Ексголову міграційної служби викрили на розкраданнях 88 млн гривень на реконструкції — САП

Про це повідомили НАБУ та САП.

Слідство не розкриває імен фігурантів, утім відомо, що з грудня 2015 року по вересень 2021 року посаду глави ДМСУ обіймав Максим Соколюк. Джерела hromadske у правоохоронних органах підтвердили, що йдеться про нього.

За даними слідства, у 2015 році міграційна служба отримала від держави будівлю у центрі Києва для облаштування там центрального офісу. Однак при її реконструкції організували тривалу схему розкрадання бюджетних коштів.

Слідство називає організатором бізнесмена, який тривалий час перебував у «дружніх» стосунках із представниками ДМС та іншими можновладцями. Як зазначається, неназваний бізнесмен змовився з тодішніми головою ДМС, начальником Управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС, а потім і із заступником голови ДМС.

За даними слідства, ексголова ДМС сприяв бізнесмену в укладанні договорів із підконтрольними йому компаніями щодо виконання робіт, спотворюючи результати торгів, і забезпечив оплату за фактично невиконані роботи та ненадані послуги.

Як вказують слідчі, група протягом кількох років заволодівала бюджетними коштами шляхом завищення вартості та обсягів виконаних робіт. Як наслідок, реконструкцію центрального офісу ДМС так і не завершили, комп’ютерні комплекси із відповідним програмним забезпеченням існують лише на «папері», а відповідальні за реконструкцію компанії «згорнулися».

За даними правоохоронців, всього унаслідок цієї схеми держбюджету завдано збитків на понад 88 мільйонів гривень.

У вересні 2023 року за цією справою про підозру повідомили колишнім заступнику керівника та начальнику господарської частини ДМС, а також бізнесмену-організатору схеми. Викриття ексголови ДМСУ називають останньою ланкою вертикалі ексслужбовців ДМС, залучених до схеми.

Дії підозрюваного ексголови кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. За цією статтею йому загрожує від 7 до 12 років за ґратами з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Матеріали, зібрані детективами НАБУ, також допомогли Антимонопольному комітету України виявити змову трьох підконтрольних бізнесмену компаній і оштрафувати їх на майже 3,5 мільйони гривень.