже складно. Іноді одна правильна порада може зекономити фермеру великі гроші або допомогти уникнути серйозної помилки.
Тому Open Agri Club — це насамперед про підтримку і про людей, до яких можна звернутися й не залишитися зі своїми проблемами сам на сам»,
— підсумовує керівник проєкту Open Agri Club.
Саме в цьому наразі і є найбільша цінність такої допомоги: вона не відбирає у фермера його самостійності, досвіду чи відповідальності за землю. А стає опорою, щоб господарство могло не просто вистояти у складний сезон, а й планувати наступний.
Фермери, які хочуть дізнатися більше про можливості Open Agri Club, можуть залишити заявку на участь у проєкті або звернутися до команди клубу для консультації.
Матеріал опубліковано на правах реклами.
Над спецпроєктом працювали: дизайн та верстка Сoven.byte, креативна продюсерка Катерина Чулкова
